Учора студентська акція протесту — голодування студентів Рівненського державного університету, що тривала майже два тижні, благополучно закінчилася письмовою домовленістю з Міністерством освіти та науки. Новиною сезону стала вимога студентів підкріпити усні обіцянки чиновників видачею копій наказів і розпоряджень, спрямованих на усунення порушень, виявлених унаслідок міністерської перевірки. Незвичайним виявився й пакет вимог до Міністерства освіти та науки, де низка пунктів безпосередньо ніяк не залежала від цього відомства. Наприклад, звернутися до Президента нашої країни із закликом не підписувати змін до Закону «Про вищу освіту» (тому що не згодні із запровадженням правил відробляння для випускників ВНЗ за розподіленням, і не згодні з правом ВНЗ підвищувати плату за навчання контрактників при переході з одного курсу на наступний). Вимогу продовжити пільги на проїзд у літній час — знов не в ті ворота. А можливо, це позиція маленької дитини попросити «великого дядька», тобто міністерство, вирішити за себе всі питання? Сама форма протесту дуже походила на поведінку розпещеного малюка, який домагається свого крайніми заходами — криком і відмовою від ложки з кашею. Студенти вимагали зняти з посади ректора Рівненського державного гуманітарного університету Руслана Постоловського, роблячи акцент не на усуненні його помилок і промахів, а на покаранні «кривдника».
Очолювали наметово-голодувальний протест активісти Всеукраїнської громадської організації «Студентське братство». Вони звернули особливу увагу на низку негативних моментів, властивих багатьом українським ВНЗ — незаконне стягування плати за перескладання екзаменів і відробляння за пропущені лекції. До речі, типовість порушень підтвердилася в четвер у МОН на нараді ректорів приватних ВНЗ. Хачатур Володимирович Хачатурян, ректор Київського Міжнародного університету, привселюдно заявив: «Брав і братиму!», маючи на увазі гроші за пропуск лекцій і пeрескладання екзаменів і заліків. Хоча на законній підставі дозволяється перездавати лише двічі й безкоштовно — один раз викладачеві, а другий — комісії. Приватний ВНЗ — приватний закон? А як тоді з дипломом державного зразка? Може, замінити на «приватний» зразок?
Міністерство освіти частково виконало вимоги протестантів. Рівненський ректор залишається на своєму місці, але має усунути виявлені порушення впродовж місяця. Видано наказ, зареєстрований і оформлений за всіма правилами. В отриманні копії розписався заступник голови «Студентського братства». Зрозуміло, що вже згадані вище вимоги «не за адресою» Міністерство виконувати не буде — просто не має таких повноважень. Працівники міністерства зазначали, що в процесі всього спілкування з протестантами відчувався настрій недовіри, очікування каверзи й обману. Є думка фахівців, що це пов’язанo з укоріненою в нас традицією кругової поруки, коли персонально ніхто не несе відповідальності, й це вигідно всім людям цього кола. І ще — не увійшло в нас у звичку дотримуватися законів, починаючи із рівня найвищої влади країни.
КОМЕНТАР
Михайло СТЕПКО , заступник міністра освіти і науки України:
— В системі освіти будь-якої країни завжди є недоліки, тому що освіта будується, виходячи з можливостей даної держави. Задовольнити запити молоді й ринку праці можна тільки виходячи з цих можливостей. Наша держава вже протягом кількох років продовжує збільшувати кількість студентів. Це призвело до загострення питання, пов’язаного з місцями в студентських гуртожитках. Місць потрібно все більше і більше, і ректори змушені погіршувати умови проживання у гуртожитках. Проблема ж працевлаштування існувала в усі часи. Одні випускники хочуть, щоб їх обов’язково працевлаштували, а інші навпаки — піти у вільне плавання, вивчившись за державні кошти. Депутати внесли більш жорсткі формулювання з працевлаштування, тому що у нас в селах не вистачає вчителів, лікарів. Звісно, це якоюсь мірою порушує права студентів, але не можна порушувати права й тих, хто проживає в сільській місцевості. Депутати пропонують укладати контракт між студентом і представниками місцевої влади, згідно з яким влада на місцях має забезпечити підйомні, надати житло. Держава — це завжди система певного примусу. І якщо є потреба у держави, тоді застосовується й певна санкція до тих, хто не розуміє завдань держави. Така логіка депутатів.
Однак я не розумію студентів, які вдалися до таких радикальних заходів, як голодовка з приводу тих вимог, які вони висунули міністерству. Я розумію голодовку в тому випадку, коли, наприклад, арештували товаришів у 90-му, коли з інституту виключили 10 студентів за участь в політичній акції. Зараз, з моєї точки зору, не сталося нічого такого, щоб хлопці вдалися до наметів і голодування. Думаю, що це данина моді, данина максималізму молодих людей, прагнення заявити про себе. Не треба забувати, що це все відбувається в передвиборній штовханині. А передвиборна кампанія передбачає появу сил, які рекламують себе. Хтось міг перевіряти молодих людей на готовність радикально діяти надалі. Я говорив тим, хто в наметах: «Якщо у вас мета вирішити якісь питання, то ми зробимо все, що зможемо. Але хоч скільки б ви голодували, ми не можемо зробити вам безкоштовний проїзд влітку. Тому що в держави немає на це грошей.
Характер претензій до ректора Рівненського державного гуманітарного університету «не тягне» на таку крайню міру, як зняття з посади. Адже всі звинувачення треба спочатку перевірити. Якщо ректор дійсно пішов на порушення контракту, то ми визначаємо міру цього порушення і застосовуємо відповідні до порушення санкції. Ми могли б поправити ректора і без цих акцій. Студентам досить було б лише повідомити нам про свої проблеми. Політика рівненського ректора привела до конфлікту. Він вчасно не відреагував на різке збільшення іногородніх студентів у власному вузі й не скасував дозволену раніше міністерством угоду на місця для «чужих» — із Славістичного університету. Зростання контингенту призвело й до переповненості аудиторних площ. Умови для студентів були погіршені. Наказ про можливе використання гуртожитку студентами іншого вузу буде скасовано, також буде вжито заходи і для розширення аудиторних площ. Збільшити ж число студентів просила місцева влада. Вони пояснювали це тим, що в регіоні дуже багато чорнобильців, що як пільговики займають студентські місця. Так що виходило, що пільговики витісняли більш здібних, але без пільг ровесників.
Сьогодні боротьба в студентському середовищі різних організацій призводить до загострення боротьби за імідж. Стимулятором же до обурення послужив пункт про нові умови працевлаштування, а всі інші речі були просто за вуха притягнуті як додаткові пункти для вираження протесту. Ми готуємо матеріали, щоб просити Президента накласти вето на Закон про зміни до Закону «Про освіту», оскільки з деякими формулюваннями ми також не згодні. На жаль, закони України дозволяють проведення подібних акцій, які не на користь ні студентському руху, ні справі. Це дає можливість будь-якій партії використати молодих людей у своїх цілях. Нажаль, голодували студенти перших курсів, які ще навіть не встигли пристосуватися до студентського життя. Я запевняю, що міністерство буде вдячне будь-яким студентським організаціям за інформацію про порушення норм роботи вищої школи. Нас дуже хвилює все, що ганьбить вищу школу. Адже корупція має не загальний характер, є лише окремі її вияви. До речі, в цьому році під час вступної кампанії скарг на порушення було дуже мало. Було подано всього дві апеляції в міністерство — оцінки вузів підтвердилися.
