У Бельгії через розбіжності політичних партій, які потрапили до парламенту на червневих виборах, досить затягнувся процес формування коаліції. У зв'язку з цією політичною кризою у світових ЗМІ навіть почали з'являтися матеріали про те, що Бельгії загрожує розкол. Чи, справді, це так? Чому бельгійська модель функціонування трьох різних лінгвістичних громад досі є прикладом для багатьох європейських країн? Чи можливо в Україні використання бельгійського мовного досвіду? Що потрібно Україні, щоб можна було говорити про створення «широкої» коаліції? Як в Брюсселі — столиці Євросоюзу і НАТО — оцінюють українсько-бельгійські відносини та євроатлантичні прагнення України? Чому Бельгію навчив власний досвід нейтралітету? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв'ю Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Бельгія в Україні Марка ВІНКА.
«БЕЛЬГІЯ НЕ РОЗКОЛЕТЬСЯ!»
— Пройшло більше ніж три місяці після парламентських виборів у вашій країні. Досі уряд не сформовано, більше того світові мас-медіа роблять припущення, що Бельгія може розколотися на декілька частин. Чи справді є причини для такого сценарію?
— Бельгія не розколеться!.. Таке питання не стоїть на порядку денному. У минулому у нас бували тривалі дискусії при формуванні коаліції. Бельгія складна країна, у нас три регіони і три лінгвістичні громади, різна економічна динаміка. У нас також діє пропорційна виборча система і тому формування уряду в Бельгії забирає час. Також потрібно враховувати, що цього разу політичні партії йшли на вибори з різними амбіційними програмами. А щоб створити уряд, потрібно досягти компромісу. І не лише в Бельгії формування коаліції є тривалим. Погляньте на нещодавні коаліційні переговори в Нідерландах, а також в Австрії. Там також пройшов час перш ніж демократичні партії змогли остаточно сформувати коаліційну угоду.
— Але ж, здається, досі в Бельгії такої ситуації не було. Адже вибори пройшли в червні, а зараз середина жовтня і досі в країні немає уряду... Чи немає у цьому загрози для країни?
— Насправді ситуація не є унікальною. Процес формування уряду завжди був тривалим у нашій країні. Бельгія є федеральною країною і справді переживає складну культурну і соціально- економічну ситуацію. Політики повинні мати справу з динамікою в різних регіонах і громадах. Враховуючи ситуацію, не можна очікувати швидкого формування уряду. І коли партії мають сильні позиції лише в одному регіоні, тоді коаліційні перемовини є складними і потребують часу. І це нормально для країни, яка складається з різних регіонів і громад з різними мовами, і при цьому потрібно враховувати, що права всіх громадян є рівною мірою захищеними. Але будьте певними, що політики завершать коаліційні переговори і Бельгія скоро матиме уряд.
«БЕЛЬГІЙСЬКА МОДЕЛЬ Є УСПІШНОЮ...»
— Деякі оглядачі вважають, що цьогорічні вибори продемонстрували відрив політиків від народу. Чи це так?
— Якщо в Бельгії співіснування різних мовних громад є успіхом, то це пояснюється тим, що у минулому конституційні реформи проводилися мирним, ненасильницьким демократичним шляхом, не створюючи розриву. Кожна мовна громада змогла знайти власні переваги в новій конституції.
Бельгійська модель у цьому сенсі є успішною через спроможність ідентифікувати найкращі інституціональні рамки. Це не означає, що її можна експортувати.
— Пане посол, чи не вважаєте ви, що причиною нинішньої політичної кризи є міграція і побоювання бельгійських громадян у можливому напливі іноземців, чим скористалися деякі політики?
— Справді, міграція є проблемою, як у багатьох інших країнах, і ця тема обговорювалась під час коаліційних перемовин. Партії дійшли згоди щодо запровадження певних заходів, зокрема, внесення поправок до закону про надання бельгійського громадянства і зміни умова отримання громадянства. Знову ж таки, це є компромісним рішенням.
— Відтак ви певні, що ніякого розколу країни не буде і консенсус буде досягнуто до дня примирення, який святкують в вашій країні 11 листопада. Зокрема, таку дату називав нинішній міністр фінансів.
— Будьте певні, ніякого розколу країни не буде. Ніхто не може загадувати наперед, але я певен, що невдовзі у нас буде новий уряд. Дивлячись на поступ, який було досягнуто за останні тижні, можна вважати, що середина листопада є найбільш реалістичною датою створення уряду.
«...БЕЛЬГІЙЦІ В БАГАТЬОХ ВИПАДКАХ Є «БУДІВЕЛЬНИКАМИ МОСТІВ»
— Відомо, що в Бельгії громади мають досить сильні повноваження. Чи не завдає це проблем для федерального уряду та єдності країни?
