Найближчим часом столицю чекає безпрецедентна подія. Будівництво в Десятинному провулку 3—5, розміщене в буферній зоні Софії Київської, частково демонтують. Відповідно до резолюції ЮНЕСКО, Україні порадили «зменшити висоту дисонуючих будинків, які загрожують або мають негативний вплив на визначену універсальну цінність заповідника». Меморандум про знесення кількох поверхів будівлі вже підписав забудовник «Інтергал-Буд», представники УПЦ Київського патріархату, міської влади та громадськості. Тому до вересня на будівлі в Десятинному провулку демонтують два поверхи до відмітки 27 метрів.
«Це — хороший приклад, — вважає голова громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова. — Можливо, на цій території взагалі не можна було вести забудови, але скільки б я працювала, за часи попередньої влади мене ніхто не чув. Тому вважаю, що знесення поверхів — це вже позитивне зрушення».
150 БУДІВНИЦТВ — БЕЗ ДОЗВОЛУ
Незаконні забудови характерні не лише для буферних зон. Наразі в Києві понад 150 будівництв відбуваються з порушенням норм відведення земельної ділянки. За словами народного депутата Наталії Новак, частина забудовників отримали дозволи нечесним способом, а частина взагалі не має жодних документів. Причиною цього пані Наталія вважає розгул корупції.
«Кожен мешканець, який живе в певному районі, знає, що в ньому відбувається. Утім, коли починають роботу над сумнівним будівництвом, ні міліція цього не помічає, ні місцева прокуратура. Йдеться про тотальну корупцію в будівельній сфері. Гадаю, ця корупція є не лише на місцевому рівні, а й у вищих ешалонах влади. Всюди є люди, які «кришують» ці будівництва. Тому в нас лояльна прокуратура та суди виносять рішення далеко не на користь мешканців», — говорить Новак.
Наразі народний депутат разом із громадою борються за зупинку будівництва на прибережній смузі, що на вулиці Микільсько-Слобідській, де в інтересах забудовника навіть «перейменували» Дніпро.
«За нормами, прибережна зона Дніпра мусить бути сто метрів. Але забудовникам захотілося побудувати готель ближче, і через деякий час їм дали довідку, що річка, яка там протікає, не Дніпро, а Десенка. Вона належить до малих річок, тому прибережна зона там може бути меншою. Навіть представники Міністерства екології підтверджують, що поблизу пляжу протікає велика судноплавна ріка, але дозволи чомусь дають на основі «папірця» про Десенку. Зараз мер Віталій Кличко зупинив будівництво, але ми прагнемо, щоб це відбувалося не одиничними рішеннями, а йшло в межах правового поля, бо тільки так можна здолати цю систему».
КИЇВ — БЕЗ «ОБЛИЧЧЯ»
Незаконні забудови всієї території міста псують його історичне обличчя, впевнена член координаційної ради об’єднання громадських організацій «Київське віче» Олена Єскіна. Вона розповідає, що за Радянського Союзу в Києві було зареєстровано 142 тисячі пам’яток архітектури. Зараз їх у реєстрі лише п’ять тисяч. Якщо пам’ятки не належать до реєстру — виникає спокуса знести їх чи перебудувати. Посперечатися з таким рішенням потім досить складно.
«Зараз у нас проходить так звана брюселізація, — розповідає Олена Єскіна. — Це — той процес, який можна було спостерігати в деяких країнах Європи в 60-х роках минулого століття. Тоді масово перебудовували цілі квартали. Чому, власне, це відбувається у нас зараз? Київ — одне з найкрасивіших міст у Європі, яке має особливий ландшафт і архітектурний шарм. Він цікавий світу саме своєю неповторністю. Але через прогалини в законодавстві щодо збереження культурних пам’яток та корупцію, ми її втрачаємо».
Проблема незаконних забудов системна і дуже складна. Справа не лише у недосконалому законодавстві, чиновниках чи судах. Наше суспільство взагалі не дозріло до розуміння безцінності пам’яток історії. У Римі дітей шкільного віку водять на залишки руїн старого міста. Вони всмоктують у себе класичну красу, починаючи з раннього віку, і це потім знаходить відображення в усіх сферах життя. Люди, виховані на високих зразках культури, не вміють робити погані речі. Як наслідок — незважаючи на те, що у Римі страшенно дорога земля, там саме суспільство не дозволяє плюндрувати вигляд вічного міста якоюсь висоткою
Окрім законодавчих прірв, нищенню Києва сприяють і самі жителі столиці. Більшість не готова категорично засуджувати незаконні споруди, так само, як не може повністю оцінити важливість збереження історичного минулого.
«Проблема незаконних забудов системна й дуже складна, — ділиться директор аналітико-дослідного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. — Справа не лише в недосконалому законодавстві, чиновниках чи судах. Наше суспільство взагалі не дозріло до розуміння надзвичайної цінності пам’яток історії. У Римі дітей шкільного віку водять на залишки руїн старого міста. Вони всмоктують у себе класичну красу, починаючи з раннього віку, й це потім знаходить відображення в усіх сферах життя. Люди, виховані на високих зразках культури, не вміють робити погані речі. Як наслідок — незважаючи на те, що в Римі страшенно дорога земля, там саме суспільство не дозволяє плюндрувати вигляд вічного міста якоюсь висоткою».
ЗУПИНИТИ ЗАБУДОВИ
Як викорінити явище незаконних забудов та перевести їх у правову площину? Цього напевне сказати не може ніхто, але експерти пропонують кілька механізмів, які допоможуть владі пригальмувати та звести до мінімуму ці негативні явища.
«Варто заборонити залучати кошти фізичних та юридичних осіб, які купують квартири до введення в експлуатацію, — стверджує Наталія Новак. — Усе повинно йти лише через банки. Хочеш будувати — бери кредит і працюй. А люди хай купують готове житло. Так, воно буде дорожче, але це — гарантія того, що покупці отримають квартири, й не виявиться, що в будинку немає ліфта чи відсутня каналізація, нікому не доведеться витрачати кошти ще й на це».
До того ж, за словами пані Новак, можна не зносити незаконні забудови, а добудовувати їх та переводити на баланс Києва. Тоді вільні квартири можна було б виділити людям, які стоять на черзі, учасникам АТО та іншим категоріям.
На думку ж Олександра Сергієнка, знесення зайвих поверхів вже буде вдалим прикладом для охочих будувати без дозволів. По вторення цього рішення щодо якомога більшої кількості забудов матиме позитивні наслідки. «Технічно знести поверхи — не проблема, — говорить пан Сергієнко. — Сподіваюся, якщо ми матимемо прецеденти знесення зайвих поверхів, будівельна вакханалія спаде. Принаймні нахабних захоплень ділянок не буде. Зараз частина проваджень по незаконних будівництвах вже у судах чи прокуратурі. Якщо об’єкти почнуть зносити й повертати ділянки — це буде хорошим прикладом для всіх. Це — спосіб хоч і повільно, але зупинити будівельне свавілля».
