Тема президентських виборів у США повинна бути більше присутньою в Україні, бо результати американських виборів матимуть на нас об’єктивний вплив, зазначив політолог Микола Томенко на «круглому столі» на тему: «Президентські вибори в США: український погляд».
Томенко наголосив на двох аспектах: на відсутності ідеологічного чинника в програмах обох американських кандидатів, на противагу торішнім президентським виборам в Україні, і на тому, що виборча кампанія починається фактично з самого початку. Спочатку впевнено лідирував представник Республіканської партії Джордж Буш-молодший. Але в серпні його суперник – демократ віце- президент США Альберт Гор зробив кілька вдалих кроків і подолав це відставання. Більше того, зараз він переважає Буша на 3 відсотки. Враховуючи помилку опитування, яка становить 4 відсотки, можна сказати, що суперники мають майже рівні шанси. Тому, вважає Томенко, переможця називати зараз ризиковано. А для успіху кожного з претендентів багато важитимуть нестандартні заготовки. На думку політолога, нинішній президент Білл Клінтон теж є діючою фігурою виборчої компанії і, очевидно, інціюватиме кроки на підтримку свого однопартійця й колеги. Прикладом цього є рішення Клінтона продати 30 млн. барелів нафти із стратегічних запасів. Першим запропонував використати стратегічні запаси, які становлять 0,5 млрд. барелів, для подолання нинішньої нафтової кризи Альберт Гор. На запитання кореспондента «Дня», чи вплине цей крок Гора на його рейтинг, Томенко відповів ствердно, зазначивши при цьому, що простим людям, як американцям, так і українцям подобається, коли їхні лідери приймають практичні рішення.
Професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань звернув увагу на те, що з наближенням до фінішу президентської кампанії звужуються відмінності між демократами, які вважаються лівими, і республіканцями – відповідно, правими. Але все-таки між ними залишаються корінні відмінності, які грунтуються на традиційних цінностях цих партій. Задля збільшення добробуту своїх громадян демократи виступають за втручання держави в соціальну сферу. Зокрема, Гор пропонує використати на соціальні цілі частину бюджету. Тим часом республіканці віддають перевагу втручанню у ділову сферу. Буш, наприклад, типово по-американськи пропонує скоротити податки, щоб стимулювати ділову активність.
Євген Камінський, заввідділом Європи і Америки Інституту світової економіки і міжнародних відносин, вважає, що для України «настав час розлучитися з ілюзіями, які були особливо характерними для 90-х років, що Захі д нам допоможе. На його думку, Україна мала підстави розраховувати на план Маршалла, але не виправдала сподівань американців, не вписавшись у задані норми поведінки. Проголосивши курс на європейську інтеграцію, ми не можемо його реалізувати, зазначив Ка мінський. I Буш, і адміністрація Білого дому негативно ставляться до явищ, які відбуваються в Україні, — перш за все, відсутність програми реальних економічних реформ. В американській пресі Україна асоціюється переважно із прізвищем Лазаренка і корупцією.
Демократи проводять активну зовнішню політику, тоді як республіканці вважають, що чим меншою є присутність у світі, тим краще для самих американців. Тож Камінський прогнозує, що у разі обрання президентом Буша, Україні буде важче привернути увагу американців. Але й увагу адміністрації Гора можна буде привернути лише змінами.
Головний редактор журналу «Політична думка» Олександр Дергачов вважає, що США є нашим найостаннішим стратегічним партнером. За його словами, Вашингтон більше, ніж Європа, зважає на геополітичне становище України попри те, що тут відбувається. Україна для США є чинником впливу на Росію. «Ми втратимо Америку останньою», наголосив Дергачов. Білий дім і Держдепартамент є найпоблажливішими для нас. Тоді як у Європі «нас приймають, на урядових рівнях підписують документи, а реальної співпраці все менше». На думку Дергачова, республіканці є більш жорсткими й прагматичними. «Для них притаманно приділяти більше уваги створенню сприятливого клімату для бізнесменів. Втім, він переконаний, що в будь-якому випадку американський чинник буде присутнім не лише в міжнародній, а й в економічній сфері України.
Томенко переконаний, якщо посаду президента збережуть за собою демократи, то ін’єкції в Україну будуть продовжуватися, оскільки Гор декларує більшу зацікавленість до СНД і України. Тим часом республіканці виявляють стримане й обережне ставлення до СНД і зокрема Росії. Буш виступає за перегляд фінансової підтримки Росії. Але, як вважає Томенко, якщо досі американська адміністрація розмовляла з Україною двома мовами: неформальною – (ріже правду в очі), та офіційною (говорить компліменти), то після виборів такий підхід може змінитися, оскільки в американської сторони вичерпується кредит очікування, і вона перейде на «одну мову». Однак це, мабуть, не найгірший сценарій розвитку відносин США із Україною. Камінський нагадав журналістам, що до проголошення незалежності Україною 16 липня 1991 року, український чинник був зовсім відсутнім у американській політиці, і «ми знову можемо опинитися в зоні байдужості». Якщо — знову — не просуватимемо реформи, не долатимемо корупцію...
