«Альтернативи шляху європейської інтеграції для України немає», — стверджує держсекретар МЗС України з питань європейської інтеграції Олександр ЧАЛИЙ у розмові щодо значення й очікувань України від Афінського саміту. У той же час оптимізм щодо перспектив «ширшої Європи», однак, виглядає дуже обережним — з одного боку, за свої права й можливості, за словами Чалого, ще потрібно поборотися, з іншого — лобі, яке могло б допомогти країні відстояти свої інтереси, ще треба створити. На сьогодні позиція Києва — в тому, щоб вітати все, що наближає до мети, а не підмінює її. Позиція ЄС ще далека від сформованості, і багато що залежатиме від подальшого розвитку подій у самій Україні.
«Сьогодні ми в співпраці на просторах СНД чітко йдемо шляхом однієї інтеграції — європейської. В контексті відносин з країнами СНД ми головним напрямком проголосили і послідовно йдемо напрямком створення зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень».
— Якими є очікування від Європейської Конференції, яких відповідей можна чекати стосовно «ширшої Європи» і «сусідства»?
— Я хочу, щоб було чітко зрозуміло, що конференція не поставить останньої крапки на обговоренні концепції «ширшої Європи». Це етапна конференція, яка започаткує обговорення цього питання на найвищому рівні. І результати дискусії в Афінах у подальшому використовуватимуться як країнами Європейського Союзу, так і країнами, які після Афін стануть новими членами ЄС і безпосередньо долучаться до обговорення цієї концепції, так і країнами, щодо яких не стоїть питання виходу на межу членства — Туреччина, Румунія, Болгарія, п’ять балканських країн. Ця дискусія триватиме найменше до кінця цього року. Іноді вважають, що концепція «ширшої Європи» вже сформована, і нічого не можна міняти. Але вона в процесі формування, і впливати на неї можливо.
Ми очікуємо, що як у заключній декларації, так і у виступах керівників європейських країн (на конференції буде присутнім 21 президент із 39 учасників), буде сформовано право для таких країн, як Україна і Молдова, на інтеграцію в ЄС, передусім до його економічної складової, і відкритість ЄС для країн-членів Європейської Конференції, які відповідатимуть Копенгагенським критеріям.
Ми також хотіли б побачити, що на конференції буде дано чіткий сигнал, що розширений ЄС не будуватиме нових розподільчих ліній. І для нас також дуже важливо, і ми це високо оцінили, що в Брюсселі, на засіданні Європейської Ради було чітко зафіксовано розуміння, що сама концепція «ширшої Європи» прямого відношення до можливого членства в ЄС не має. І вона не закриває питання майбутнього членства в ЄС. Тобто немає такого, що для тих країн, які потрапили до розряду «сусідів», автоматично знімається питання європейської перспективи.
Для нас дуже актуально, щоб розширення ЄС не створило викликів для нашої співпраці з країнами, які в майбутньому стануть членами ЄС. Більш стисло — знайти такі механізми, щоб розширений ЄС і Україна змогли трансформувати виклики розширення в нову додану вартість нашої співпраці. Друге питання — концепція включає економічні, міграційні, візові, інвестиційні аспекти, однак ситуація у світі змiнюється. Ми зараз, після іракських подій, бачимо, що активно трансформується і розуміння майбутньої європейської системи, її місця в глобальній системі. У цьому контексті нам здається, що концепція «ширшої Європи» повинна включити більше елементів майбутніх контурів європейської системи безпеки.
— У Кишиневі вже заявляли про неприйнятність статусу «сусідства». А в Києві?
— Я б не коментував цю заяву, я її не знаю. Але я сказав би, що сусід дається Богом, сусідів не вибирають. Ми будемо сусідами з ЄС, і про це не раз говорив Президент, в силу географічного визначення. Питання — в одному. Сама концепція «нового сусідства» не ставила на меті визначати статус і елементи відносин між розширеним ЄС і «новими сусідами».
— Наскільки можна вірити в те, що чотири свободи, на яких засновано ЄС (руху через кордони людей, товарів, капіталів і послуг), і які згадані в концепції «ширшої Європи», дійсно стосуватимуться України?
