Прозорого розподілу та використання ліків вимагають від Міністерства охорони здоров’я онкохворі та громадські організації. Вони провели акцію під стінами Міністерства: фокусник-ілюзіоніст у білому халаті показав, що відбувається з хіміотерапією, коли вона потрапляє до лікарень: ліки просто зникають... У бюджеті на 2013 рік для дорослих онкохворих виділено 230 мільйонів гривень, для дітей — 216 мільйонів. Однак, кажуть пацієнти, майже всі ліки їм доводиться купувати за свій рахунок. Ольга СТЕФАНИШИНА, виконавчий директор пацієнтської організації ЮКАБ, показує список ліків, які закуповує держава: «Усі вони є в лікарнях, але пацієнти про це не знають. Лікарі перепродують хіміотерапію через кур’єрів. Лікар просто дає візитівку і каже: «Завтра о восьмій ранку вам привезуть ліки, вони коштуватимуть 20 тисяч гривень, мене не хвилює, де ви дістанете гроші». Кур’єр приносить медикаменти, не даючи жодних чеків. Таким чином, кожен українець платить двічі за кожну пігулку, яку він купує — спершу у вигляді податків Міністерству охорони здоров’я, а потім лікарям, які перепродують ліки».
Офіційно лікування онкологічних захворювань серед дорослих держава покриває на 95% від потреби, серед дітей — на 100%. Але чи може міністерство показати людей, яких воно повністю забезпечило ліками? На зустрічі з хворими міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова сказала, що зобов’язала органи охорони здоров’я контролювати розподіл препаратів на місцях, а от простежити, що відбувається в кожній лікарні — не в її компетенції. «В деяких установах зловживають своїм становищем, можливо, не лікарі, а інші люди, які працюють в медичному закладі, і деяким хворим радять купувати власним коштом медичні препарати. Я думаю, що це саме та робота, якою ви маєте займатися — якщо є такі випадки, одразу треба звертатися до правоохоронних органів», — сказала Богатирьова.
Олександр КЛЮСОВ, головний лікар Київської міської онкологічної лікарні, пояснює ситуацію так: багатьом пацієнтам справді доводиться купувати хіміотерапію за свій рахунок, оскільки препаратів для їхньої лікарні держава купує недостатньо. «Однак ви не знайдете жодного пацієнта, який купив препарат, що дістався нам по державних закупівлях і який привезли у нашу аптеку», — говорить пан Клюсов. Олексій Савенко, у якого два роки тому від раку померла мама, може заперечити лікарю. За його словами, мама лікувалася у Київському онкоцентрі, яким керує Клюсов, і всі ліки на понад 20 тисяч гривень Олексій купував сам. Згодом, уже після смерті матері, чоловік вирішив дізнатися подробиці її лікування. Написав інформаційний запит — і дізнався у відповідь, що його мати отримала від держави ліки на вісім тисяч гривень. Олексій запевняє, що його матері не дали жодної пігулки. Він переконаний, що ці препарати на неї просто «списали». Пояснити цю ситуацію Олександр Клюсов не зміг.
Організація ЮКАБ для міністерства має просту пропозицію: щоб у кожній лікарні на дошці оголошень висіли роздруковані списки ліків, які туди надійшли. Таким чином пацієнти побачать, що можуть отримати безкоштовно, адже не у всіх є можливість переглядати такі списки в Інтернеті. А хворим радять не боятися і вимагати від лікарів безкоштовних препаратів.
