«Ключовою відмінністю країн, які пережили революції в 2003—2005 роках, є те, що Грузія демонструє значний поступ у боротьбі з корупцією, тоді як в Україні та Киргизстані аналогічні тенденції відсутні», — таку думку було висловлено у доповіді Світового банку «Боротьба з корупцією в країнах з перехідною економікою-3» (Anticorruption in Transition-3), оприлюдненій на сайті міжнародної фінансової установи.
Починаючи з 2000 року, Світовий банк (СБ) провів вже три дослідження, основною метою яких є визначення рівня хабарництва та ефективності державних заходів боротьби з ним в постсоціалістичних країнах. Цього року для порівняльної характеристики було взято показники 27 країн, переважно зі Східної Європи та Центральної Азії, хоча подібні дослідження проводилися і в розвинутих країнах Західної Європи: Ірландії, Іспанії, Німеччині та Португалії. Аналіз стану справ в антикорупційній політиці кожної держави здійснювався за кількома критеріями: податкове та митне законодавство, судова система, проведення урядом антикорупційних реформ та інших заходів для регулювання ситуації в країні.
Особливу увагу в доповіді приділяється Грузії, яка в 2002—2005 роках зуміла провести низку антикорупційних заходів, що в свою чергу позитивно вплинули на розвиток економіки в країні. Порівнюючи результати досліджень в Киргизстані, Україні та Грузії, сам по собі напрошується висновок, що гасла, якими широко маніпулювали політичні сили під час трояндової, помаранчевої та революції тюльпанів, знайшли своє практичне втілення лише у випадку з кавказькою країною. «Уряд, який прийшов до влади в Тбілісі у 2003 році, послідовно та ефективно втілює в життя жорстку програму економічних та адміністративних реформ, завдяки яким різко впав рівень корупції в державі», — вважають експерти Світового банку.
Автори дослідження не акцентують увагу на рівні корумпованості органів державної влади в Україні, оскільки наша держава зайняла в списку 27 країн проміжну позицію, не показавши значних зрушень ні в сторону погіршення ситуації з хабарництвом, ні в сторону інтенсифікації боротьби з останнім. Слід зауважити, що досить помітних успіхів в Україні, поряд iз Боснією та Герцеговиною, Молдовою та Таджикистаном, було досягнуто у сфері оподаткування, яке стало набагато прозорішим.
Крім того, експерти Світового банку зробили спробу поділити 27 країн на «кластери» відповідно до корумпованості різних сфер життя суспільства. Виявилося, що Україна потрапила в одну групу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, так як в цих чотирьох країнах хабарництво «процвітає» у таких сферах, як ліцензування та організація різного роду інспекцій.
У список «аутсайдерів» по боротьбі з корупцією, відповідно до звіту Світового банку, потрапили Росія, Киргизстан та Албанія, в яких проведені реформи не принесли бажаних результатів. «Після певних зрушень, які відбулися на початку десятиліття, рівень корупції в деяких сферах не демонструє ознак на зниження, незважаючи на ряд реформ», — йдеться в доповіді. Банк закликав Росію проводити більш активні заходи по боротьбі з корупцією, зокрема, перейти до реформування регіональної судової системи. «Швидке зростання ВВП країни передбачає збільшення можливостей для отримання хабарів в умовах непослідовного та неефективного оподаткування і впровадження адміністративної реформи», — стверджують автори доповіді.
На відміну від Росії, в країнах-кандидатах на членство в Євросоюзі: Болгарії та Румунії — було досягнуто значних успіхів у прийнятті антикорупційного законодавства. Питання вступу цих країн до ЄС, яке остаточно розглядатиметься в Брюсселі восени цього року, стало хорошим стимулом для Софії та Бухареста переглянути та модернізувати своє законодавство, особливо у сфері боротьби з корупцією. Серія реформ, проведених болгарським урядом, призвела до зменшення хабарництва на митниці, в інспекціях та податкових органах. Політика моніторингу власності, запроваджена в Румунії в 2003 році, також принесла позитивні результати. Рівень корупції зменшився і в Туреччині (до того ж, в деяких сферах життя суспільства він виявися нижчим, ніж в окремих країнах Західної Європи) після того, як офіційна Анкара прийняла закони про конфлікт інтересів, фінансовий аудит та нормативи заповнення декларацій про прибутки.
В ході досліджень виявилось, що чим багатша країна, тим нижчий в ній рівень корупції, але швидке економічне зростання може сприяти його зростанню, тому що молоді приватні фірми, які є двигуном економіки держави та надають велику кількість робочих місць, з більшою ймовірністю, ніж великі іноземні фірми, готові платити хабарі. «Зусилля по боротьбі з корупцією приносять плоди у випадку спрощення правил і норм: взаємодія між компаніями та чиновниками має більш обмежений характер, і тиск на приватний сектор зменшується.»
Загалом, експерти Світового банку прийшли до висновку, що посткомуністичні країни і Туреччина все ж зуміли створити спрощену систему оподаткування та налагодити схему державного регулювання, спрямовану на викорінення бюрократизму. Хоча своєрідну «догану» отримали Росія, Киргизстан та Албанія, урядам яких ще прийдеться поламати голову над тим, як зменшити рівень корупції в своїх державах.