— Бельгійська конституція передбачає виникнення можливих проблем і конфліктів щодо компетенції регіонів і громад. Деякі проблеми викликають необхідність внесення змін до конституції або розробки нових законів.. Тому якраз завдання коаліційних переговорів полягає в тому, щоб виробити рішення, яке може бути підтримано більшістю в кожній частині країни і сприятиме зміцненню єдності.
— Пане посол, чи можете ви стверджувати, що ситуація в вашій країні не стане прецедентом для інших європейських країн, які мають подібні мовні чи культурні проблеми?
— Кожна країна має власні проблеми і повинна виробляти власні конституційні рамки!
— Тобто події, які відбуваються в Бельгії не вплинуть на статус Брюсселя як столиці Європейського Союзу...
— Сценарій розколу Бельгії не має місця. Його немає на порядку денному.
— Деякі експерти кажуть, що Бельгія є моделлю ЄС. Чим це пояснюється, на вашу думку?
— Ми маємо досвід вироблення добрих компромісних рішень. У ЄС, де консенсус досі залишається значною мірою правилом, бельгійці в багатьох випадках є «будівельниками мостів».
«МИ ЗНАЙШЛИ ВЛАСНИЙ ШЛЯХ РОЗВ’ЯЗАННЯ МОВНОЇ ПРОБЛЕМИ»
— Пане посол, у вашій країні використовується три мови. Чи не викликає це проблем для чиновників і громадян?
— Насправді, ми маємо чотири лінгвістичних регіони: нідерландомовний, франкомовний, німецькомовний регіони і один двомовний регіон у столиці — Брюсселі. Використання мови при офіційних контактах (між громадськістю і адміністрацією) визначено конституцією. У відносинах з громадянами влада використовує мову лінгвістичного регіону.
— А як щодо офіційної мови? Чи повинні бельгійці використовувати всі три мови чи якусь одну?
— Зараз ви не повинні вивчати три мови! Ви можете говорити власною мовою. І залежно від того, в якому лінгвістичному регіоні ви живете, влада буде розмовляти з вами мовою цього регіону, або ж нідерландською чи французькою, якщо ви живете в Брюсселі, двомовній частині Бельгії.
— Пане посол, на вашу думку, чи може Бельгія служити для України моделлю розв’язання мовної проблеми?
— Україна повинна віднайти власне рішення. Самі українці мають вирішити, як їм вирішувати проблему використання мов. Ми маємо тривалий досвід існування країни, у якій використовується три мови. Ми знайшли власний шлях розв’язання мовної проблеми. Україна також знайде власний шлях.
ПРО ШИРОКУ КОАЛІЦІЮ І РОЛЬ ОПОЗИЦІЇ
— Пане посол, зважаючи на європейський досвід створення коаліцій, що ви думаєте з приводу створення в Україні широкої коаліції?
— Я зрозумів, що в політиці ніколи не можна говорити «ніколи». У будь-якій країні з сильною демократичною культурою, де існує політичний діалог між політичними партіями, можуть бути організовані ефективні і широкі консультації, спроможні знайти рішення складних політичних проблем. Дуже рідко швидке рішення або рішення, за яким «переможці забирають усе» може призвести до стабільності і є правильним шляхом проведення дуже необхідних реформ. У Бельгії ми навчилися, що неможливо досягти у ході переговорів доброго рішення, якщо на його досягнення не потрачено часу. Як кажуть, потрібно віддавати належне часу. Мудрість інституційної реформи додала консолідації Бельгії як сильної демократичної та процвітаючої країни, у якій люди живуть разом і висловлюють бажання і далі жити разом.
— Пане посол, що ви думаєте про роль опозиції в українському парламенті? Чи вигідно нашій країні мати сильну опозицію?
— Завжди добре, коли опозиція може в повну силу грати свою роль у доброму діалозі з урядом. Добре мати сильну опозицію, коли уряд не служить інтересам країни. Звісно, для політичної стабільності добре мати сильну більшість, коли необхідно здійснити великі реформи і коли потрібна сильна політична підтримка для реалізації амбітних планів.
«ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ СПІВПРАЦІ ІСНУЄ В УСІХ СФЕРАХ...»
— Пане посол, як ви оцінюєте розвиток українсько-бельгійських відносин? Чи вдається вашій країні реалізувати власні інтереси в Україні?
— Ми відсвяткували 15 річчя дипломатичної присутності в Україні і позитивно оцінюємо потенціал розвитку міцних відносин. Бельгійський уряд дуже зацікавлений у зміцненні співпраці з Україною у всіх сферах. Ми пишаємось зростанням економічної співпраці і плануємо наступного року створити спільну міжурядову комісію. Торік зростання обсягів двосторонньої торгівлі становило більше 30 відсотків. Ми бачимо, що наші інвестори задоволені своїми прибутками. Ми розуміємо, що потенціал для співпраці існує у всіх сферах, включаючи поширення культурних обмінів, створення нових партнерств.
