Днями в Державній академії житлово-комунального господарства відбувся перший випуск. Понад триста молодих людей підготували для роботи на підприємствах з тепло-, газо-, водопостачання, в ліфтовому та житловому господарствах, підприємствах міськелектротранспорту, дорожнього та зеленого господарства, ландшафтної архітектури, а також для обслуговування готельних комплексів. Державну академію житлово-комунального господарства було засновано у 2000 році, і Кабінет Міністрів України поклав на неї функції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів для підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства.
В Академії готують за трьома спеціальностями — бухгалтерів, економістів та менеджерів- організаторів житлово-комунального господарства. Усі предмети студенти Академії вивчають з урахуванням особливостей функціонування підприємств галузі. Специфікою діяльності житлово-комунальної сфери наповнено 15% програм з кожного предмету, що вивчається. На кожному курсі передбачається практика на підприємствах, а також велику увагу приділяють залученню студентів до дослідницької роботи. Вони вчаться створювати конкурентне середовище, розробляти сучасні форми та методи оплати праці, вчаться шукати сучасні підходи до ціноутворення. Все це означає, що молоді люди отримують дієвий механізм для розкриття та ліквідації причин нашого щоденного побутового дискомфорту. Наприклад, у тарифі з водопостачання вони можуть відшукати збільшення вартості за рахунок введення в неї оплати соціальних потреб працівників підприємств, які постачають нам воду. Студенти розуміють, як при ціноутворенні забезпечити оплату витрат, пов’язаних із наданням житлово-комунальних послуг, і тарифи подати так, щоб ті, хто отримує послуги, були у змозі їх сплатити. Така система господарювання в корені відрізняється від тієї, яка прижилася в радянські часи, вона орієнтована на ринкові відносини.
Указ про реформування житлово-комунальної сфери передбачає демонополізацію (розвиток приватного сектора) даної сфери, удосконалення управління персоналом, програму зі зменшення витрат та збереження енергетичних ресурсів. Однак 40% фахівців, які обіймають посади економістів, бухгалтерів та менеджерів, не мають сьогодні спеціальної професійної підготовки. У сфері експлуатації житлового фонду сьогодні вже працює 258 приватних підприємств, у похоронному обслуговуванні — понад 600 приватних підприємств; створено понад три тисячі об’єднань співвласників багатоповерхових будинків, які отримали статус юридичної особи. Щоб демонополізувати цю галузь, потрібне грамотне кадрове забезпечення. Перехід надання житлово-комунальних послуг у приватний бізнес, як це прийнято в розвинених країнах, досить складна справа. Випускник Академії Микола Гузло (22 роки) сказав «Дню»: «Я вважаю, що кошти в житлово-комунальній сфері у нас використовуються неефективно. У нас усе ще зберігається радянський підхід до управління галуззю — продовжують чекати, що збитки покриє держава. Галузь ще не має чітко виражених стимулів функціонування за ринковими законами. А ринок нікому нічого не прощає, тому в галузі треба створювати стимули ефективного використання ресурсів, стимули для впровадження новітніх технологій, заснованих на сучасній техніці. У якому стані у нас котельні та трубопроводи? 40—60% тепла втрачається в трубопроводах ще до потрапляння тепла до будинку. Треба впроваджувати нові технології перекладання цих труб і забезпечення їх надійною ізоляцією. Розробки в цьому напрямі є, але їх не впроваджують через нестачу коштів. Не проводилися й не проводяться вчасно капітальні ремонти, їх замінюють так званими обновлювальними роботами».
Над створенням стимулів, здатних поліпшувати якість житлово-комунальних послуг, деякі випускники працюють уже сьогодні. Наприклад, Тетяна Оверченко (22 роки) в Оболонському ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків) проводить роботу з мешканцями одного з будинків щодо створення об’єднання співвласників. Більшість мешканців приваблює можливість вибору замовлення різних житлово-комунальних послуг. «Однак немолоді люди відмовлятися від послуг ЖЕКів не поспішають, до нововведення ставляться з великим побоюванням», — говорить Тетяна. — Я бачила такі будинки- об’єднання. Вони гарно виглядають. Там вчасно роблять ремонт і проводять профілактичний огляд. Я вірю, що люди пересвідчаться у перевагах такої системи, за нею майбутнє». Тетяна згодом сподівається отримати посаду управляючого будинком, щоб допомогти мешканцям укласти найбільш вигідні для них договори на обслуговування за доступними цінами. Вона мріє робити життя людей цивілізованим і красивим.
Слід зазначити, що в Державній академії житлового господарства відсутні бюджетні місця, тобто немає держзамовлення, а значить і немає безкоштовного навчання. Міністерство фінансів відхиляло звертання керівництва академії з проханням виділити кошти для створення бюджетних місць. Однак, незважаючи на необхідність платити за навчання, у вузі тримається конкурс у 2—2,5 особи на місце, а його випускниками цікавляться навіть банки. Вже працевлаштовані 50 випускників стаціонару та 118 заочників. Серед студентів близько 17% — це шкільні медалісти.
Ціна навчання не змінюється вже кілька років, становить три тисячі гривень на рік, не залежно від спеціальності. На заочному навчанні — за рік треба платити 1600 грн.
Раніше готували, наприклад, сантехніків та тепловиків у КПІ, бухгалтерів — у різних вузах. Тобто спеціальної освіти для галузі не потрібно було. Адже в радянські часи в ЖЕКах були ліміти, виділялися спеціальні кошти, йшла рознарядка — і треба було лише освоювати те, що їм було видано. Тепер переходимо до того, що ЖЕКи повинні будуть самі визначати обсяги робіт, робити власні розрахунки, а єдиним джерелом їхніх доходів є платежі населення. Тепер одних лише бухгалтерів недостатньо, потрібні ще й економісти, які розбираються в специфіці сфери.
Згідно з Законом про приватизацію житла, основним джерелом коштів на утримання житлового фонду мало стати стовідсоткове відшкодування жителями всіх необхідних видів послуг. Однак у зв’язку з проблемою заборгованості за комунальні послуги, галузь не стала привабливою для інвесторів та приватного підприємця. Чи зможуть сьогоднішні випускники Державної академії житлово-комунального господарства змінити ситуацію на краще? Адже без законодавчої бази, яка створює реальні важелі для стимулювання переходу сфери на цивілізовані ринкові відносини, їхні знання можуть виявитися безсилими. Житловий кодекс, прийнятий Верховною Радою у першому читанні, містить у собі цілу низку протиріч. Якщо їх не ліквідувати, то сили молодих спеціалістів з житлово-комунального господарства можуть так і залишитися без застосування.
