В останні роки міжнародна спільнота неодноразово бралася за роззброєння бойовиків різної масті та ідеологічного спрямування — спочатку у Косово, потім — у Македонії. При цьому міжнародна спільнота щиро переконувала, що всю зброю вилучено. Називалися певні, але далеко невражаючі цифри. Будь-які повідомлення про те, що бойовики насправді здають стару, непотрібну зброю, а нова при цьому кочує від Косово (формально — югославської провінції під протекторатом ООН) до Македонії представниками НАТО відкидалися.
ОПЕРАЦIЯ «ОЗБРОЄНИЙ ВIСЛЮК»
«Косово переповнене зброєю. Два роки тому у краї було проведено роззброєння Армії визволення Косово (УЧК), проте, мабуть, ви розумієте, що всієї зброї не було вилучено», — упевнена речник місії ООН у Косово Сьюзен Меньюелл. «Звісно, що три тисячі одиниць зброї, яку було вилучено в Македонії під час операції НАТО «Необхідний врожай», не відповідає тій кількості озброєння, яким володіли бойовики насправді», — сказав «Дню» представник місії «Янтарний лис» у Македонії.
Конфлікти і в Косово, який згодом призвів до бомбардування Югославії, і в Македонії було спровоковано екстремістами, які намагалися використати в своїх інтересах гасла боротьби за надання албанцям більших прав (у Косово іншою стороною ще й гасла захисту державності та православних цінностей). Македонії, можливо, пощастило трохи більше: принаймні її не бомбардували. Проте поступитися довелося — аж до внесення змін у Конституцію. Кордон між Македонією та Югославією має косовську ділянку довжиною у 140 кілометрів, яка охороняється міжнародними силами КФОР. Через неї, як вважається, до Македонії потрапила більша частина зброї та амуніції, яку використовували албанські бойовики. Процес роззброєння в Косово триває й досі, причому зброю знаходять не лише в албанців, а і в сербів. У Македонії операція НАТО «Необхідний врожай» iз роззброєння албанських угруповань завершилася за тридцять днів. У результаті було вилучено 3875 одиниць зброї та майже 400 тисяч вибухових пристроїв та амуніції. Військові аналітики переконані, що справжня кількість вилученої зброї мала б бути як мінімум в десять разів більшою. Куди вона поділася? Представники КФОР зазначали, що влітку, саме в розпал операції «Необхідний врожай», їм доводилося не раз затримувати «збройну» контрабанду з Македонії до Косово. Розповіді представників КФОР про нелегальні потоки зброї змушують по-новому подивитися на причини виникнення балканських конфліктів. Керівництво НАТО упевнено заперечувало, начебто сили КФОР просто закривали очі на постачання македонських албанських екстремістів зброєю з Косово. Тут потрібно враховувати, що косовська ділянка македонсько-югославського кордону проходить у гірській місцевості, де зберігаються можливості пересуватися з вантажами фактично непомітно прихованими стежками. У липні—серпні пости КФОР затримали чимало контрабандистів. Зараз, розповідають миротворці, випадків перемитництва зброєю поменшало. Можливо, через погодні умови — в горах Косово зараз досить холодно, лежить багато снігу, дороги дуже слизькі.
Юзеф Матушик, командир Українсько-польського батальйону в Косово, який бере участь у патрулюванні східного регіону краю, де якраз пролягає кордон із Македонією, розповів про досить неординарний спосіб перевезення зброї. Тюки з автоматами або рушницями навантажуються на віслюків або коней. Потім тварин відпускають без жодного супроводу, так щоб навіть у випадку затримання нелегального вантажу нікого, окрім хіба що худоби зі зброєю, не вдалося арештувати. Як же, здавалося б, така немудра тварина як віслюк доставляє зброю через кордон прямо в лігво терористів? Виявляється, тварини йдуть на невловимий для людського вуха ультразвуковий сигнал.
На контрабандистську стежку стає і збідніле косовське населення. Бідність у прикордонних албанських селах з обох боків кордону, відстань між якими часто не перевищує декiлька кілометрів, змушує селян нелегально перевозити зброю за досить невелику суму. Командир Укрполбату Юзеф Матушик також розповів, що багато зброї надходило до Македонії з Албанії. Здебільшого вона була китайського виробництва. Отже, не лише Косово було джерелом нелегальних поставок зброї до Македонії.
КОНТРАБАНДА ПОРIДНИЛА СЕРБА Й АЛБАНЦЯ
«Абсолютно неприпустимо стверджувати, ніби зброя з Косово потрапляла до Македонії за підтримку КФОР», — наголосив у Скоп’є журналістам представник тилової частини КФОР Пер Ларсен. На доказ цього він повідомив, що в Косово операції з роззброєння проводяться мало не щотижня. Якраз півтора тижня тому в східних косовських селах (біля кордону з Македонією) миротворці проводили обшукові операції. Півроку тому місія ООН у Приштині затвердила акт, який передбачає покарання для тих, хто не здає зброю добровільно. Щоправда, представники місії так і не повідомили, чи було випробувано на практиці новий каральний механізм. Тричі на день над горами на сході Косово здійснюють патрулювання американські вертольоти. Так що контрабандистів тут можуть помітити і на найбільш прихованих стежках. Проте, вочевидь, не завжди...
«Я не можу вас запевнити, що зібрано всю зброю, що її десь не переховують. Тому ми й проводимо операції з обшуку», — запевнив командувач силами КФОР у Косово Марсель Валентайн. На його переконання, зброя в населення на Балканах залишилися ще з часів Йосипа Броз Тіто. Водночас командир Укрполбату Юзеф Матушик припустив, що фінансування албанських бойовиків могло відбуватися «з європейських, африканських та американських країн».
Утім, походження зброї на сьогодні навряд чи є головним, оскільки її теперішньої кількості цілком буде достатньо, аби перевозити з однієї країни в іншу. А там — чекай нового конфлікту? Важко зрозуміти, чому міжнародні сили, що проводять на Балканах операції з роззброєння, фактично не допускають участі місцевої влади. Складається враження, що до Косово Белград має дуже віддалене формальне відношення: там усім заправляють КФОР, місії ООН та ОБСЄ. У Македонії роззброєнням займався Північноатлантичний альянс. При цьому македонцям не тільки фактично заборонили роззброювати терористів, які намагалися підірвати стабільність в країні, але й змусили македонське керівництво їх амністувати. У незручній ситуації опинилася тоді й Україна, яка фактично під тиском НАТО змушена була тимчасово призупинити поставки зброї македонській армії. Тим часом речник тилової частини КФОР Пер Ларсен переконує, що «влада сама, складається враження, проти ужорсточення контролю на кордоні Косово—Македонія».
На такому тлі взаємної недовіри і «співпрацює» місцева влада та представники міжнародних організацій. Така ситуація відверто грає на руку контрабандистам. Перемитництво зброєю, наркотиками та торгівля людьми лишаються найприбутковішою статею контрабандистських доходів на Балканах. І в цій справі, як повідомили «Дню» представники поліції ООН в Косово, криміналітет не переймається ані релігійними, ані етнічними протиріччями. Тут знаходить спільну мову і серб, і албанець... Невже важче знайти таку ж мову міжнародним організаціям та владі тієї країни, в якій вони перебувають?
P. S. «День» висловлює подяку Центру інформації та документації НАТО в Україні за організацію поїздки.
