Очікуване, але все одно несподіване рішення про неможливість поїздки Бориса Єльцина до Відня підтвердило найгірші для колись могутнього лідера чутки про те, що навіть найближче оточення президента, навіть його родина не готові сьогодні стимулювати єльцинську активність. Візит до Центральної Азії став своєрідною «перевіркою», яку Єльцин не витримав. Він пручався, пручався з останніх сил, приїздив до Кремля, готувався до візиту — більше того, вважалося, що коли під час офіційних візитів Примаков тепер замінятиме Єльцина, то на багатосторонні зустрічі, що потребують рівня глави держави, президент все ж таки їздитиме, незважаючи на фізичний стан.
Однак виявилося, що фізичний стан дається взнаки. Для оформлення спочатку скороченого, а тепер і скасованого візиту знадобився медичний консиліум і цей дивовижний діагноз: астенія. Навіть якщо не вдаватися до пояснення медичних термінів, що зробили деякі російські телеканали, можна зрозуміти: в Єльцина більше немає сил. Це і є відставка, попередня — але відставка. Проте, коли велетень втомлюється, чи стають вищими ліліпути? Чи погодиться російська політична еліта на те, щоб хворий і втомлений президент дожив у Горках до 2000 року, або вже сьогодні почнеться принизлива метушня навколо ще теплого трону, під час якої забудуть і про фінансову кризу, і про урядову неспроможність, і про економічний занепад —Влада, сама Влада звалюється з небес!
Тільки з часом можна буде зрозуміти, якою виявиться Росія перехідного періоду — Росія ще з Єльциним, однак вже без нього... Найгіршою може стати ситуація, коли хвороба президента стане хворобою усього суспільства, дезорієнтованого економічними негараздами й паралічем влади, коли слова «астенічний синдром» стануть не медичним терміном, а діагнозом серйозного політичного захворювання... Виводити суспільство з такого стану сьогодні поки що нема кому — той, хто останні роки приймав у Росії ухвали, сам потребує допомоги і співчуття...
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
