Не є таємницею, що далеко не кожен школяр спроможний оволодіти глибинами математичної науки, вникнути у суть складних хімічних формул чи навчитися майстерно малювати. Відмінності у здібностях і орієнтація на реалізацію власних життєвих планів проявляються особливо яскраво у старшій школі. Ті, у кого складнощі з опануванням математики, намагаються виявити в собi інші таланти й зосередитися на їхньому розвиткові. Обдаровані ж у сфері точних наук також можуть зазнавати труднощів у вивченні будь-яких інших предметів. У концепції 12-річної освіти ці проблеми вирішуються шляхом перетворення старшої школи на профільну. Однак очікувати на таку трансформацію потрібно було б ще шість років, аж поки сьогоднішні третьокласники (вони найстарші, хто навчається за 12-річною програмою) перетворилися б на солідних десятикласників.
Академією педагогiчних наук розроблено концепцію профільної освіти, а Міністерство освіти рекомендує цю концепцію реалізовувати вже сьогодні. Таким чином можна буде заощаджувати час учнів, задовольняти їхні індивідуальні запити, не вдаючись до репетиторських послуг, — заглиблюватися до обраної спеціалізації прямо на шкільних уроках. Визначено п’ять профілів — гуманітарний, фізико-математичний, природничо-науковий, технологічний (образотворче мистецтво, комп’ютерні технології...), спортивний. Вибір одного з них означає поглиблене вивчення не окремих предметів, а цілого блоку дисциплін, які профілюють у тій чи іншій професійній сфері. Нормативна база концепції змінювати обраний профіль не забороняє, однак на практиці це може виявитися доволі проблематичним. Під кожен профіль розроблено певний пакет програм. Ці програми складено за трьома рівнями складності — поглиблений, академічний і відповідно до базового стандарту освіти. Стандарт визначає межі вивчення предмета, в яких зобов’язаний орієнтуватися кожен випускник загальноосвітньої школи. Наприклад, гуманітарний профіль передбачає математичні знання лише на рівні стандарту, тоді як предмети гуманітарного циклу засвоюватимуться поглиблено. Потрібно зазначити, що знання, які не перевищують «стандарт», є недостатніми для вступу до вищих навчальних закладів, оскільки вступні іспити до ВНЗ розраховані не нижче за академічний рівень. Якщо ж школа ще не готова до впровадження профільної освіти, то в ній усі предмети можуть викладатися як і раніше — на академічному рівні, коли різним дисциплінам приділяється при вивченні практично однакова увага.
Академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті АПН України Надія Бібік рекомендує школярам якомога більше «випробовувати» себе в різних предметах за допомогою факультативів і поглибленого вивчення окремих предметів ще в «допрофільний» період — у середній школі. На думку Надії Михайлівни, це допоможе уникнути прикрої помилки при виборі профілю в майбутньому. Незважаючи на те, що базову середню освіту (5— 9 класи) у нас уніфіковано, індивідуальні схильності учнів пропонується розвивати шляхом використання педагогами спеціальних методик і факультативних курсів. У старших (11—12) класах під профільні дисципліни в навчальному курсі виділяється понад третину навчального часу.
Сьогодні в профільному ключі організоване навчання в багатьох гімназіях і ліцеях — від поглибленого вивчення окремих предметів до комплексної профілізації. Однак таких навчальних закладів в Україні не так уже й багато. У містах їх нараховується близько п’ятисот, а в сільській місцевості менше чотирьох десятків. Як правило, ліцеї та гімназії вибирають для дитини батьки, для яких часом насамперед має значення не спеціалізація навчального закладу, а комфортність перебування в ньому дитини. Фахівці ж твердять, що в допрофільний період дуже важливо готувати підлітка до усвідомленого вибору подальшої освіти, а рання спеціалізація виправдана лише в тих випадках, коли до неї виявляє цікавість сама дитина.
