Зараз слова про медичну систему та охорону здоров’я у багатьох людей асоціюються передусім з ковідною пандемією. Адже це виклики для всіх одночасно — медиків, пацієнтів, законотворців, місцевої влади. І часто, коли якась ланка державної системи дає збій, питання виникають саме до державних інституцій — чому вчасно не придбали необхідні ліки, зволікали з ухваленням важливого закону тощо. Оскільки чимало змін у медичній системі зароджується в комітеті ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, «День» звернувся до його голови, Михайла РАДУЦЬКОГО за поясненнями — то який же план боротьби з пандемією є в комітету, чи не зникла із порядку денного медична реформа, скільки коштів матиме медична сфера в бюджеті-2022, коли парламент продовжить посилювати антитютюнове законодавство і як загалом депутати готові дбати про здоров’я кожного із нас?
«ЯКЩО ТАКІ ТЕМПИ ЩЕПЛЕННЯ ВДАСТЬСЯ ЗБЕРЕГТИ, ЗА ДЕКІЛЬКА МІСЯЦІВ ОТРИМАЄМО 60% ВАКЦИНОВАНОГО ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ»
— Як розцінюєте ініціативу Президента щодо грошової компенсації за повний курс щеплення проти ковіду — чи покращить це наші показники вакцинації і де держава може шукати кошти на втілення цієї ініціативи (уже звучать версії, що доведеться перекроювати бюджет)?
— Почнемо з того, що наразі в Україні доволі високі темпи вакцинації — щодня щеплення роблять близько 300 тис. українців. На сьогодні вакциновано хоча б однією дозою понад 40% дорослого населення України. Якщо такі темпи щеплення вдасться зберегти — а я впевнений, що МОЗ докладе для цього максимум зусиль, — то за декілька місяців ми зможемо вийти на 60% вакцинованого дорослого населення.
Тепер щодо ініціативи Президента, яку нещодавно підтримав парламент (законопроєкт № 6297). Зазначу, що йдеться про підтримку бізнесу, який найбільше постраждав від карантинних обмежень. Водночас, звісно, це і додаткова мотивація, щоби вакцинуватись. В Україні ще зберігається доволі високий прошарок принципових противників вакцинації. Для роботи з ними потрібні нові механізми.
Ухвалення програми не означає, що ми будемо менше уваги приділяти іншим механізмам. Активна пропаганда вакцинації, на моє переконання, має тривати. Українці повинні переконатись, що міфи про вакцинацію є вигадками, щеплення не лише рятує життя, вони — безпечні. А протипоказання реально стосуються менше, ніж одного відсотка населення.
— Набули чинності норми, за якими нещеплені особи із певних категорій не допускаються до роботи. На вашу думку, така методика зможе посилити прихильність до вакцинації? Які механізми, на вашу думку, загалом можуть збільшити кількість прихильників щеплень?
— Запровадження переліку професій, представники яких повинні пройти обов’язкову вакцинацію, вже дало результат. Наприклад, вакциновано 96,5% працівників шкіл однією дозою, 86,4% — двома. Зі 563 тис. освітян на сьогодні відсторонені від роботи лише 2,8 тис. Як наслідок, переважна більшість шкіл відкриті. Із 9 грудня набуває чинності указ МОЗ про розширення переліку професій, працівники яких мають пройти обов’язкову вакцинацію. Переконаний: цей крок призведе до збільшення кількості щеплених громадян.
Стратегія України цілком відповідає тим заходам, які запроваджують більшість розвинутих країн світу. Це поступове розширення обов’язкової вакцинації серед певних категорій професій, запровадження і посилення обмежень для невакцинованих, пропаганда вакцинації.
«ТЕПЕР ПИТАННЯ ДО МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ — ЯК ШВИДКО ВОНА ЗМОЖЕ ПРОВЕСТИ ТЕНДЕРИ І ВСТАНОВИТИ КИСНЕВІ СТАНЦІЇ»
— Відносно нещодавно Верховна Рада проголосувала за закон щодо збільшення видатків на закупівлю кисневих станцій. Чому так довго парламент не голосував за цей закон? Як швидко вдасться втілити його норми в життя?
— Цього року уряд уже передбачив 1,1 млрд грн на удосконалення систем киснепостачання. Із цієї суми майже 400 млн грн були спрямовані до регіонів. На ці кошти проводилось обладнання ліжок у «ковідних» лікарнях високопотоковим киснем, закуплені й установлені 130 кисневих станцій і понад 150 кріогенних газифікаторів. Але поширення штаму «Дельта» у другій половині року збільшило споживання кисню в п'ять-шість разів порівняно з минулими хвилями пандемії. Тому Верховна Рада підтримала надання додатково 800 млн грн на проєктування і встановлення кисневих станцій, спростивши процедуру їхньої закупівлі. Тепер питання до місцевої влади — як швидко вона зможе провести тендери і встановити кисневі станції.