— В Україні ця концепція була сприйнята з подвійним почуттям. Ми, з одного боку, не знайшли там чіткої відповіді на питання щодо наших європейських перспектив. З іншого боку, ми там знайшли дуже багато конкретних відповідей на ті питання, які ми роками ставимо перед ЄС. Це і питання інтеграції до ЄС — там уперше використано цей термін, це і питання залучення інвестицій через Європейський інвестиційний банк, це і питання трансформації філософії транскордонного співробітництва, трансформації програми ТАСІS в елементи програм PHARE і INTERREG. В тексті концепції «ширшої Європи», представленому Європейською Комісією, а це — лише одна з версій концепції, зафіксовано право чотирьох свобод. Наші останні консультації показують, що ця ідея, висунута Європейською Комісією, країнами-членами ЄС, сприймається неоднозначно: ряд країн висловлюють застереження щодо свободи пересування. Сьогодні і країнам-кандидатам, і країнам-членам Європейської конференції, таким як Україна і Молдова, треба ще поборотися, щоб формула, зафіксована у зверненні Європейської Комісії до Європейського парламенту, залишилася без змін.
Україна веде активний діалог з Європейською Комісією щодо питань міграції, нелегальної міграції, реадмісії. Ми чітко розглядаємо ці питання в контексті спрощеного візового режиму для громадян України для в’їзду на території країн ЄС. У перспективі ми хочемо відповідати критеріям Шенгенської угоди, які б дозволили нам вийти з «чорного списку» і далі досягти права на безвізовий режим з країнами Шенгенської зони. Іде непростий процес, але він іде поступово і в позитивному напрямку.
— Чи можна зараз говорити про перспективи «проукраїнського лобі» з країн-«старих» членів ЄС?
— Європейська Конференція і продемонструє реальну позицію тих чи інших країн стосовно європейських перспектив. У цьому контексті нам приємно, що засідання Європейської Ради продемонструвало зростання кількості країн, які чітко висловлюються на підтримку європейської перспективи України включно з членством. Так висловилися Італія, Велика Британія, Данія, Швеція, інші країни, Європейська Комісія. Відповідну заяву зробив комісар з розширення ЄС пан Фергойген, який іще півроку тому виключав європейську перспективу для України.
Наші консультації з країнами, які зараз підписують угоду про вступ до ЄС, показують, що вони всі на сьогодні займають рішучу позицію підтримки євроінтеграційних прагнень України. Вони всі хочуть іти шляхом Польщі. Мені здається, що після вступу цих 10 країн, особливо, країн Балтії, країн-сусідів, Болгарії і Румунії, які вступлять у наступній хвилі, ми матимемо серйозну підтримку стосовно і нашого вступу.
— А такі країни, як Франція, Іспанія, Португалія?
— Ці країни більш консервативні в своїй позиції, вони намагаються більше сконцентруватися на південному векторі європейської політики, і ми це розуміємо, бо країни Північної Африки і Близького Сходу є їхніми сусідами. Діалог з ними продовжується, і я впевнений, що час працюватиме на нас.
— Вплив внутрішньої ситуації на розвиток відносин з ЄС беззаперечний. Які ще фактори впливу можна визначити?
— Питання нашої європейської інтеграції треба розглядати в трьох координатах. По-перше, це розвиток самого ЄС. Ситуація тут динамічна, але непроста. Друге — це розвиток ситуації у світі в контексті побудови постіракського світоустрою. Це також впливає на наші перспективи, є моменти, які ми можемо використати на користь, є й такі, які треба нейтралізувати. І розвиток ситуації в країні.
Ми нещодавно зробили європейське турне — візити прем’єр-міністра до Бельгії, Швейцарії, Великої Британії, Греції, Німеччини. Проглядається дві серйозні тенденції. По-перше, є дуже серйозне сприйняття економічного розвитку, який Україна демонструє в останні три роки. Є серйозний інтерес європейського бізнесу до того, щоб повертатися в Україну. Багато важитимуть тенденції стабільного економічного розвитку, передбачуваної стабільної трансформації, політичних реформ, якщо буде стабільний уряд. Зрозуміло, що у виборчий період будуть політичні баталії, але за умови збереження всіх цих тенденцій будуть непогані шанси підсилити наш курс на європейську інтеграцію.
— Включаючи й тенденцію інтеграції до іншого простору?
— Сьогодні ми в співпраці на просторах СНД чітко йдемо шляхом однієї інтеграції — європейської. В контексті відносин з країнами СНД ми головним напрямком проголосили і послідовно йдемо напрямком створення зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень. Це економічна структура, яка дозволяє нам розвиватися в напрямку європейської інтеграції. На сьогодні ми, на мій погляд, не робимо практичних кроків, які б поставили під питання нашу інтеграцію до ЄС.
