На останньому засіданні Рада міністрів Криму затвердила розроблений інститутом «Діпромісто» проект коректування генплану розвитку Ялти під потреби курорту загальнодержавного значення. Внаслідок його реалізації, замість нинішніх приблизно 0,5 мільйона відпочивальників річна «місткість» головного південнобережного курорту Криму до 2025 року виросте до 3,3 мільйона осіб, половина з яких зможуть відпочити й підлікуватися в санаторіях і пансіонатах, а інша половина — в житловому фонді місцевого населення.
З генпланом розвитку Ялти пов’язана довга історія. Під час його розробки та затвердження три роки назад кримські екологи висловили різкі протести проти зменшення площ заповідників. Тоді місту було запропоновано варіант створення на всій території головного курорту Криму Національного парку. На практиці це означало, що Ялтинський гірничо-лісовий заповідник повинен був бути ліквідований. На думку екологів, це значно знижувало рівень захисту природних ресурсів Південного берега Криму, оскільки в заповіднику, згідно із законодавством, заборонено всяку господарську діяльність, а в Національному парку можна було б побудувати нові готелі, санаторії та пансіонати. Згідно з таким планом місткість ялтинського курорту зростала до 4 мільйонів осіб за рік, проте досягалося це ціною загибелі головного заповідника Криму, завдяки якому на півострові і зберігаються, і поновлюються природні лікувальні чинники.
Цього разу влада та містобудівники прислухалися до екологів. Новий варіант плану передбачає відмову від ідеї Національного парку і збереження Ялтинського гірничо-лісового заповідника в недоторканості, хоча, як бачимо, річну місткість курорту довелося обмежити 3,3 мільйонами осіб. Але в Криму не роблять із цього трагедії — плани розвитку інших регіонів Криму, насамперед малоосвоєних східних і західних просторів, що мають також багато природних курортних ресурсів, з надлишком компенсують темпи розвитку Ялти, яка й так уже переобтяжена рекреаційними установами.
Питання про розробку довготермінового плану генеральної забудови Великої Ялти ініційоване Указом Президента України про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти ще 9 квітня 1997 року. Потім 1998 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про комплексну програму соціально- економічного розвитку Великої Ялти, як курорту загальнодержавного значення. На підставі цих документів і було створено проект плану генеральної забудови, який у подальшому дороблявся.
— Проект Великої Ялти відпрацьовано на території в 28,5 тисячі гектарів, на якій розташовано два міста — Ялта і Алупка, 22 селища і вісім сіл, —розповідає головний архітектор проекту Андрій Куделін. — Довжина морської берегової смуги в цій зоні становить 59 кілометрів, 65% розглядуваної території вже зараз належить до території природно-заповідного фонду і в такому ж статусі залишиться й далі. За рейтингом європейських курортів Ялта належить до III групи. Для порівняння: до I групи належать курорти Канарських островів, острів Мадейра, до II — Іспанії, Італії, півдня Франції, до III, нарівні з Ялтою — Туреччина і Греція. А курорти Кавказу, наприклад, належать до VII рейтингової групи за європейською курортною класифікацією.
Згідно з генпланом, на даній території до 2025 року, за прогнозами, проживатиме 155 тисяч мешканців, напередодні проектування генплану 2002 року мешкало 144 тисячі.
Розробники проекту прийняли «оптимістичний варіант» прогнозу зростання населення цього регіону, передбачивши підвищення народжуваності на 8,5% і зниження смертності до кінця розрахункового періоду на 36%. Трудові ресурси регіону до цього періоду становитимуть 76,5%, тоді, як на початок проектування частка працездатних становила лише 61%. При розробці курортних регіонів Великої Ялти і її рекреаційної місткості до уваги було взято 59 кілометрів морської берегової лінії. З неї вилучено 15 кілометрів, які являють собою берегові скелі, морські порти, випуски каналізаційної системи та об’єкти водно-заповідного фонду. Із 44 км, що залишилися, сім кілометрів належать до закритих територій (це дачі іноземних представництв). Таким чином, морський берег Великої Ялти, на якому розвиватиметься загальнодержавний український курорт, становить 37 кілометрів берегової лінії Чорного моря. Одночасно на пляжах цієї лінії, згідно з санітарними нормами, зможуть перебувати 185 тисяч осіб. А число відпочивальників, що одночасно перебуває на території Великої Ялти, з урахуванням населення та відпочивальників у всіх оздоровницях становитиме 346 тисяч осіб.