— Який план «Б» загалом має в руках парламент та безпосередньо медичний комітет, якщо ситуація з ковідом виходитиме з-під контролю — маємо на увазі критичне заповнення лікарень, високу летальність, що вже бачимо і зараз...
— Влітку МОЗ спрогнозував три варіанти подальшого перебігу третьої хвилі СOVID-19. За найгіршого сценарію міністерство готувалося розгорнути до 90 тис. ліжко-місць. Вважаю, що МОЗ вдалося впоратися з рекордними навантаженнями на систему охорони здоров’я. Наразі епідемситуація стабілізувалася й поступово пішла на спад. Якщо нам вдасться зберегти високі темпи вакцинації, зможемо пройти наступну хвилю, яка обов’язково ще буде, значно легше і з меншими втратами. Досвід західних країн доволі чітко демонструє взаємозв’язок між кількістю вакцинованих та відсотком летальних випадків.
— Незважаючи на те, що парламент підтримав закон № 6048 про посилення відповідальності за підробку документів про вакцинацію проти ковіду, бачимо, що цей ринок все одно процвітає. Чому, на вашу думку, не спрацював механізм штрафів і навіть кримінальної відповідальності? І як це вже позначається на нашій статистиці, на її правильності та відповідності реальній ситуації?
— По-перше, відзначу ефективну роботу правоохоронних органів. Лише за минулий тиждень відкрили 145 кримінальних проваджень за фактами фальсифікації документів про щеплення від СOVID-19, 33 справи спрямовані до суду. Але, на жаль, більшість судів завершуються лише незначним штрафом, розмір якого не перевищує 34 тис. грн.
Саме тому потрібно ухвалити законопроєкт № 6048. Наразі він підтриманий парламентом у першому читанні. Я декілька разів закликав колег якнайшвидше розглянути його в цілому. Маю надію, що наступного пленарного засідання його внесуть до порядку денного.
Паралельно з посиленням відповідальності інструментом боротьби з підробками є діджиталізація. У застосунку «Дія» вже можна згенерувати сертифікат вакцинації, довідку про одужання, про протипоказання і навіть результат тесту на коронавірус. Можливість перевірити будь-який документ через електронну базу значно ускладнить життя фальсифікаторам.
АНТИТЮТЮНОВИЙ ЗАКОН — ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ
— На вашу думку, що заважає парламенту швидко схвалювати важливі для здоров’я населення закони, як свіжий приклад — так званий антитютюновий законопроєкт №4358? 18 листопада біля Верховної Ради активісти проводили мітинг, закликаючи народних депутатів проголосувати за законопроєкт, який, зі слів народної депутатки Ольги Стефанишиної, навіть зник із порядку денного. Чи зможе парламент розглянути (й ухвалити) антитютюновий законопроєкт № 4358 у другому читанні вже цього року?
— Є цілком об’єктивні чинники, чому парламент не встигає розглянути всі наші ініціативи. Щодня Верховна Рада розглядає десятки законопроєктів. Серед них багато питань, які не стосуються медицини. Іноді нам доводиться ініціювати позачергові засідання, щоб розглянути «медичні» законопроєкти. Наприклад, на початку листопада на такому засіданні розглянули й ухвалили низку важливих для сфери охорони здоров’я ініціатив.
Щодо антитютнового законопроєкту, то не виключаю, звісно, і певний супротив з боку тютюнового лобі. Водночас є принципова позиція нашої політичної сили — будувати не лише заможну і сильну, але й здорову країну. Законопроєкт № 4358 є одним із пріоритетних для нашого комітету. І я впевнений, ми обов’язково розглянемо його у Верховній Раді.
— Чому питання захисту населення, а особливо дітей та молоді, є таким складним для парламенту і наражається на шалену протидію?
— Не погоджуся з вами. Наш комітет системно працює над розробкою та ухваленням законопроєктів, спрямованих на захист молоді та дітей. Наприклад, влітку Верховна Рада підтримала наш закон про заборону продажу ліків дітям до 14 років. Ця ініціатива спрямована на обмеження доступу підлітків до медичних препаратів: за статистикою, 60% дитячих самогубств відбуваються через вживання ліків. 17 листопада парламент ухвалив другий наш законопроєкт № 5123-1, яким запровадив суворі штрафи за продаж лікарських засобів дітям. Аптекарі та кур’єри при першому порушенні будуть оштрафовані від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн. За повторне порушення протягом року — від 5,1 тис. грн до 6,8 тис. грн.
«ВІДОМЧІ ЗАКЛАДИ ТА ЛІКАРНІ «ТРЕТИНКИ» МАТИМУТЬ ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД»
— Мабуть, якби не ковід, медичні експерти зараз жваво мали би обговорювати продовження медичної реформи. Нещодавно ви заявляли, що реформа третинної ланки розпочнеться з 1 квітня 2022 року і вона буде об’єднана із вторинною ланкою. Що саме зміниться в роботі й фінансуванні цих закладів?
— Влітку Президент підписав указ, яким доручив Верховні Раді напрацювати механізми переходу відомчих лікарень і закладів «третинки» до фінансування через програму медичних гарантій (ПМГ).