Ми задоволені прогресом, який досягла Україна на міжнародній арені. Її кроки до членства в СОТ відкривають перспективу проведення переговорів щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Вся ця динаміка є надзвичайно цікавою і створює нові можливості. В даний момент бельгійська торговельна місія відвідує вашу країну, щоб визначити нові проекти в різноманітних сферах, зокрема, таких, як транспорт, енергетика, нерухомість.
— Чи це можна розуміти так, що у бельгійського бізнесу немає проблем щодо інвестиційного клімату в Україні?
— У цьому напрямку ведеться робота. Звісно, ми стикаємось з багатьма проблемами і тому українській стороні потрібно зробити ще багато, щоб створити кращий інвестиційний клімат і умови для бізнесу та подолати корупцію. Реалізація інвестиційних проектів досі потребує надто багато часу і бюрократичної тяганини. Однак, діалог щодо здійснення необхідних змін є добрим.
ПРО ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ І ПЕРСПЕКТИВУ
— Пане посол, як ви оцінюєте зусилля України на шляху інтеграції в європейські структури?
— Звісно, ми дуже уважно відстежуємо питання, пов’язані з прагненням України приєднатися до Європейського Союзу. Як ви знаєте, зараз у Європі триває процес «абсорбції» нових членів після нещодавнього розширення в 2004 році. Цей процес забрав багато енергії і ми повинні його здійснювати за підтримки нашого населення.
ЄС повинен також адаптуватися, щоб залишатися ефективним. Ми досягаємо поступу у відносинах з вашою країною, розвиваючи сильну політику добросусідства і ведучи переговори про нову посилену угоду, яка не передбачає кінцевого результату.
— Але ж ви, мабуть, знаєте, що українські лідери — Президент і прем’єр-міністр — вимагають включення в нову угоду перспективи членства в Євросоюзі. Чи підтримує ваша країна позицію української сторони?
— Це питання має обговорюватися в рамках переговорів щодо нової посиленої угоди. Остаточне обговорення відбудеться, можливо, на останній стадії переговорів. У даний момент ми подивимося, де ми знаходимося.
ПРО НАТО, НЕЙТРАЛІТЕТ
— Відомо, що Бельгія мала нейтральний статус і двічі була окупована німецькими військами. В Україні точаться дискусії щодо доцільності членства України в НАТО і деякі політики виступають за нейтральний статус. Пане посол, яка ваша думка з приводу таких дискусій щодо нейтрального статусу?
— Справді, Бельгія до Першої і Другої світових воєн проводила політику нейтралітету і двічі була окупована. Якщо подивитися на всі конфлікти, які сталися за останні 150 років, то можна побачити, що демократичні країни ніколи не розв’язували війни проти демократичних країн. Тому я хочу наголосити на важливості поширення регіональної демократії як елемента інтегрованої політики безпеки. Україна зробила великий поступ у розвитку власної демократії. Наявність сильних демократичних сусідів сприяє регіональній стабільності, це в інтересах поширення стабільності у вашому регіоні.
— У вашій країні знаходиться штаб- квартира НАТО. Ви мабуть звернули увагу, що останнім часом Кремль заявляє про те, що розширення Організації Північноатлантичного договору становить загрозу Росії. Чи справді, на вашу думку, Росії загрожує розширення НАТО?
— Кожна країна має власну точку зору і розробляє власну політику безпеки. Я лише хотів би наголосити, що кожна послідовна хвиля розширення НАТО, організації колективної безпеки мала позитивний вплив на поширення як демократії, так і безпеки в регіоні. Програми партнерства з НАТО і плани дій співпраці з Альянсом пов’язані зі сприянням внутрішніх демократичних перетворень.
«УКРАЇНЦІ МАЮТЬ ПРАВО БУТИ ДОБРЕ ПРОІНФОРМОВАНИМИ...»
— Що тоді, на вашу думку, означає небажання провідної в Україні Партії регіонів розвивати більш тісні відносини з НАТО і відмова перейти до Плану дій щодо членства, що було цілком реально восени минулого року? Чи не означає це те, що ці політики побоюються запровадити транспарентність і демократичні принципи, які пропагує Альянс?
— Важливо, щоб діалог з питань безпеки та демократії інтенсифікувався. І щоб люди під час цього діалогу розпочали розглядати організації подібні НАТО іншим чином. Ми задоволені, що ваш уряд вжив кроків, щоб розпочати кампанію інформування громадськості про НАТО. Звісно, самі українці мають вирішувати майбутні відносини з Альянсом. Але, я думаю, що українці мають право бути добре проінформованими про цю організацію колективної безпеки. І якщо виникне потреба, ми готові брати участь у зусиллях з інформування.
