Останнім часом відносини між Євросоюзом і Україною стали набирати ультимативного характеру. Каменем спотикання між Брюсселем і Києвом стало візове питання. Європейська комісія наполягає на тому, щоб Україна скасувала візи для румунських і болгарських громадян до ратифікації угоди про спрощення візового режиму між ЄС та Україною. Спочатку про це заявила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. 20 вересня в інтерв’ю газеті «Дело» єврокомісар наголосила, що Євросоюз пов’язує набуття чинності угоди про спрощення візового режиму з Україною зі скасуванням Україною в’їзних віз для громадян Румунії та Болгарії, які приєдналися до євроспільноти 1 січня 2007 року.
Така ультимативна форма викликала обурення з боку українського МЗС, представники якого заявили, що питання про запровадження безвізового режиму для Румунії та Болгарії не пов’язане зі вступом у дію угоди про спрощений візовий режим між Україною та ЄС. Зокрема, 18 листопада керівник українського зовнішньополітичного відомства Арсеній Яценюк заявив, що Україна скасує візовий режим для болгарських і румунських громадян після ратифікації та імплементації угоди про спрощення візового режиму між Україною і Європейським Союзом, зазначивши, що відповідний проект рішення уряду вже підготовлено. Український міністр при цьому додав, що скасування Україною віз для громадян Румунії і Болгарії є доброю волею України щодо надання аналогічного іншим країнами ЄС безвізового режиму.
Однак, схоже, Брюссель не збирається припиняти тиск на Київ, свідченням чого є чергова заява представника Єврокомісії Крістіан Хуманн. «Наша позиція абсолютно чітка. Ми вимагаємо рівного ставлення до всіх громадян ЄС. Є документ, в якому чітко визначено, що скасування віз для громадян Румунії та Болгарії має відбутися до ратифікації угоди про полегшення візового режиму з Україною», — цитує УНІАН слова представника Єврокомісії.
Нагадаємо, Україна та ЄС підписали угоду про спрощення візового режиму 18 червня цього року і сподіваються її ратифікувати до кінця року. 13 листопада Європарламент надав згоду на набуття чинності угоди про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС. Остаточно ратифікувати цей документ має Рада міністрів ЄС. Європейський парламент також закликав країни ЄС якнайшвидше полегшити видання віз громадянам країн, що входять до сфери дії Європейської політики сусідства (ЄПС), і зокрема створити єдині центри видання шенґенських віз у цих державах.
Чи має рацію Європейська комісія, яка наполягає на тому, щоб Україна скасувала візи для румунських і болгарських громадян до ратифікації угоди про спрощення візового режиму між ЄС і Україною? Як можна оцінити дії українського МЗС в даній ситуації і чи є позиція офіційного Києва свідченням того, що він може відстоювати свою точку зору у відносинах з Брюсселем?
КОМЕНТАР
Олександр СУШКО , директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:
— Висловлювання представника Єврокомісії Крістіан Хуманн абсолютно не має документального підтвердження. А вона натякнула на існування якогось документа, згідно з яким Україна зобов’язана скасувати візи для громадян Румунії та Болгарії до ратифікації угоди про спрощення візового режиму між ЄС та Україною. Такого документа немає, і в ніяких офіційних документах такого зобов’язання не міститься. Більше того, не існує ніякої смислової прив’язки між односторонніми кроками України щодо надання безвізового режиму окремим країнам і угодою про спрощення візового режиму. Коли ця угода ініціювалася й велися переговори щодо неї, то ніякого зв’язку, ні політичного, ні юридичного, між нею і односторонніми кроками України щодо скасування візового режиму для громадян ЄС не було. Тому це можна розглядати як суто політичний тиск. Дійсно, Європейський Союз має право здійснювати політичний тиск: він захищає інтереси своїх країн-членів. Україна має право на свою позицію, яка в даному випадку є більш правовою, бо відкидає неіснуючий зв’язок між угодою й односторонніми кроками. Відтак ми повинні сприймати це як політичний тиск і відповідно реагувати. З одного боку, дійсно, єесівці хочуть і мають право вимагати рівного ставлення, що прописано в їхніх документах. Але справа в тому, що це їм не завжди вдається. Зокрема, можна назвати США і Японію, з якими ЄС має безвізовий режим лише для частини країн євроспільноти. Але пов’язувати це з угодою про спрощення візового режиму ніяких підстав немає. Тут треба розвести ці два питання. ЄС має право вимагати чи лобіювати. А ми можемо погоджуватися або не погоджуватися.
Я не думаю, що ми вже можемо відстоювати свої позиції у відносинах з Євросоюзом. Інша справа, що цих публічних перепалок, можливо, не було б. Але час від часу вони виникають. І це політична практика, дипломатія. На мою думку, реакція України — це нормальна позиція. Бо інші країни відстоюють свої позиції, навіть будучи в ЄС: скажімо, Польща, Німеччина, коли це їм потрібно. Я думаю, що Україна також може відстоювати свої позиції. Тут важливо зауважити наступне. Все одно безвізовий режим румунам і болгарам буде надано. Бо вже є таке політичне рішення. Інша справа, що не треба створювати прецедент ухвалення таких рішень під тиском. Інакше складеться враження, що Україна погоджується на те, що безпідставно відбувається ув’язка двох незв’язаних між собою питань.
