Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Який лікар прийде завтра

На здобуття Державної премії України в галузі науки та техніки за 2009 р.
4 вересня, 2009 - 00:00
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Якість вищої освіти має визначальне значення для успішного розвитку будь-якої країни. Революційні зміни в технологіях і, як наслідок, швидкий перехід від індустріального суспільства до інформаційного, спираються на інтелектуальний ресурс країни. У зв’язку з цим рівень інтелектуального потенціалу країни, що є похідною від якості вищої освіти, стає найважливішим фактором економічної і політичної самостійності країни, фактором її виживання. Безумовно, така глобальна проблема потребує скоординованих цілеспрямованих зусиль держави, суспільства й вищої школи. Медична освіта — одна з найважливіших складових у неймовірно складному процесі передачі знань. Стан здоров’я населення завжди є визначальним критерієм розвитку громадянського суспільства. Тому професійна підготовка медичних працівників виступає як один із регуляторів і показників соціального розвитку, оскільки фактично формує і підтримує доктрину життєздатності суспільства. Оптимальне забезпечення населення закладами охорони здоров’я та медичними спеціалістами є основною передумовою реалізації стратегії пріоритетного розвитку медичної допомоги. У той же час, від рівня підготовки лікарів і медичних сестер залежить якість надання медичної допомоги і послуг населенню.

Саме тому робота колективу авторів, серед яких В. Москаленко, М. Банчук, Т. Бахтеєва, О. Біловол, І. Булах, О. Волосовець, В. Казаков, В. Лісовий, С. Максименко, О. Мінцер «СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ», що висунена на здобуття Державної премії України в області науки та техніки за 2009 рік, привертає особливу увагу.

Роботу присвячено науковому обгрунтуванню та практичному запровадженню системи професійної безперервної підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я в Україні. Вона грунтується на багатоступеневій, етапній підготовці медичних кадрів, запровадженні ефективного управління якістю їхньої підготовки, безперервному професійному розвитку медичних працівників, розвитку дистанційної освіти та органічному поєднанні клінічної, теоретичної та психологічної підготовки медичного персоналу в університетських клініках до професійної діяльності.

Створена та запроваджена авторами роботи система управління якістю медичної освіти позитивно впливає на зміну відносин не лише між суб’єктами освітнього процесу, а й у суспільстві в цілому. Одержані практичні рішення та результати можуть бути використані в інших напрямах професійної освіти як методологічний базис створення системи державного управління якістю підготовки фахівців на основі зовнішнього стандартизованого оцінювання.

Хотілося б, у першу чергу, звернути увагу на один із важливих модулів роботи — створення системи зовнішнього оцінювання якості підготовки медичних кадрів у формі ліцензійних тестових іспитів. Вона дозволяє встановити відповідність рівня професійної компетентності кожного випускника до мінімально необхідного й не допустити до практики некомпетентних фахівців. Для прикладу, 2005 року за результатами ліцензійного іспиту диплом про вищу медичну освіту не отримали 213 лікарів (загальна кількість випускників — 6 026) та 78 лікарів-стоматологів (загальна кількість випускників — 1 911); 2006 року диплом про вищу медичну освіту не отримали 191 лікар (загальна кількість випускників — 6 090) та 73 лікаря-стоматолога (загальна кількість випускників — 2 104). У той же час результати зовнішнього оцінювання дають вищим навчальним закладам, державі та громадськості об’єктивний інструмент для проведення оцінки та самооцінки навчальної діяльності вищих навчальних закладів, що забезпечує контроль як процесу, так і результату навчання.

При розробці стратегії реформування вищої освіти автори користувалися визначенням Міжнародної організації зі стандартизації (стандарт ISO-8402): якість — це сукупність властивостей та характеристик продукції або послуг, які надають їм здатність задовольняти потреби споживачів продукції, які є або будуть. Ці стандарти ввели також такі поняття як забезпечення якості, управління якістю, поклали початок сертифікації систем якості, під якою розуміють сукупність організаційних структур, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів, що забезпечують загальне управління якістю.

Технологія медичних ліцензійних іспитів в Україні та одержані результати пройшли професійну експертизу в провідних атестаційних центрах світу: Національній раді медичних екзаменаторів (NBME, США), Медичній раді Канади (MCC), Центрі медичної освіти (CME, Англія). Про результати впровадження ліцензійних іспитів в Україні доповідалося на європейських конференціях з медичної освіти (AMEE) та всесвітніх конференціях з медичної освіти (Ottawa conference).

Рішенням восьмої всесвітньої конференції з медичної освіти (2000 рік) Програма ліцензійних іспитів України була рекомендована іншим країнам, які впроваджують ліцензійні або сертифікаційні іспити, як модель для використання, а експерти визнали Центр тестування при МОЗ України унікальним для Східної Європи.

Серед інших результатів роботи надзвичайно важливими для суспільства є дослідження зі створення цілісної системи навчання лікарів протягом усього життя, системи безперервної професійної освіти лікарів, інформатизації процесів передачі знань.

Особливо слід підкреслити, що вперше серед країн Східної Європи та СНД розроблено, обгрунтовано та впроваджено в масштабах галузі сучасну систему підготовки фахівців для сфери охорони здоров’я, що базується на ступеневій підготовці медичних працівників, управлінні якістю їхньої підготовки, дистанційній освіті та органічному поєднанні клінічної, теоретичної та психологічної підготовки медичного персоналу в університетських клініках до професійної діяльності в сфері охорони здоров’я.

Визначено, що вища медична освіта за всіма ознаками є вищою професійною освітою, яка завершується набуттям певного освітнього рівня спільно з отриманням певної професійної кваліфікації (медична сестра, лікар, лікар-психолог, лікар-стоматолог) відповідно до напрямку підготовки й освітньо-кваліфікаційного рівня.

Вперше серед країн Східної Європи та СНД розроблено, апробовано та впроваджено моделі, форми та методи моніторингу та управління якістю вищої медичної освіти та підготовки медичних кадрів в Україні; прямою ефективною дією розробленої системи є обмеження допуску до професійної лікарської діяльності некомпетентних фахівців, кількість яких складає щороку 5—7% випускників вищих медичних навчальних закладів.

Обгрунтовано методологічні положення безперервного професійного розвитку лікарів з використанням інформаційних технологій, структура та технологічність систем контролю, принципи й методики формалізації та трансформації медичних знань, дидактичні прийоми дистанційного навчання.

Визначено, що заходи країни в сфері підготовки медичних працівників відповідають потребам національної системи охорони здоров’я. Разом із комплексом державних заходів запровадження зазначеної системи та створення клінічних баз вищих медичних навчальних закладів дозволило за останні роки знизити смертність малюків на 23%, порівнюючи з показниками 80-х років, зменшити рівень материнської смертності та первинної інвалідності працездатного населення.

Розрахунки, наведені в роботі, свідчать, що щорічно економічна ефективність впровадження системи підготовки медичних працівників складає для держави до 250 млн. грн.

Таким чином, робота «СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ», що висунена на здобуття Державної премії України в області науки та техніки за 2009 рік, являє собою нове свідчення високого рівня вітчизняної науки. Вона відповідає надзвичайно високим показниками сучасних світових системних досліджень, що мають великий соціально-економічний ефект та направлені на забезпечення найважливішого критерію — здоров’я нації.

Олександр БОНДАРЕНКО, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор
Газета: 
Рубрика: