Згідно із висновками екологів, нині екологічна ситуація в Україні така, що без радикальних змін ми можемо опинитися перед загрозою екологічного геноциду. Про це, зокрема, свідчить те, що централізоване водопостачання у 10—12% випадків не відповідає вимогам стандарту за санітарно-гігієнічними показниками та у 5—6% випадків — за бактеріологічними. В окремих регіонах (Придніпров’я, Донбас, Крим) питома вага нестандартних проб питної води становить понад 50%. Лише 15,3% городян проживають в умовах слабкого забруднення повітря, 52,8% — помірного, 24,3% — сильного, 7,6% — дуже сильного забруднення. І це далеко не всі біди нашого довкілля, які безпосередньо впливають на здоров’я людей. Про те, які заходи має вжити держава, аби поліпшити екологію та зберегти здоров’я українців, та як останнім вижити в умовах еконебезпеки, розмірковують фахівці Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України.
Ольга ТИМЧЕНКО , доктор медичних наук, професор, учений секретар міжвідомчої ради з фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики при АМН і МОЗ України:
— Нині в Україні перевага надається лікувальній медицині, насправді ж здорове населення буде в тій країні, де процвітає профілактична медицина. Сьогодні у нас спостерігається зростання рівня онкологічних захворювань. У цілому воно зумовлене хімічним навантаженням на людей, фізичними та біологічними чинниками. Взяти хоча б ті ж генетично модифіковані продукти: достеменно ніхто не знає, як вони впливають на людський організм. На міжнародному рівні визнано — якщо немає цілковитої впевненості в безпечності якогось чинника, то його не застосовують. Чому ж тоді цей принцип не сповідається в Україні? На жаль, нині у нас спостерігається пріоритет економічної вигоди, а про те, що така «економія» потім відіб’ється на здоров’ї дітей та внуків, ніхто не задумується. З іншого боку, у нас розробляються законодавчі акти та програми, спрямовані на поліпшення здоров’я населення, які потім не виконуються. Взяти до прикладу хоча б законодавчий акт про заборону куріння в громадських місцях. Невже у місцевої влади недостатньо важелів впливу, аби змусити його дотримуватися? Адже якщо кілька разів оштрафувати курців, то переконана, що куріння у громадських місцях припинилося б. На жаль, у нас в Україні лише недавно звернули увагу на те, що результати дій різних державних програм дуже низькі. На мою думку, має існувати команда людей, які повинні займатися виключно виконанням завдань тієї чи іншої програми та повідомляти громадськість про досягнуті результати (зменшення захворюваності, смертності і т.ін.). Здоров’я населення залежить не тільки від медичної допомоги, а й від способу життя, генетичних чинників. Упродовж 15 років фахівці нашої лабораторії проводили оцінку генетичних процесів у популяціях України. Як з’ясувалося, ці процеси не сприяють відтворенню населення. Вважають також, що 95% хвороб є мультифакторіальними, тобто мають у виникненні генетичну основу та зовнішній чинник. Необхідно зменшувати вплив зовнішніх чинників. Якщо не змінити ситуацію, демографічні прогнози можуть стати дуже невтішними: до 2050 років українців може бути навіть менше, ніж 24 мільйони. А ще чому б не запровадити на законодавчому рівні систему стимулювання для людей, котрі ведуть здоровий спосіб життя? Якщо, приміром, людина не палить, то чому хоча б не додати кілька днів до відпустки? Вважаю, що вся наша державна політика повинна спрямовуватися на збереження здоров’я українців, а медицина перш за все має бути профілактичною (наприклад, таке страшне захворювання, як рак, можна у багатьох випадках попередити, якщо не палити, регулярно вживати їжу, багату вітамінами А, Е, Д і F, вести активний спосіб життя). В той же час в Україні, наприклад, широко пропагуються хімічні засоби для миття посуду, які в сукупності з іншими негативними чинниками не додають здоров’я людині. В результаті маємо щорічне зменшення кількості населення України майже на 10% (це як ніби зникає місто обласного масштабу).
