Давно говориться, що проекти збільшення споживання газу, переважно російського, країнами Західної Європи можуть зашкодити українським інтересам. Ситуація, пов’язана з проектами будівництва газопроводів з Росії на Захід в обхід України хоча й загрозлива, але не безнадійна, говориться в дослідженні «Газовий трикутник ЄС-Україна-Росія», презентованому Центром ім. Разумкова.
Україна щороку пропускає транзитом близько 120 млрд кубометрів газу, що становить 90% всього російського експорту газу. Росія, будучи, зацікавленою разом із країнами ЄС у диверсифікації шляхів доставки газу, споруджує альтернативні трубопроводи — «перемичку» між Польщею і Словаччиною (будівництво якої зараз заморожене), трубопровід Ямал- Європа (будівництво теж не розвивається), систему «Голубий потік». Західна Європа планує збільшити споживання газу протягом наступних двадцяти років, причому в першу чергу — за рахунок збільшення поставок з Росії (вони, за даними експертів, становитимуть до 40% загального обсягу споживання, а нові країни-члени ЄС будуть залежними від російського газу іще більше). Спорудження нових газопроводів призведе до зменшення фактичної монополії України як головної транзитної країни.
Видобуток газу в Росії щороку знижується. Отже, новими «трубами» транспортуватиметься той самий газ, який досі проходив через Україну. «Україна оцінюється як ненадійна країна», — вважає з цього приводу представник Президента в Кабінеті Міністрів Володимир Лановий. Через поганий технічний стан свого газового господарства, через конкуренцію, через недовіру з боку Росії. «Треба довести, що ми є реальним партнером», — вважає Лановий.
Багато що у вирішенні цих проблем залежатиме від того, яким буде новий парламент, вважає голова профільного комітету ВР Олександр Гудима, від того, як він діятиме, чи захищатиме він українські інтереси. В українських інтересах, за його словами, — реалізація проекту транспортування газу до Європи з Ірану через територію України, в якому зацікавлені і Київ, і Тегеран. Проблема — в позиції Вашингтона. «Реалізація цього проекту можлива, якщо уряд США прислухається до голосу своїх європейських партнерів».
Потрібно створити сприятливі зовнішні умови, жорстко поставити перед Росією питання про фіксований обсяг транзиту й про можливість експорту власного газу, потрібно, щоб була політична воля це реалізувати, переконаний держсекретар МЗС Олександр Чалий. За його оцінкою, Захід, перед яким теж стоїть проблема диверсифікації поставок, потребуватиме не лише російського газу. Україна ж єдина країна, яка може привернути до себе газові потоки з Центральної Азії, оскільки вона має найвигіднішу стратегічну позицію. Тобто, не все сходиться на Росії.
Експерти Центру Разумкова рекомендують українському керівництву звернутися до Росії з вимогою неприпустимості реалізації проекту спорудження «перемички», оскільки це суперечить положенням «Великого договору». А в разі невдачі — до міжнародного арбітражу, оскільки, на їхню думку, таким чином порушується відразу кілька статей Європейської енергетичної хартії. Думку про економічну недоцільність проекту «перемички», висловлену міністром ПЕК Гайдуком, поділяють і західні експерти — зокрема, представники компанії «Шелл».
Окреме питання — приватизація газотранспортної мережі, необхідність участі в ній капіталу російського, українського і західного. На цьому наполягають і російські, і західні експерти. Приватизації українського газового господарства в найближчі роки не буде, — заявив прем’єр-міністр Кінах. Проблема в тому, що без модернізації існуючої системи включення України до енергетичних програм ЄС в ході її європейсько-інтеграційних прагнень виглядатиме дуже сумнівним. Росія ж і надалі матиме важелі для тиску, природним чином застосовуючи їх «за правом сильного»..
