12 лютого світ відзначає День науки та гуманізму. Речі, насправді, взаємопов’язані. Навіть ситуація із поширенням коронавірусу неодноразово привертала увагу суспільства до залежності між розвитком науки та гуманним ставленням до тварин. Так, на початку пандемії ширилось припущення, що ковід можуть передавати домашні тварини. Через це зооспільнота побоювалася, що почнеться нова хвиля приросту безпритульних чотирилапих. На щастя, обійшлося.
Історія із норковими фермами у Данії, коли новий штам COVID-19, імовірно, став причиною нового витка захворювань, і тварин вирішили просто винищити, теж свідчить, що не завжди світ діє за принципом гуманного поводження з тваринами. Проте захисники прав тварин продовжують відстоювати інтереси братів наших менших. І в згаданий День науки та гуманізму пропонують зробити акцент на милосердній... науці. Тим паче, в Україні є привід. Нещодавно уряд затвердив новий технічний регламент для косметичних засобів, який, зокрема, передбачає заборону на випробування цих засобів на тваринах.
НОВІ ПРАВИЛА — НОВА ЯКІСТЬ
Про потребу в новому технічному регламенті наші зоозахисники, а також представники косметичної галузі зазначали упродовж останніх кількох років. Деякі наукові установи відмовлялись від тестування на тваринах, навіть не чекаючи нових розпоряджень від Кабміну. Так, «День» раніше розповідав, що у держпідприємстві «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» випробовують альтернативні методики тестування косметики (детальніше у №42-43 від 7 березня 2019 р.). Як зазначала тоді наукова співробітниця центру Ганна Головащенко, аби пришвидшити цей процес, уряд має затвердити новий технічний регламент, який базується на «Регламенті ЄС №1223/2009».
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Що ж пропонує новий документ для косметичних засобів? Перш за все, він усуває юридичні розбіжності, а також адміністративні та технічні бар’єри у торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу. По-друге, майже втричі збільшено перелік заборонених інгредієнтів — нині він становить 400, технічний регламент передбачає 1328. А це безпека косметичної продукції для її споживачів. Виробники зобов’язані використовувати лише безпечні барвники, консерванти та УФ-фільтри.
Але найважливіша новація затвердженого регламенту стосується заборони випробування косметики на тваринах. Перевагу треба надавати новітнім технологічним розробкам, зокрема, альтернативним методам тестування косметичної продукції. Такі правила уже кілька років діють у країнах Європейського Союзу.
Як і в ЄС, в Україні передбачено перехідний період для впровадження нових вимог до тестування косметичної продукції. «Це рішення зумовлено тим, що в Україні на сьогодні відсутні затверджені методології альтернативних випробувань безпеки косметики», — пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я. До речі, у ЄС перехідний період тривав чотири роки.
«Відсутні регламентовані вимоги до інгредієнтів косметичної продукції, а отже, склад косметичної продукції важко дослідити та проаналізувати через велику кількість компонентів, складність виробничих процесів та застарілість методів випробувань. Відсутність належного контролю за безпечністю косметичного продукту загрожує хаотичністю, фальсифікаціями та застоєм розвитку виробництва, — коментують в асоціації «Парфумерія та косметика України» необхідність регламенту. — Прийняття технічного регламенту — це усунення юридичних, адміністративних та технічних бар’єрів у торгівлі на міжнародних ринках, а також імплементація європейських підходів до контролю за безпечністю косметичної продукції; рівні умови на косметичному ринку України виробників та імпортерів; чітке розмежування відповідальності серед гравців ринку».
ПІДВОДНІ КАМЕНІ РЕГЛАМЕНТУ
Разом з тим громадські зоозахисні організації сприйняли цю новину досить стримано. Як пояснила віцепрезидентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина СУРКОВА, прийнятий технічний регламент для косметичних засобів — маленький крок на шляху до гуманного суспільства: «По-перше, заборона стосується лише випробувань косметичних товарів, а випробування на тваринах відбувається щодо всіх видів продукції, миючих засобів, приміром. По-друге, у регламенті прописано не повну заборону, а за умови, якщо є інші альтернативні методи, які розроблені та затверджені в Україні або інших країнах відповідно до вимог. Тобто тестування забороняється, але якщо є інші альтернативні методи. Якщо нема, то буде продовжуватися тестування на тваринах. Інші альтернативні методи треба розробляти, впроваджувати, щоб їх могли застосувати виробники згідно з цим регламентом. Крім того, у пункті 49 регламенту, який забороняє тестування, написано, якщо є підстави вважати, що продукція наносить шкоду життю та здоров’ю, тестування буде проведено, незважаючи на всі заборони, щоб все-таки переконатися у безпечності препарату. Тобто регламент є, але потрібен ще механізм його реалізації».
Як додає пані Марина, чимало країн давно пішли гуманним шляхом і використовують альтернативні методи випробувань, які напрацьовані науковцями. «І ці методи дають більш точний результат, ніж випробування на тваринах, — каже зоозахисниця. — Але ж їх теж треба у нас розробляти та впроваджувати. А це окрема процедура. І чим скоріше це буде зроблено, тим буде краще, бо наразі виробники можуть посилатися на те, що у нас немає альтернативних методів, і продовжуватимуть тестувати продукцію на тваринах».
Наразі ж прийнятий урядом регламент — це єдиний нормативний акт, котрий передбачає хоча б часткову заборону тестувань за участю тварин. В інших законах, що стосуються захисту прав братів наших менших, про це мова не йде взагалі. Навіть якщо готувати для повної заборони випробувань на тваринах окремий законопроєкт, Марина Суркова зазначає, це непростий шлях: «У нас будь-який законопроєкт — це дуже складне випробування, у першому читанні його можуть прийняти, а потім важливо, щоб після другого читання він вийшов саме у тому вигляді, в якому його прописували експерти. Правок може бути дуже багато. Тому важливо, щоб ці законопроєкти не змінювалися до невпізнаваного вигляду. От зараз на повторне друге читання направлено законопроєкт №2351 про заборону масової евтаназії, утримання великих хижих тварин у розважальних закладах, він був зареєстрований ще у жовтні 2019 року. Так, ми готові далі працювати, готувати нормативні акти, проєкти законів, але не можна говорити, що вони швидко будуть готуватися та прийматися».
Зважаючи на це, зооспільнота розцінює ухвалений урядом регламент не перемогою, а маленьким кроком на її шляху. «Це гарний крок, — резюмує Марина Суркова, — але він дуже невеликий, і фактично не убезпечує тварин від знущань над ними».