Андрій СЕРДЮК , доктор медичних наук, професор, академік АМН України, директор Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України:
— Загалом екологічна ситуація в Україні нині дуже складна. Але є регіони, де її стан нашими фахівцями оцінюється як критичний. Зокрема, це стосується Запоріжжя, у цьому місті рівень забрудненості набагато перевищує допустимі норми і тому, якщо міська влада не вживе заходів, аби змінити ситуацію, то протягом певного періоду там слід очікувати додаткову кількість захворювань та смертей мешканців. Коли взятися аналізувати стан довкілля по напрямках, то розпочнімо з того, яку воду ми п’ємо. Україна — одна з європейських держав, яка найгірше забезпечена водою. У нас фактично не залишилося жодного поверхневого джерела, яке можна було б віднести до першої категорії чистоти. Наш славетний Дніпро, з якого років із 50 тому можна було пити воду без попередньої обробки, нині серйозно забруднений відходами промислових підприємств. Зараз чисту воду можна знайти лише глибоко під землею. Вода, яка тече з-під кранів, за нашими стандартами в цілому відповідає гігієнічним показникам. Та справа в тому, що якість питної води Україна визначає десь за 20 показниками, Європа ж це робить за 50 (а в деяких країнах їхня кількість доходить і до 100). Також у нашій державі, яка завжди славилася своїми чорноземами, вже майже немає чистих грунтів (серед них є й такі, які повністю деградовані). Не слід забувати і про проблему генетично модифікованих організмів. Законодавчо ми ще не визначилися, чи потрібні вони нам та чи можна ввозити їх із-за кордону, проте вже сотні тисяч гектарів засіваються генетично модифікованими культурами. Проблема генетично модифікованих продуктів нині настільки актуальна, що на найближчому засіданні її розглядатиме міжвідомча комісія при Раді національної безпеки і оборони України. Щодо якості харчових продуктів, які реалізуються через торгову мережу, то, як засвідчили дослідження співробітників нашого інституту, сьогодні в продаж надходить значна кількість недоброякісної, контрафактної та з простроченим терміном споживання продукції. І що цікаво, продається вона не на стихійних ринках, а в магазинах, куди має надходити після того, як пройде відповідний контроль. Тому цілковито абсурдною вважаю законодавчу норму, в якій зазначено, що працівники санітарних служб мають за 10 днів повідомити виробника про перевірку. На мою думку, державна політика повинна бути спрямована на те, щоб уберегти молоде покоління від тих ризиків, які його очікують. Наші фахівці розробили план гігієни довкілля, який отримав визнання за кордоном, але у нас, на жаль, не впроваджується. Адже здоров’я людини визначається перш за все соціально-економічними умовами, генетичними передумовами, екологічним станом довкілля та способом життя. Коли в 2000 році ми в якості генетичного моніторингу впроваджували розроблені нами методики генетичного здоров’я та убезпечення подружніх пар від можливих ризиків, то тільки в Київській області щорічно почали отримувати 300 бажаних вагітностей. Помножте цю цифру на 25 областей! Тому моя порада урядовцям: щоб зберегти здоров’я нації — прислухайтеся до порад науковців.
Марія ГУЛІЧ , доктор медичних наук, завідувачка лабораторії харчування Інституту гігієни і медичної екології:
— Катастрофою XXI століття можна вважати дефіцит вітамінів та мікроелементів у харчуванні сучасної людини. Що ми вживаємо в їжу? Дуже часто це сурогати або навіть фальсифікати продуктів. Нещодавно ми проводили дослідження кількох видів продуктів, які продаються у наших магазинах. І якщо раніше я радила всім, аби дізнатися про склад продукту, прочитати його етикетку, то тепер цього не скажу через те, що та інформація, яка зазначена на етикетці, часто не відповідає дійсності. Багато продуктів, які продаються в магазині, образно кажучи, нагадують силіконові груди: гарні на вигляд, але несправжні. Наприклад, навіть найдорожча м’ясна продукція нашпигована великою кількістю харчових добавок. Тому єдине, що нині можна порадити — це готувати їжу вдома із натуральних продуктів. Адже протягом 90-х років, коли населення України вживало в «їжу» все сміття, яке нам скидала Європа, вже завдана величезна шкода здоров’ю українців, яка згодом може відбитися на здоров’ї дітей та внуків. Нині Україна є однією з країн, де повністю відсутня державна політика в галузі харчування населення. Є різні закони — зокрема, про «безпечність та якість продуктів харчування», про дитяче харчування та інші. Але дуже часто вони протирічать один одному або взагалі не виконуються.