У нас є стратегічне рішення щодо залучення всіх медичних закладів до єдиного медичного простору. Це призведе до посилення конкуренції серед лікарень, а відповідно — покращиться якість надання медичних послуг для пацієнта. Але досвід залучення до ПМГ державних та комунальних закладів 2019 року свідчить, що не варто поспішати. Ми зробили висновки із допущених два роки тому помилок і наразі ретельніше напрацьовуємо необхідні механізми.
Передусім перехід вимагає створення нормативно-правової бази. Парламент має розглянути законопроєкт № 5873 нашого комітету щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я і забезпечення медичного обслуговування населення. Документ передбачає трансформацію відомчих лікарень, закладів «третинки» у нову організаційно-правову форму управління — у державні некомерційні підприємства.
По-друге, важливо заздалегідь погодити систему коригувальних коефіцієнтів до тарифів ПМГ для врахування у вартості послуги складності пролікованих випадків та інтенсивності використання ресурсів для лікування. У наукових закладах фінансування мають отримати як наукові, так і медичні підрозділи. Тому комітет, МОЗ, НСЗУ, РНБО вирішили надати відомчим закладам та лікарням «третинки» перехідний період, протягом якого ми зможемо вирішити всі питання щодо їхнього переходу на фінансування за ПМГ.
«ВІРОГІДНО, НАМ ЗНАДОБИТЬСЯ БІЛЬШЕ КОШТІВ НА ЗАКУПІВЛЮ ВАКЦИН»
— Які ваші очікування щодо бюджету на 2022 рік та його медичної частини? Наразі йдеться про 2,9% ВВП, а мало би бути щонайменше 5%. Кому і на що не вистачить коштів?
— 2 грудня Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік і підтримала рекордне фінансування медичної галузі. Проєкт бюджету до першого читання вже передбачав рекордне фінансування сфери охорони здоров’я — 197 млрд грн. Завдяки цьому наступного року ми зможемо реалізувати ідею Президента і встановити мінімальні зарплати медиків на рівні 20 тис. грн для лікарів, 13,5 тис. грн — для середнього медичного персоналу. Я впевнений, що завдяки значному зростанню видатків на Програму медичних гарантій нам вдасться істотно підвищити зарплати і немедичному персоналу закладів охорони здоров’я.
Наш комітет після розгляду бюджету в першому читанні запропонував Кабміну надати додаткові кошти на низку важливих медичних напрямків. У результаті Мінфін погодив додаткове фінансування медичної галузі ще на 3 млрд грн. Значну частину цих коштів (2,2 млрд грн) буде спрямовано на підвищення зарплат медикам лікарні «Охматдит», працівникам науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладів, працівникам сфери громадського здоров’я. Додатково буде профінансоване лікування пацієнтів з орфанними та онкологічними захворюваннями. Також закладено підвищене фінансування пілотних проєктів щодо трансплантації та аеромедицини.
На що не вистачить коштів? Болюче питання — лікування пацієнтів з орфанними хворобами. У редакції бюджету до другого читання нам вдалося збільшити фінансування на закупівлю медичних препаратів для лікування пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) на 300 млн грн. Але лікування настільки високовартісне, що навіть за умови надання додаткових трьох мільярдів гривень остаточно проблему не розв'язати. Тому сподіваємося на ефективність договорів керованого доступу — у вересні Верховна Рада ухвалила наш законопроєкт № 4662, — які можуть значно знизити вартість закупівлі інноваційних препаратів.
Також, вірогідно, нам знадобиться більше коштів на закупівлю вакцин, адже в бюджеті передбачено закупівлю лише 25 млн доз.
— Чи можливі варіанти перегляду медичної частини бюджету? Що пропонує загалом медичний комітет для належного фінансування медичної галузі?
— Звісно, перегляд бюджету і збільшення видатків на медицину — цілком можливі речі. Цього року додаткові надходження до кошторису також були частково перерозподілені на медицину. Для команди Президента захист українців є безумовним пріоритетом, тому все, що реально буде зробити для посилення медицини, обов’язково буде зроблено.
Стратегічна мета нашого комітету залишається незмінною: ми наполягаємо на збільшенні фінансування медицини до 5% ВВП. Але будьмо реалістами: залишити без грошей інші стратегічні сфери — безпеку, оборону, інфраструктуру — це не вихід. Тому ми пропонуємо з поступовим збільшенням державного фінансування розвивати також інші інструменти фінансування медичної галузі. Наприклад, пропонуємо запровадження фармацевтичного страхування. Адже основний фінансовий тягар для більшості українців пов’язаний саме з купівлею медичних препаратів. Нещодавно комітет погодив підписання меморандуму між комітетом, МОЗ, іншими державними структурами і страховиками щодо спільної розробки моделі фармацевтичного страхування. Переконаний: ми зможемо запропонувати суспільству цікавий та ефективний механізм, адже перші пілотні проєкти вже довели, що ідея працює і є дуже перспективною.
