Землетруси по той бік Чорного моря здаються далекими та ірреальними. У свідомості просто не вкладається, що зовсім поряд під уламками своїх помешкань живцем поховані тисячі людей, а жорсткі сюжети теленовин — не «армагеддон». Чи можливе щось подібне на Чорноморському узбережжі України? Комплексними дослідженнями в області геокатастроф, проблемами рухів земної кори, механізмом землетрусів, зсувів, обвалів, цунамі та заходами захисту займається дослідницький колектив відділу генетичної тектоніки відділення морської геології НАН України. Про сейсмічну ситуацію на півдні України і в Криму — у коментарі керівника відділу Євгена ПАТОЛАХИ.
Сейсмічний удар 17 серпня в Ізміті (за 100 км на схід від Стамбула) — найбільша трагедія Туреччини (за деякими джерелами, число жертв не менше за 40 тис.) після сумно знаменитої екологічної катастрофи 1939 року. В Ерзінджані, на 550 км східніше від Анкари, тоді загинуло 23 тис. чоловік.
Землетрус яскраво висвітлив низку проблем, життєво важливих для безпеки всього чорноморського регіону, нашого спільного середовища проживання, в тому числі безпеки України.
Формування Аравійсько- Кавказького (Євроазіатського) гірського вузла, в ансамбль якого органічно вписане Чорне море, полягає у просуванні на північ, котре почалося 20 млн. років тому, Аравійської літосферної плити на сході і одночасному розкритті Егейського моря (Крiтська дуга) на заході. Рухи від цих двох активних начал передаються через трансмісійний механізм мікроплит на великому просторі, що охоплює область Аравійсько-Африканської та Євроазіатської плит. Ось чому Східно-Чорноморська плита разом з Кавказом і Східними Понтидами зазнає стиснення, тоді як Західно-Чорноморська — розтягнення. Кордон же проходить якраз упоперек Гірського Криму. Туреччина (Анатолійська плита і Понтиди) спільно з Грецією (Егейська плита) знаходяться значно ближче до обох центрів докладання активних зусиль, ніж Причорномор'я України. Тому найбільш схильний до активних стискуюче-розтягуючих і обертальних зусиль Аравійсько-Кавказького вузла Гірський Крим, сейсмічно найвразливіша больова точка Причорноморської України.
Землетруси в Ізміті та Ерзінджані добре пояснюються їхньою позицією в середині гірського вузла. Гірський Крим також не застрахований від руйнівних сил сейсмопоштовхів унаслідок його не лише своєрідної динамічно вузлової позиції, але й високих гравітаційної і теплової аномалій у надрах. Сейсмоудари — зсуви, обвали, селі, лавини, цунамі (як ближні, так і далекі) — «готують» геокатастрофічні події.
Приблизно за таким же сценарієм розвиваються і різного роду схилові геокатастрофічні події. Сейсмоудар миттєво впливає на схилові явища, далеко не завжди викликаючи геокатастрофічні події безпосередньо (зсуви, обвали та ін.). Недостатньо потужні енергетичні імпульси (наприклад, в Ізміті зафіксовано 7,5 бала за шкалою Ріхтера, а у гірському Криму тільки 4) призводять до накопичення критичної маси, зони розламів у періоди сейсмоударів «оживають», що зафіксовано не лише геологами, але й службою безпеки нафтопроводів.
Вузький шельф і крутий, різко порізаний каньйонами континентальний схил південного узбережжя Криму надзвичайно сприяє розвитку зсувних процесів. Звідси реальна небезпека гігантських підводних зсувів, швидкість яких зазвичай досягає 65 км/год., а об'єм осаду до 500 кубічних метрів. Такі зсуви викликають цунамі (що візначено на шельфі Середземного моря, Норвегії, Аляски, східного узбережжя США).
Потужний факел, що спалахнув у Чорному морі в період знаменитого землетрусу в гірському Криму 1927 року, нагадує про загрозу визволення великих обсягів вуглеводнів за рахунок розпаду газогідратів. Вважається, що відхід вуглеводнів у атмосферу в планетарному масштабі — явище вкрай небезпечне, оскільки метан і вуглекислий газ створюють парниковий ефект у атмосфері. Таким чином, сейсмічні удари, незважаючи на спонтанний характер, стимулюються у підсумку одним і тим же головним чинником — сучасним полем напружень. Вогнища їхньої концентрації означають місця найбільшого сейсмічного ризику. Знаючи їх, можливо створити картину сучасного деформаційного процесу Гірського Криму методами числового моделювання, тобто прогнозувати ймовірність геокатастрофічних подій. Програму такої роботи ми вже передали до МНС України.