Віталій КОРЗУН , професор, доктор медичних наук, завідувач лабораторії спеціальних харчових продуктів Інституту гігієни та медичної екології:
— Ми знаємо, що потрібно зробити, аби поліпшити екологічну ситуацію та здоров’я населення, але свої напрацювання вчені не можуть утілити у життя через брак коштів. Тому необхідна державна підтримка. Внаслідок Чорнобильської трагедії люди найбільше постраждали через ураження щитовидної залози. Незважаючи на те, що радіоактивний йод розпався до 1 серпня 1986 року, від нього постраждали дорослі та діти (народжені і ненароджені). Нині медики вирішили розв’язати цю проблему через йодовану сіль, яку радять уживати всім. Але ніхто не каже про шкоду від неї. Наш інститут бореться проти масового вживання йодованої солі вже шість років. У Білорусі, наприклад, також ввели масове вживання йодованої солі. Як показали результати, кількість гіпотіреозів (зобів) там не зменшилася, але в кілька разів збільшилася кількість гіпертіреозів — захворювань, які складніше лікувати, ніж зоб. Тому до лікування населення має бути диференційований підхід — в Україні налічується безліч регіонів, мешканцям яких небажано вживати йодовану сіль, оскільки її там і так вистачає, але при цьому існує брак інших мікроелементів, необхідних для життєдіяльності організму. Вагітним жінкам, дітям до трьох років, нирковим хворим сіль узагалі протипоказана. Нині розроблені різні методи поповнення йоду в організмі. Один з них — через харчові продукти. Наприклад, двічі на тиждень досить з’їдати по 10 грамів морської капусти. А ще ліпше — вживати водорослі, які ростуть в Україні. Українська «рідна сестра» морської капусти — цистозіра. На її основі виготовлений препарат «Барбайод», який продається у наших аптеках. Достатньо вживати одну-дві пігулки на день. У цих водоростях є й інші мікроелементи, необхідні організму людини. А ще харчування українців має бути збалансоване не за калорійністю їжі, а за її якістю. Незважаючи на те, що Україна — бідна країна, кількість людей із надлишковою масою тіла у нас фактично складає майже 40%. Тому з боку уряду та медиків має бути широка пропаганда правильного харчування — в раціоні українців має бути достатньо овочів, фруктів, м’яса, риби.
Тетяна ПАВЛЕНКО , експерт МАГАТЕ, завідувачка лабораторії природних випромінювань Інституту гігієни та медичної екології:
— В Україні потрібно розробити спеціальну науково-просвітницьку програму, люди мають володіти інформацією про стан радіаційної безпеки та про те, як зменшити згубний вплив випромінювання на організм. З часу Чорнобильської трагедії пройшло 22 роки, але відтоді не з’явилося жодних просвітницьких програм. Нині основне джерело радіації — радон (газ без кольору і запаху), який виділяється із грунту. Близько 80% дози опромінення обумовлює радон у повітрі житлових приміщень. Зменшивши його вплив, ми зменшуємо і радіаційні ризики для здоров’я. Нині у нас налічується близько 24% будинків, уміст радону в яких не відповідає нормативній базі. Якщо жити в таких помешканнях, то існує значний ризик виникнення раку легенів. Тому населення має знати, як усунути негативний вплив радону. У всіх розвинутих європейських країнах діють подібні просвітницькі програми, а в нас їх немає. Це упущення необхідно негайно усунути.
