Переселенці стали нашими сусідами по під’їзду, може, декому друзями та колегами по роботі. Але досі важко уявити, як було цим людям кинути все і поїхати в нікуди та ні з чим. Держава мала б підставити своє плече. Підставляє час від часу, з боєм, критикою та під тиском правозахисників. Наприкінці минулого року уряд навіть затвердив Комплексну програму підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції переселенців до 2017 року, правда, поки що без даних про фінансування. А днями набув чинності Закон №2166 про захист прав переселенців. Та юристи твердять: цих кроків мало, і вони — не панацея. Уряд відстає із допомогою внутрішньо переміщеними особам уже не на місяці, а на роки. «День» поспілкувався з координаторами кількох громадських ініціатив, щоб спільно скласти план дій для чиновників на 2016 рік — для реальної та ефективної підтримки внутрішньо переміщених осіб.
ЗЕМЛЮ ТА ІНВЕСТОРІВ ЗНАЙШЛИ АКТИВІСТИ
Практично від усіх експертів першою проблемою чули — житло. Точніше його відсутність за державні кошти. У згаданій Комплексній програмі зазначено, що уряд має провести ревізію житлового фонду та забезпечити помешканнями переселенців. Але як та з якими фінансовими ресурсами — неясно. Оксана Єрмішина, співголова ГО «Всеукраїнська організація зі справ вимушених переселенців», розповіла, що торік самотужки розробили кілька проектів для будівництва соціального житла.
«Знайшли земельні ділянки, у нас є певні домовленості з інвесторами-забудовниками, вартість такого житла для переселенців буде нижчою, ніж на ринку. На початку року надіслали запити в усі відомства, які плани у них на цей рік, і просто благаємо чиновників використати наші напрацювання. Якщо інвестор може дати три чи п’ять мільйонів гривень, це будуть будинки для 200 сімей, а ми хочемо зробити так, що це були тисячі, десятки тисяч родин. Має бути державно-приватне партнерство, тоді і суми інвестування будуть більші», — розповіла Оксана Єрмішина.
НАВІЩО КУПУВАТИ ЛІКИ ОКУПАНТАМ?
Завдання номер один від ГО «Донбас-SOS» — уряд має підготувати розпорядження до Закону №2166 про посилення гарантій дотримання прав і свобод ВПО. «Не всі знають, що зараз треба робити, чи треба ту довідку переселенця переоформляти, чи ні, всі ці нюанси треба утрясти та проконтролювати, — вважає координатор ініціативи Олександр Горбатко. — Уряд не впорався зі своїми обов’язками, єдине, що постійно йдуть виплати переселенцям. А зрештою нічого не зроблено. Ті переселенці, що мали тяжкі хронічні захворювання, потребують державної фінансової підтримки. Але держава продовжує купувати ліки для Луганська та Донецька, звідки ці люди давно виїхали на підконтрольні території. Непогано спрацювало МОН, затвердивши, що переселенці-студенти не платитимуть за своє проживання у гуртожитках. На жаль, Мінсоцполітики не випустило постанову, яка б це все врегульовувала, і зараз переселенці мають заплатити за весь період проживання великі суми».
БЕЗ СТРАТЕГІЇ — ГЛУХИЙ КУТ
На думку Таміли Ташевої, координаторки ініціативи «Крим-SOS», без загальної та комплексної стратегії і далі будемо тупцювати на місці: «Той самий закон певною мірою полегшить життя переселенців, принаймні не треба буде постійно довідки поновлювати чи ставити штампи міграційної служби. Та поки не буде загальної стратегії, вся робота буде хаотичною. Бо план дій треба розробляти під стратегію, де буде вказано, хто відповідальний за той чи інший напрямок, буде вказано бюджет, який може виділити Україна на ці програми. Після цього можна долучати зовнішніх донорів, міжнародні партнери готові це робити, але не хочуть надавати далі допомогу хаотичним чином, зокрема і через державні органи влади. Можливо, у стратегії буде вказано відповідальний орган за внутрішньо переміщених осіб, бо цього нема наразі».
Завдання-мінімум разом із експертами сформовано. Далі, як завжди, слово за чиновниками. До речі, на запити громадських активістів щодо планів на 2016 рік міністерства досі не відповіли.
