Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Запровадження медичного страхування: вирiшення проблем охорони здоров’я чи зашморг для пацієнтів?

27 листопада, 1998 - 00:00

Про якість лікування у наших лікарнях говорити не доводиться.
Сьогодні кількість звернень до поліклінік поменшала більш як на 30 відсотків.
Населення через відсутність коштів зайнялося самолікуванням. І лише коли
зовсім несила терпіти — біжить до стаціонару, «все своє несучи з собою».

Змінити ситуацію, що створилася, на думку керівництва Міністерства
охорони здоров’я України, покликана розроблена в його надрах концепція
обов’язкового державного медичного страхування. За словами міністра охорони
здоров’я Андрія Сердюка, створення такого виду страхування передбачає наявність
фонду обов’язкової системи страхування, що діє за рахунок бюджетних коштів
і коштів роботодавців...

ПАНАЦЕЯ ЧИ ЩЕ ОДИН ПОДАТОК?

— Проект закону про обов’язкове медстрахування підготовлений
добре, але це не означає, що якщо закон буде ухвалений, то він запрацює,
— так стверджує начальник Управління медичного страхування, акредитації
Міністерства охорони здоров’я України Юрій Попов. — Ми знову зв’язуємося
з податком, з обов’язковим платежем. Він вилучатиметься фондом, відділення
якого будуть створені в усіх регіонах. Для створення такої мережі необхідні
мільйонні кошти. Адже ці фонди треба укомплектувати, прийняти на роботу
людей, оснастити комп’ютерами, зв’язком, транспортом. І виходить, не встигши
заробити ще копійки — страхові фонди вже стануть дуже витратними! Коли
ж вони запрацюють (а їхня функція у стягуванні грошей), то можуть опинитися
у тому ж становищі, що й пенсійні... Збирати ж нізвідки... Сьогодні ми
бачимо, як формується Пенсійний фонд. Така ж доля може спіткати й наш фонд
соціального страхування. Якщо додати на виробника ще один податок, той
лише швидше «потоне». Тому ухвалення закону — серйозне економічне питання,
яке треба добре вивчити... Можливо, його треба спочатку «обкатати» у Києві,
де все ж благополучніша ситуація, ніж загалом в Україні. Що сьогодні зможуть
дати шахтарі, якщо запустити механізм медстрахування в Донецькій області?
А нічого! Тому що зарплати не платять, шахтам гроші не надходять і вугілля
йде на 99% за бартером. Якщо немає «живих» грошей, немає що й відраховувати.
Тому, якщо ми зараз не зачепимо бюджетні кошти й не підкріпимо закон про
медичне страхування грошима, то не зможемо забезпечити громадянам медобслуговування.

ЗАКОН РОЗРАХОВАНИЙ НА НОРМАЛЬНУ СИТУАЦІЮ В КРАЇНІ

— За рекомендаціями ВООЗ, цивілізоване суспільство повинно
витрачати на охорону здоров’я у своїй країні не менше восьми відсотків.
У нас же поки що витрачається близько трьох,.. — ділиться своїм баченням
становища, що створилося, заступник начальника Управління медстрахування
Людмила Підгірна. — Хоча за нашим законодавством повинно відраховуватися
десять відсотків ВНП (валового національного продукту). Зараз на організацію
медичного страхування Мінфін хоче виділити всього 3,8 мільярда гривень.
А цього не вистачить навіть на наймінімальнішу потребу. За нашими розрахунковими
цифрами, для забезпечення системи медстрахування необхідно вдвічі більше.

Гроші не відразу надходитимуть до медустанов. Вони акумулюватимуться
у фондах. Гроші за пенсіонерів повинні будуть надходити з Пенсійного фонду,
за безробітних — із Фонду зайнятості. Якщо людина захоче обслужитися у
якогось фахівця не в своїй районній поліклініці, а в якомусь центрі чи
зробити протезування зубів — вона, звичайно, повинна буде платити з власної
кишені, крім страховки. Під реальні гроші розраховуватимуться й медичні
програми.

Сьогодні держава фінансує охорону здоров’я за залишковим
принципом: Конституція гарантує повний обсяг медичної допомоги, а фактично
ми не можемо надати людині повний комплекс послуг. Мета медстрахування
— не тільки залучення додаткових позабюджетних коштів у вигляді страхових
внесків, а й наведення порядку в охороні здоров’я.

P. S. Концепція обов’язкового державного медстрахування,
розроблена Міністерством охорони здоров’я, розрахована на нормальну ситуацію
в країні. Коли громадянин працює, отримує зарплату й з неї відраховує,
наприклад, два відсотки до фонду медстрахування. Де-факто сьогодні більшість
працівників хронічно не отримують пенсій і зарплат. Люди підуть зі своїми
страховими полісами до медустанови. Але тут гроші фонду не отримали, оскільки
той їх із платників податків не зібрав. Сьогодні лікар ще може сказати
хворому про гроші, і той піде десь їх позичати. А так хворий відповість,
що він уже ж заплатив! Але ці гроші просто не надійшли до лікарні...

...Півтора року, як проект закону підготовлений, але досі
ще не ухвалений Верховною Радою. Сьогодні жоден фахівець в області страхової
медицини не відповість із великою мірою ймовірності на запитання: чи розв’яже
ухвалення закону про медичне страхування вузол проблем, що нагромадилися
в охороні здоров’я, чи ще міцніше його затягне?

№228 27.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Олена ГРІНЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: