Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

За інформаційну кампанію – двійка

До Вінниці приїхав заступник міністра охорони здоров’я, щоб розібратися в ситуації з госпітальними округами
3 лютого, 2017 - 12:24

Уже два тижні Вінниччину лихоманить. «Медичні» майдани вибухають то в одному, то в іншому районі області. Люди занепокоєні через те, що медична реформа призведе до закриття районних лікарень, або щонайменше — пониження їхнього статусу. Без оптимізму коментують нову реформу і представники місцевого самоврядування, бо наразі формування госпітальних округів базується лише на одній постанові Кабміну №932. А вона містить тільки рамкові вимоги і жодної конкретики щодо фінансування медичних закладів. Тож запитань до заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, який 1 лютого приїхав до Вінниці, було значно більше, ніж він розраховував.

На думку Павла Ковтонюка, нинішня мережа українських лікарень завелика, і за кількістю лікарняних ліжок на одну людину посідає друге місце в Європі. Та більшість лікарень лише називається лікарнями, бо надають не медичні, а радше реабілітаційні чи хоспісні послуги. І саме формування госпітальних округів та подальша медична реформа покликані впорядкувати цей «хаос».

«Госпітальний округ — це інструмент розвитку лікарні, а не її знищення. МОЗ ставить тільки дві прості вимоги: обсяг послуг має залежати від кількості населення, а час доїзду становити не більше години. Відповідно до цього складають маршрути пацієнтів і визначають центр госпітального округу, — каже заступник міністра охорони здоров’я. — Для цього у кожному госпітальному окрузі буде створено госпітальну раду, до якої увійдуть керівники медичних закладів, громадськість та влада. Вони визначатимуть спеціалізацію тієї чи іншої лікарні і складатимуть перелік послуг, які надаватиме кожен окремий медичний заклад. Згідно з послугами формуватиметься фінансування. Вузькопрофільні відділення, як пологове, наприклад, будуть діяти при тій лікарні, де надають найякісніші послуги і де працюють кращі спеціалісти. Якщо зважати на стандарти ВООЗ (а ми до цього прагнемо), то пологове відділення повинен мати лише той заклад, в якому за рік народжується не менше 400 немовлят. Інші лікарні вважаються небезпечними, бо приймати пологи один раз на день — це не практика для лікаря і не якісні послуги для пацієнта. І такі заклади держава не фінансуватиме. Та якщо такі лікарні закриватимуть, то це в першу чергу буде провина керівників місцевих рівнів, бо у нашій країні є багато людей, які потребують реабілітації — після інсультів, інфарктів. Нехай перепрофілюють малопотужні лікарні під реабілітаційні відділення або хоспіси. Є багато медичних послуг, які треба розвивати і пропонувати на ринку медицини. Тоді держава їх оплатить».

Павло Ковтонюк пояснив, що госпітальні округи мають розробляти на місці, і ніякого впливу на їхнє формування МОЗ не має. Але Кабмін затверджує тільки ті проекти, які відповідають стандартам ВООЗу. Той, хто отримає погодження від Кабміну, матиме і фінансування. Гроші виділятимуть з двох джерел — Державного фонду медичного страхування (який мають створити) та інвестиційних компаній (яких саме — невідомо). Фінансування залежатиме від вартості наданих медичних послуг. За словами заступника міністра охорони здоров’я, все просто: держава — платить за послуги, лікар — лікує, а громада — господарює. Однак після таких роз’яснень кількість запитань тільки збільшилася.

«Ви оперуєте такими категоріями, які юридично нічим не підкріплені. Є лише одна постановка № 932 «Про затвердження порядку формування госпітальних округів», згідно з нею, наскільки я розумію, жодна наша районна лікарня не підпадає під категорію або лікарні інтенсивного лікування першого або другого ступеня. Люди зрозуміли, що фактично кожен район залишиться без лікарні, яка зможе врятувати, коли, наприклад, в тебе станеться інсульт, — коментує громадський активіст Анатолій Банах. — І якщо ця ситуація не буде врегульована, «медичні» Майдани продовжаться. А перша причина цього — в поганій поінформованості людей. Інформаційна кампанія з медичної реформи шкутильгає на обидві ноги одночасно. Сьогодні після зустрічі у мене буде «червоний» телефон, люди дзвонитимуть з різних районів і запитуватимуть, до чого ми домовилися. Але я нічого нового не почув. Окрім того, що МОЗ готове до комунікації. Та цим людей не заспокоїш».

Вісімнадцять областей України уже подали план формування своїх госпітальних округів, і їх затвердили. Вінниччина свій проект «медичної» карти відкликала. І зараз МОЗ чекає на нову пропозицію. Її сформують, очевидно, не раніше 3 лютого. Саме у цей день зберуться депутати Вінницької обласної ради на позачергову сесію, на якій розглядатимуть питання про формування госпітальних округів області.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
Газета: 
Рубрика: