Сутички між палестинцями та ізраїльтянами, які розпочалися тиждень тому, тривали і вчора. Щонайменше 58 осіб загинуло внаслідок атак. Учора на світанку були застреленi двоє палестинців поблизу містечка Рамалла, що на Західному Березі ріки Йордан. Усю минулу ніч під обстрілами перебували три ізраїльські військові сторожові застави в Секторі Газа. Чотирьох палестинців і одного ізраїльського араба було вбито у вівторок, ще двісті — поранено внаслідок серії вертолітних атак, проведених ізраїльськими силами. У деякі з територій Ізраїль увів десятки своїх танків. За повідомленнями палестинської сторони, на сьогодні вже поранено близько 1300 арабів.
Близькосхідний мирний процес, без сумніву, опинився на межі краху. Ані Палестина, ані Ізраїль не визнають своєї причетності до початку конфлікту. Їхня непоступливість у деяких питаннях (зокрема щодо подальшої долі Єрусалима) зараз, здається, сягнула ще далі, ніж кілька місяців тому — під час невдалого саміту в Кемп-Девіді між лідером Палестини Арафатом, ізраїльським прем’єр-міністром Бараком та американським президентом Клінтоном.
Як посередник у розв’язанні конфлікту намагалася учора виступити Франція. До Парижа для зустрічі з держсекретарем США Мадлен Олбрайт прилетіли Барак та Арафат. Проте палестинський керівник уже перед зустріччю з французьким президентом Жаком Шираком дав зрозуміти мас-медіа, що цього разу жодних поступок з його боку не буде. Саму зустріч з ізраїльським прем’єр-міністром він оцінив як не надто бажану, повiдомило АП. Бути «господарем» учорашніх зустрічей Арафату, вочевидь, допомагала і громадська думка, яка нині панує в країнах Західної Європи. Уся вина щодо розв’язання нового конфлікту була покладена європейськими ЗМІ на лідера ізраїльської радикальної опозиційної партії Лікуд Аріеля Шарона, який відвідав святиню мусульман та іудеїв, відому для перших як Аль-Харам Аш-Шариф, а для других — як Храмова Гора. Звісно, візит на мусульманську святиню Шарона, який серед палестинців має дуже недобру славу, через те що розпочав у 1982 році війну проти Лівану, не міг не викликати обурення серед арабів. Більшість оглядачів розцінюють, власне, візит Шарона на Храмову Гору як відверту провокацію. Хоча сам Шарон заперечує свою відповідальність. Служби безпеки Ізраїлю повідомили газеті «Хааретз», що вони навіть не підозрювали, що візит Шарона може спричинити кровопролиття.
Палестинський лідер Арафат поки що заявляє, що відновить переговори щодо вирішення конфлікту на Близькому Сході тільки в тому разі, коли міжнародна спільнота зможе захистити палестинців від Ізраїлю. Цей же ультиматум стосується і можливості його зустрічі з Ехудом Бараком. Також однією з умов Арафат поставив проведення спеціально створеною для цього міжнародною комісією слідства щодо дій Ізраїлю. Ізраїльський прем’єр-міністр, між тим, заперечив навіть потребу в проведенні якогось слідства. Міністр юстиції Ізраїлю Йоссі Бейлін заявив учора, що його країна не погодиться на те, «аби передати нашу долю в руки світу». «Я гадаю, що коли виникатимуть якісь запитання, то ми в змозі відповісти на них самі. Ми не потребуємо якогось комітету для розслідувань, який з самого початку упереджено ставитиметься до Ізраїлю», — підкреслив Бейлін.
Поки що ж сутички між палестинцями та євреями тривають. Сутички, які дуже вже схожі на початок нової війни. Усі необхідні для цього атрибути задіяні — ракети, які запускають із своїх вертольотів ізраїльські сили, танки, введені для приборкання палестинців. На думку деяких оглядачів, шість днів цьогорічного кровопролиття перевершили за масштабністю навіть палестинське повстання 1987— 1993 років і триденні сутички між палестинцями та євреями в 1996 році.
