Як повідомляє газета «The Washington Post», Джордж Буш просить у Конгресу ще 90 мільярдів доларів на операції в Іраку та Афганістані. Напередодні із відповідною «артилерійською підготовкою» в Національному прес-клубі виступив міністр оборони США Дональд Рамсфельд. За його словами, Сполучені Штати, які протистоять терористам у всьому світі, втягнуті у конфлікт, який за своєю масштабністю та тривалістю можна порівняти з «холодною війною». Прогнозуючи розвиток подій на найближчі десятиліття, американський посадовець висловив упевненість, що війна з терористами триватиме щонайменше 20 років.
У своїй промові Рамсфельд удався до історичних порівнянь та паралелей. Так за його словами, лідер «Аль-Каїди» Осама бен Ладен дуже схожий на Володимира Леніна та Адольфа Гітлера, оскільки подібно до них він прагне до світового панування. Із огляду на таку небезпеку, міністр оборони висловив тверде переконання у тому, що американцям не можна відступати у війні, яка, напевно, триватиме не один рік. Адже ціною цієї боротьби є свобода. «Терористи спираються на воєнізовану ідеологію, яка прославляє вбивство та самовбивство. У них немає території, яку потрібно захищати, та їм немає чого втрачати. Тому або ми змінимо їхній стиль життя, або вони наш», — заявив Рамсфельд.
Із огляду на такий хід подій, для Америки у нинішній війні головними мають стати три стратегії: не дозволити терористам отримати зброю масового знищення, захист території США та допомога союзникам у боротьбі з тероризмом. Разом із тим керівник Пентагону вважає, що сьогодні одним із найважчих та найголовніших завдань для американського народу є визнання серйозності терористичної загрози. Наприкінці промови Рамсфельд традиційно зазначив, що боротьба з новим всесвітнім злом — це справа не тільки США, а й усього західного світу.
Промова керівника Пентагону, наповнена голосними закликами та героїко-романтичними епітетами, пролунала напередодні публікації його відомством «Чотирирічного військового огляду», в якому йдеться про плани армії США щодо реагування на загрози національній безпеці протягом найближчих 20 років. А тому, окрім традиційних закликів до населення Америки із наміром консолідувати його, цей виступ мав на меті досягнути ще кількох надзвичайно важливих для очолюваного Рамсфельдом відомства цілей.
Останнім часом між Пентагоном та Конгресом США тривають гарячі суперечки навколо скорочення військового бюджету. Адже цього року військові видатки досягли рекордної позначки — за даними американських ЗМІ, без урахування додаткових дотацій на військові дії у Іраку та Афганістані, вони становлять 444 мільярди доларів(!). Ініціатива щодо їхнього зменшення походить від адміністрації Буша, яка розуміє, що Америка не може одночасно давати гроші на розробку новітнього озброєння, вести війни на Близькому Сході й виконувати інші масштабні державні програми, серед яких головними є відновлення регіонів після урагану «Катріна» та скорочення бюджетного дефіциту. Тому відомство Рамсфельда розробило план, відповідно до якого із довготермінових військових програм американської армії пропонується вилучити 32 мільярди доларів. Проте значна частина конгресменів наполягає на значно більшому скороченні, вимагаючи скоротити військовий бюджет у десятки разів.
Зважаючи на зазначені обставини, виступ Дональда Рамсфельда свідчить про кілька речей. Із його слів стає очевидним, що Америка й надалі планує системно нарощувати свою військову присутність у «проблемних регіонах», насамперед на Близькому Сході. І Рамсфельд, як відомий прихильник радикальних заходів у боротьбі з тероризмом, продовжує готувати суспільний ґрунт для нових американських військових операцій. Але разом із тим його виступ є спробою застосувати публічний тиск на американських конгресменів і змусити їх відмовитися від значного скорочення військових видатків. Для простого американця, усе ще наляканого подіями 11 вересня, національна безпека є синонімом власної безпеки, а не просто порожнім словом. А тому багаторазове використання термінів «довготривала війна» та «захист національної безпеки» під час доповіді є чітким сигналом Конгресу (який не може не зважати на суспільні настрої) і ще одним вагомим аргументом для уникнення значного урізання бюджету власного відомства. Адже загальновідомо, що довготривалі військові дії вимагають не менш тривалого і значного фінансування.
