ЄС фактично зачинив двері перед Сербією. Нещодавно Брюссель відмовив Белграду в продовженні переговорів про поглиблення співпраці в рамках угоди про стабілізацію й асоціацію. У такий спосіб сербів фактично позбавили хоч і далекої, але перспективи членства в ЄС. У Брюсселі, втім, заспокоюють, що такий крок — вимушений і тимчасовий.
Єврокомісія мотивує своє жорстке рішення відсутністю співпраці сербської влади з Міжнародним трибуналом у Гаазі — головної умови продовження переговорів. 30 березня закінчився строк ультиматуму, згідно з яким Сербія повинна була видати трибуналу лідера боснійських сербів часу війни в Югославії генерала Ратко Младіча. Його звинувачують у геноциді: за його наказом нібито було вбито близько восьми тисяч чоловіків і хлопчиків-мусульман у Сребреніці 1995 року. «Нас розчарувало те, що Белград не спромігся встановити місце перебування, арештувати й видати Ратко Младіча Гаазі. Комісія змушена відкликати переговори», — заявив Оллі Рен у Брюсселі.
ЄС розпочав переговори про підписання угоди про стабілізацію й асоціацію із Сербією у жовтнi минулого року. Ця угода є різновидом угоди про асоціацію й укладається в рамках особливої політики ЄС, яка діє щодо країн Західних Балкан. Вагомою деталлю подібної угоди є те, що вона недвозначно передбачає перспективу членства в Євросоюзі. Щоб домогтися підписання угоди про стабілізацію й асоціацію, країна-кандидат спочатку повинна провести низку політичних, економічних та соціальних реформ. Натомість ЄС може запропонувати режим вільної торгівлі на деяких або всіх своїх ринках. Белград сподівався закінчити переговори про підписання угоди вже липня цього року. ЄС показав, що може діяти жорстко. Белград отримав знаковий урок, але мости ніхто не спалював. Тимчасове припинення переговорів є, радше, профілактичним заходом, адже Єврокомісія могла вдатися до відміни переговорів, на відновлення яких у разі виправлення Сербії знадобилося б знову знаходити консенсус серед усіх 25 членів ЄС, і хто знає, як склалося б цього разу? У такий спосіб європейський виконавчий орган, очевидно, має на меті нагадати сербській владі про те, що свої слова треба підкріплювати діями.
Подібна терапія виявилася шоковою для сербського уряду. Прем’єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца заявив, що припинення переговорів щодо угоди про стабілізацію й асоціацію, яка б упритул наблизила Сербію до вступу в ЄС, поставить його країну в «дуже складні обставини» й спричинить «величезний збиток» державним і національним інтересам. Замороження переговорів з ЄС може коштувати Сербії стабільності на внутрішньополітичній арені, вилившись у дострокові вибори. Такий поворот подій може статися в разі позитивного рішення про вихід із правлячої коаліції партії «Група-17» під керівництвом Миролюба Лабуса — ще два тижні тому він обіймав посаду віце-прем’єра Сербії й був головним переговірником з ЄС. М. Лабус звинуватив уряд у зраді інтересів країни та її народу.
Чи через утому від обіцянок, не підкріплених діями, чи через власну неготовність Євросоюз, схоже, прагне пригальмувати наступні хвилі розширення. Потроху «розмивається», здавалося б, вирішене питання вступу для країн-кандидатів — Болгарії та Румунії. Як повідомило агентство Рейтер, наступного тижня Єврокомісія збирається оприлюднити доповідь, в якій розглядається можливість припинення фінансової допомоги двом країнам, які однією ногою вже стоять в ЄС. Крім того, дедалі частіше датою їхнього можливого вступу називається не 2007 рік, як планувалося раніше, а 2008-й. Причиною відстрочок залишаються претензії Єврокомісії до якості виконання Софією й Бухарестом необхідних реформ. Зокрема, в проекті доповіді зазначається, що Болгарія не вживає усіх заходів для боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Румунія ж гальмує із залагодженням таких технічних питань, як створення комп’ютерної податкової системи.
КОМЕНТАР
Михайло РАМАЧ, головний редактор щоденної газети «Данас», Сербія:
— Як гадаєте, чи вплине рішення Євросоюзу на Сербію? Чи видасть Белград Ратко Младіча Міжнародному трибуналу?
— На мою думку, Ратко Младіча не хочуть видавати тому, що в нього багато прихильників в армії й поліції. Важко сказати, чи це відповідає дійсності. Можливо, Воїслав Коштуніца боїться видавати його Трибуналу через побоювання за власний рейтинг. Ті, хто повинні знати, де переховується Младіч, знають про це. Можливо, не всі в уряді, але політична поліція, яка зараз називається Агенція з питань безпеки, знає напевне. Змусити видати Младіча Міжнародному трибуналу сербську владу можна лише повним припиненням переговорів. Багато хто поділяє думку, що реальна влада в країні належить певним тіньовим інституціям. Цивільна влада контролює лише частину армії, військової служби безпеки й політичної поліції. Тому там існують певні групи, які діють самостійно, без контролю з боку парламенту й уряду. Служба безпеки не реформувалася ще з комуністичної доби. Змінилася тільки її назва. Там працюють люди з часів Слободана Мілошевича.
— Як рішення Єврокомісії вплинуло на популярність нинішньої влади?
— Наразі, популярність влади знаходиться на дуже низькому рівні. Згідно з опитуваннями, її підтримує не більше третини населення. Тобто рейтинг В. Коштуніци й правлячої коаліції падає. Водночас рейтинг ультранаціоналістів і радикалів тримається на позначці 33 — 35%, але не зростає. Багато населення байдуже ставиться до того, що відбувається, серед настроїв переважає апатія. Власне, влада побоюється дострокових виборів, бо не знає, чим мотивуватиме 40% громадян, яким усе байдуже.
— Наскільки виправданим є рішення Євросоюзу?
— Це цілком виправданий крок. Якщо хтось прагне стати членом Євросоюзу, то він повинен дотримуватися певних правил гри, які діють між країнами Європи. Одне з них вимагає співпраці з Міжнародним трибуналом у Гаазі та іншими міжнародними інституціями. Водночас Євросоюзу не вигідно мати нестабільну державу в центрі Балкан. Угорщина вже в ЄС, Румунія, Болгарія та Хорватія готуються до вступу. Тобто незабаром Сербія опиниться майже в оточенні Євросоюзу, а вона й без того вже ізольована й відстала. Якщо Європейський Союз поставив би додаткові бар’єри, то вона стала б джерелом нестабільності в регіоні. Європейці намагалися допомогти Сербії після повалення режиму Мілошевича, й тепер ЄС докладає багато зусиль, аби «європеїзувати» Сербію, підтримати реформаторів. Їм потрібна більш стабільна Сербія, ніж вона є сьогодні.
