Щойно призначений президентським указом держсекретарем МЗС Юрій Сергєєв став першим з плеяди держсекретарів, який зустрівся з пресою — традиція, яка, як видається, гідна продовження. Можливо, справа в тому, що Сергєєву добре знайомі тонкощі роботи із ЗМІ — свого часу він керував управлінням інформації МЗС. Свої нові функції він охарактеризував як координацію роботи підрозділів міністерства, кадрову роботу, бюджетні питання. За словами Сергєєва, відповідно, міністр вивільняється від щоденної рутинної роботи, яка переходить у відання держсекретаря, і він отримує змогу більше уваги приділяти роботі стратегічного плану, спілкуванню із своїми закордонними колегами. Міністр також залишається головою колегії. Відносини з міністром Сергєєв охарактеризував як «взаємозалежність», оскільки міністр все одно залишається ключовою фігурою при вирішенні всіх найважливіших питань, в тому числі й кадрових. Серед своїх найважливіших завдань держсекретар МЗС вбачає оптимізацію складу українських закордонних представництв — але, за його словами, більш детально про те, які нові посольства можуть бути відкриті, а в яких — скорочено склад представників, він зможе детально розповісти у вересні.
У той же час Сергєєв, який одночасно є головою української частини українсько-російської комісії з делімітації кордонів, скористався нагодою, щоб іще раз поставити крапку в дискусії на тему буде чи не буде проводитися демаркація (позначення на місцевості) українсько- російського кордону. Буде, сказав держсекретар МЗС. За його словами, демаркація лінії державного кордону матиме місце, оскільки це є нормою міжнародного права. Крім того, Україна має певні зобов’язання перед міжнародними інституціями і прагне довести, що вона їх виконує. Зобов’язання, зокрема, перед Європейським Союзом, полягають у боротьбі з нелегальною міграцією, контрабандою, як сказав Сергєєв, «небажаних речей» — тобто, наркотиків, зброї та ін. В умовах повністю прозорого східного кордону Україна, за його словами, не може гарантувати повного над ним контролю. Делімітацію в МЗС України сподiваються закiнчити до кiнця року.
І демаркація відбудеться, як сказав держсекретар МЗС, як тільки буде знайдено компроміс, де б не йшлося про поступки в принципових позиціях, про поступки в захист своїх інтересів, після того, як буде завершено процес делімітації (нанесення на карти) державного кордону з Росією.
Тут держсекретар знову підтвердив, що лінія проходження сухопутного кордону погоджена на 95— 97%. А з морськими кордонами є проблеми — за словами Сергєєва, в української та російської делегацій «не співпадають мандати». Тобто, залишаються розбіжності у визначенні принципів делімітації кордонів на Азовському морі та в Керченській протоці. Україна, зокрема, наполягає на тому, щоб провести лінію кордону й по морській поверхні, й по дну, тоді як Росія виходить із визначення Азова як внутрішнього моря. Сергєєв при цьому нагадав, що чотири роки тому, на початку переговорів з делімітації сухопутної ділянки кордону, розбіжності між позиціями теж були великими. Україна також пропонує укласти спочатку окремі угоди по завершенню делімітації сухопутних та морських кордонів, а вже потім звести їх разом.
Формально, за словами Сергєєва, демаркація кордону вже відбувається, оскільки геодезичні виміри маркуються і прив’язуються до певної висоти. Загалом же процес демаркації державного кордону, на думку держсекретаря МЗС, має пройти так, щоб не створювати проблем для спілкування людей. Тоді ж буде вирішуватися проблема встановлення режиму перетину кордону та його інтенсивності.
