17 грудня у Софії відбувся одноденний V Церковно-народний Собор Болгарської Православної Церкви (БПЦ). Болгарська церква (заснована у 927 році) входить до складу 14 загальновизнаних незалежних православних церков світу. Вона вiдiгравала особливу роль у житті перших християн Київської Русі — саме звідти пришли на береги Дніпра всі богослужбові тексти, Житія святих, церковний календар тощо.
Відкрив Собор предстоятель БПЦ Патріарх Болгарський Максим. Члени церкви обговорювали фактично тільки одне питання — як подолати церковний розкол, що уразив церкву на початку 90-х років, після усунення старої влади. У роботі Собору взяли участь також представники держави — генеральний прокурор Болгарії Нікола Філчев, заступник голови парламенту Благовіст Сендов та інші.
У своїй звітній доповіді Святійший Патріарх Болгарський Максим уперше назвав винуватців розколу. На його думку, вся повнота відповідальності за розкол лежить на Союзі демократичних сил, що правив до останнього часу в Болгарії, на колишньому президентові республіки Петрі Стоянові та його кабінеті міністрів, а також на чинному мері Софії Стефані Софіянському. Саме підтримка правлячої до останніх парламентських виборів партії, на переконання Патріарха, дозволила розкольникам пройти реєстрацію, привласнити собі найменування «Болгарська Православна Церква» і, як наслідок, захопити частину церковного майна.
Надію на поліпшення церковно-державних відносин патріарх Максим пов’язує з діяльністю нового голови кабінету міністрів Болгарії царя Симеона II, зокрема з прийняттям нового закону «Про віросповідання» Парламентом республіки і з проведенням перереєстрації всіх релігійних об’єднань. Більш конкретні рішення Собору болгарською пресою висвітлені не були.
Як дійшло до розколу? Після падіння комуністичного режиму частина духовенства Болгарської церкви виступила проти старого священоначалія на чолі з патріархом Максимом, обраним за санкцією Комуністичної партії Болгарії (Патріарх Максим нещодавно відзначив 30-річчя свого патріаршого служіння). Частина церкви, що відкололася, була зареєстрована, її першим предстоятелем став митрополит Пімен. Союз демократичних сил та його уряд протести патріарха Максима не підтримували, і тому Патріарх вважає 90-і роки часом суворого гоніння на БПЦ. Більш світлі для церкви часи наступили після останніх виборів й особливо після вступу на посаду нового глави кабінету міністрів Болгарії царя Симеона II, який є особистим другом Патріарха. Заступаючи на посаду, Симеон II прийняв присягу — вперше у новітній історії Болгарії — на хресті та Євангелії та з благословення Патріарха. Патріарх, у свою чергу, звертався до голови кабінету, як до «Його Величності». Одним із перших законопроектів уряду став проект нового закону «Про віросповідання», в якому підкреслюється роль у країні традиційного православ’я. Патріарх, вимагаючи на Соборі перереєстрації всіх релігійних організацій, сподівається таким чином покінчити з «відщепенцями», що звинувачують БПЦ у співпраці з колишнім комуністичним режимом.
Розкол — не єдина складна проблема Болгарської православної церкви. Останній рік Синод церкви «б’ється» з владою з приводу візиту до Болгарії Римського папи Івана Павла II. Попри несамовитий опір православних владик, сьогодні візит — вирішена справа. Відомо, що він відбудеться навесні 2002 року і що під час перебування у Болгарії папа Іван Павло II зустрінеться із Всесвітнім патріархом Варфоломієм Першим, який спеціально для цього приїде до Софії. Цікаво відмітити, що прихильники візиту Римського папи, а також недоброзичливці патріарха Максима заявляють у ЗМІ, що опір візиту з боку Синоду БПЦ ініційовано Московською патріархією. А на підтвердження посилаються на те, що новим вікарієм (помічником) Святійшого патріарха Болгарії нещодавно став молодий єпископ, вихований у Московській духовній академії. Як бачимо, православна ситуація у деяких колишніх соціалістичних країнах складається дещо однотипно.
