Як відомо, людині властиво змінювати свої рішення. Особливо, коли це стосується покупок. Варто придбати сережки з рубінами, як одразу ж у сусідньому магазині зустрінуться інші, симпатичніші та дешевші. Донедавна з таким станом речей залишалося лише змиритися. І ось наприкінці минулого року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про поправки до Закону «Про права споживача». Вона дозволяє протягом двох тижнів від дня покупки повернути придбані ювелірні вироби назад, у магазин. З 1 січня 2005-го постанова набула чинності. Проте досі ще нікому не вдалося ні обміняти, ні повернути коштовності.
Річ у тому, що, ознайомившись із текстом постанови наприкінці грудня, ювеліри визнали її недопрацьованою. Асоціація ювелірів України негайно відправила до Кабінету Міністрів листа з запереченнями. «Той, хто вносив цю постанову, не достатньо вивчив тонкощі ювелірного виробництва і роздрібної ювелірної торгівлі, — пояснює виконавчий директор Асоціації Григорій Мажаровський. — Дорогоцінні метали та камені — це все-таки не меблі і не взуття». Головна принципова відмінність коштовності від взуття в цьому випадку — ціна та неможливість визначити автентичність без спеціальної експертизи. «Якщо хтось візьме діамантове кольє просто для того, щоб покрасуватися в ньому вечір, це ще нічого, але ж замість виробу назад можуть повернути фальшивку!», — каже Григорій Мажаровський. Це повернення має проводитися саме в пунктах продажу, де працюють звичайні продавці, а не експерти. Вони, звісна річ, не здатні визначити на око — чи той діамант їм намагаються повернути. Постанова не передбачає, яким чином і за чий рахунок треба проводити експертизу. Саме тому, попри поінформованість ювелірів і чинність постанови, обмін і повернення не відбуваються на практиці.
До речі, наш споживач має аж ніяк не янгольський характер і нерідко зловживає своїми правами. Як розповідає начальник відділу контролю за промисловими товарами Управління з захисту прав споживача Катерина Рожко, найчастіше українці намагаються збути назад у магазин ношене протягом сезону взуття. Поки гарантія не закінчилася. Магазин, щоправда, може віддати взуття на експертизу, яка вирішить: чи мають чоботи виробничий дефект, чи ж були «безжалісно» зношені клієнтом. До речі, в Управлінні про нову постанову не знали. Проте висловили впевненість: якщо такий закон існує, ювеліри неухильно його виконуватимуть. «Хочуть вони чи не хочуть, — каже Катерина Рожко, — а закон є закон».
Ювеліри ж тим часом роблять усе можливе для того, щоб анулювати постанову в її сьогоднішньому вигляді. «Ми намагаємося роз'яснити всі професійні тонкощі питання, — розповідає Григорій Мажаровський, — Указ Кабінету Міністрів вийшов у світ не опрацьований фахівцями галузі, а треба було нас покликати, послухати нашу думку та зробити висновок — хочемо ми просто ухилитися від незручної постанови чи проект справді не дуже вдалий».
Автор проекту, начальник відділу споживчої політики Держпотребстандарту Віра Симячко переконана: проблем із постановою виникати не повинно. «У нас не так багато людей, які можуть дозволити собі купувати коштовності, і хто може — не зловживатиме цим». Що ж до можливості підробки, то В. Симячко пропонує ювелірам самим захищати свій бізнес. Наприклад, запаювати цінності так, щоб покупець або шахрай потім не зміг відновити цілісність упаковки. Це має захистити від усіляких зловживань. Щоправда, це не захищає споживача, а навпаки, позбавляє його можливості ще раз «обнюхати» товар і зробити остаточний вибір. Ще одна порада — брати на роботу лише «справжніх ювелірів», які відрізняють коштовні камені від підробок. Крім того, В. Симячко висловила припущення про фальшивість товару в принципі: «Ось ви можете бути впевнені, що вам продали в бутику золото? Я в цьому зовсім не впевнена... Загалом, моє відомство захищає права споживача і захищатиме їх до кінця».
А споживачі в основній їхній масі не знають про відкриті перед ними горизонти. Але люди знаючі, звісна річ, зраділи можливості два тижні поносити діаманти без збитків для сімейного бюджету. І можна собі лише уявити, як зраділи шахраї, які спеціалізуються на підробленні коштовних каменів. Поки ще не зовсім зрозуміло, чим закінчитися історія з цією постановою. Річ у тому, що у винесенні вердикту повинні брати участь Міністерства фінансів, економіки та юстиції, які на сьогодні перебувають у стадії оновлення. Але ювеліри сподіваються на свої права, а Держпотребстрандарт — на споживчі. Крім того, зараз на розробці перебуває новий проект закону «Про захист прав споживача», і всі поправки, як і скасування поправок, проіснують рівно до набуття ним чинності.
До речі, українці дуже небайдужі до ювелірних виробів. Сьогодні в нашій країні за один місяць переробляють стільки благородного металу, скільки кілька років тому за один рік. У 2004 році таврування пройшли 45 тонн ювелірних виробів порівняно з 30 тоннами 2003 року. З коштовних каменів найпопулярніший діамант — король серед своїх родичів. До того ж, ювелірна галузь відображає і любов наших співгромадян до астрології — рідко хто купує камінь, перед тим не зазирнувши до гороскопа. Мабуть, ювелірним магазинам було б вигідно тримати в себе не лише експерта, а й астролога.
