Кілька днів тому на сайті Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з’явилося повідомлення про те, що дослідження науковців ЛНМУ, яке вони проводили спільно з французькими колегами, дають змогу краще зрозуміти механізми виникнення перехресної гуморальної імунної відповіді до коронавірусів.
Позаяк тема COVID-19 від початку року в усьому світі, а від березня — й в Україні точно турбує всіх, «День» розпитав керівника наукової групи — професора кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського медуніверситету Ростислава БІЛОГО про сенс і практичне застосування результатів дослідження. Але не тільки. Також мова зайшла про можливість наукових розробок в Україні і, звісно ж, про часові межі пандемії COVID-19 та карантину.
Проте перш ніж подати виклад розмови з вченим, не можу стриматися, щоб не зазначити: докторові біологічних наук Ростиславові Олександровичу Білому 37 (!) років. Кандидатську дисертацію захистив 2007-го, докторську — 2015-го.
— Зараз людей найбільше турбує те, якою є ймовірність для них захворіти на коронавірус, — говорить професор Білий. — Насправді коронавірусів — дуже багато. Переважно це віруси застуди, і всі ми хворіли на застуду. А серед тих багатьох коронавірусів, які спричинюють застуду, є віруси високонебезпечні — MERS і SARS (близькосхідний респіраторний синдром та гострий респіраторний синдром, відповідно). А тепер у нас ще є SARS-CoV-19. І в людей виникає запитання: «Якщо я хворів на звичайну застуду, то чи є в мене захисні механізми, щоб не захворіти на коронавірус?». Бо, трапляється, хтось хворіє, а хтось — ні. Якщо людина перехворіла, то антитіла зберігаються в організмі до року чи двох років і, відповідно, є захист від коронавірусу, тому хтось хворіє, а хтось — ні. Отже, метою нашого дослідження було встановити: якщо в людини виникають антитіла до певного вірусу, чи захищатимуть вони від іншого?
— І якого висновку дійшли?
— Ми брали для дослідження вірус MERS — вірус близькосхідного респіраторного синдрому. Це — дуже небезпечний вірус! Навіть небезпечніший, ніж коронавірус COVID-19. Бо смертність від нього становить приблизно 35%. І висновок у нас такий: якщо ви перехворіли на COVID-19, то від того вірусу MERS ви будете значною мірою захищені. Тому що вироблені організмом поліспецифічні антитіла захищатимуть від інших вірусів.
— У чому практична користь дослідження?
— Наше дослідження дає можливість дослідити, яким чином виникає у людей перехресна імунна відповідь до коронавірусів, зрозуміти, який титр антитіл, що їх показує тест, буде справді захисним, тощо. Коли ж вести мову про практичне застосування, то, наприклад, якщо виробляється вакцина на основі коронавірусного носія, люди старшого віку не матимуть опірності до цієї вакцини, що послаблюватиме її ефективність. Але здебільшого наше дослідження дає змогу зрозуміти механізми, яким чином відбувається імунна відповідь. А практичне значення — це те, що ми практично підтвердили припущення, що певні ділянки білків коронавірусів забезпечуватимуть «широкий», поліспецифічний імунітет. Тому що кожна людина має свою імунологічну історію, від якої, власне, й потрібно відштовхуватися, — відповідно можна розробити вакцини, які забезпечуватимуть захист не лише від поточного штаму, а й від тих, що можуть утворитися згодом внаслідок мутацій.
— Скільки тривало дослідження? Якщо точніше, коли воно розпочалося? І чи випадково, що воно збіглося з пандемією COVID-19?
— Очолювана мною наукова група вивчає клітинну імунну відповідь. Ми є цитологами, фахівцями з клітин, що відповідають за вроджений імунітет, і розробляли ад’юванти (речовини. — Т. К.) для створення вакцин нового покоління. Приблизно три роки тому ми мали дуже потужний ад’ювант, за допомогою якого можна утворити антитіла практично для будь-чого, що було небезпечним. Ми запитали наших колег в Інституті Пастера в місті Лілль: що вони вважають найбільшою загрозою для людства і для чого вони хотіли би мати можливість створити антитіла? І почули у відповідь: «Для вірусу близькосхідного респіраторного синдрому». Нам навіть тоді було трохи смішно, бо на той час було небагато (до сотні) підтверджених випадків. До речі: тоді він був досить швидко локалізований, але смертність становила 35%. Але насправді спеціалісти розуміли, що подібні віруси (з генетичним матеріалом типу РНК) спроможні до швидкої мутації, тим паче, що передаються краплинно-повітряним шляхом. Вони становлять серйозну загрозу для людства, оскільки при великому скупченні людей передача інфекції буде блискавичною. Фактично тоді ми й почали виробляти антитіла до вірусу MERS.
— Часто чуємо, що українські науковці з різних причин не мають можливості працювати вдома, що наука гине...
— Це дуже складне, дискусійне і політичне питання. Моя лабораторія користується реальною підтримкою з боку ректора нашого університету професора Зіменковського. А ще маємо підтримку від Євросоюзу — загальне фінансування проєктів становить майже 100 тисяч євро на рік. Маємо й підтримку від Міністерства охорони здоров’я України. І ми більше концентруємося на роботі замість того, щоб дискутувати на форумах «вдасться чи не вдасться щось зробити», тобто не марнуємо часу. Я працював у Франції, Німеччині й в інших країнах. Але хочу працювати в Україні. Моє місце тут. Чому тут не можна працювати?
— Насамкінець запитаю: чи видно край епідемії, відповідно — карантину?
— Важко сказати напевно, проте, як інформували колеги зі Сполучених Штатів Америки, які добре обізнані щодо ситуації, — до весни 2021 року завдяки очікуваним вакцинам епідемія має піти на спад. Тобто нам потрібно протриматися ще приблизно півроку. Але насправді протриматися — уникати зайвих контактів, не перебувати в місцях великого скупчення людей, за можливості утримуватися від поїздок у громадському транспорті й від інших ризикованих речей. Також — свідомо ставитися до того, що за наявності найперших симптомів нездужання потрібно самоізолюватися, а не розносити інфекцію. І тоді, на мою думку, все буде набагато краще.