Оскільки курортно-рекреаційна галузь є основною містоутворюючою Великої Ялти, то автори проекту передбачають збільшення кількості місць у рекреаційних установах із нинішніх 37,7 тисячі до 71 тисячі. В установах санаторного комплексу одночасно зможуть розміститися 24,5 тисячі осіб, на базах відпочинку і в пансіонатах — 17 тисяч, у курортних готелях — 26 тисяч, неорганізованих відпочивальників, які розселятимуться в житловому фонді місцевого населення, Велика Ялта зможе прийняти одночасно до 120 тисяч, у той час, як сьогодні вона може приймати не більше 38 тисяч «дикунів» одночасно.
Територію курорту буде поділено на курортні регіони: Форос-Сімеїз, Сімеїз-Гаспра, Гаспра-Лівадія, Гурзуф і Массандра (без Ялти), гірський Крим.
Житлове будівництво на території Ялти планується збільшити й довести обсяг житлового фонду до 5 мільйонів квадратних метрів, у той час як сьогодні він становить 2,9 мільйона. Буде побудовано приблизно порівну багатоквартирного і присадибного житла. У багатоквартирному планується досягнути забезпеченості житлоплощею на одну людину 27 м 2 , у присадибному приватному секторі — 74 м 2 , що свідчить про наближення середніх показників до європейських норм, які становлять 37 м 2 на людину.
Планом передбачене також створення п’яти промислових зон у районі Великої Ялти, куди буде перенесено підприємства, розташовані зараз у рекреаційних зонах. Забезпеченість зеленими насадженнями на сьогодні становить лише 72% від норми. Тому у Великій Ялті ще потрібно озеленити 435 гектарів, у той час, як сьогодні зелені зони міста займають лише 311 гектарів. На одного постійного мешканця Південного берега Криму за нормою потрібно 15 м 2 зелених насаджень, із розрахунку на відпочивальників — 50. Проектний показник забезпеченості залишається, власне, на колишньому рівні — 73%.
Що стосується транспорту, то його кількість у Великій Ялті виросте вдвічі — до 200 автомобілів на тисячу мешканців. Для того, щоб це зростання не призвело до інфраструктурної кризи, пропускну спроможність магістральної мережі, яка зараз уже вичерпала себе, планується збільшити також удвічі. У зв’язку з цим автомагістралі Алушта — Ялта —Севастополь будуть розширені до чотирьох смуг із винесенням тролейбусної лінії на окрему смугу. Також планується будівництво двохярусних розв’язок на перетинах основної магістралі і відгалужуючих доріг, які зв’язуватимуть центри населених пунктів і курортно-рекреаційні зони.
Проектом передбачається поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва на в’їздах у основні населені пункти стоянок загальною потужністю 48 тисяч автомобілів.
Окрім того, генплан передбачає будівництво на території Ялти швидкісної монорейкової залізниці, яка зв’яже основні центри регіону, а також зв’яже Ялту із залізничною станцією, Центральним летовищем, внаслідок чого поступово скорочуватиметься потреба у використанні тролейбусів, які є основною перешкодою для підвищення пропускної спроможності транспорту на Південний берег Криму.
За рахунок розширення мереж водопостачання, згідно з проектом, водоспоживання регіону виросте втричі — до 62 мільйонів кубометрів на рік. Буде здійснено модернізацію всіх очисних споруд. Отримає розвиток мережа газопроводів середнього тиску, в Ялті буде додатково побудовано дві газорозподільні станції. Споживання газу виросте з 54 до 493 мільйонів кубометрів на рік.
