Сплеск турботи по всьому світу й надання фінансової допомоги у відповідь на цунамі в Індійському океані дало надію занепокоєному світу. Перед обличчям колосальної трагедії сім’ї трудящих всього світу відкрили свої гаманці, щоб надати допомогу жертвам лиха. Колишній президент США Білл Клінтон назвав цю відповідь «демократизацією, спрямованою на розвиток допомоги», і в ході цього процесу люди пропонують свою допомогу не лише через свої уряди, а й також у вигляді своїх власних зусиль.
Але в той час як понад 200 000 людей зникли під час цунамі, аналогічна кількість дітей вмирає щомісяця від малярії в Африці, і це лихо я називаю «тихим цунамі». Але африканського тихого цунамі малярії набагато простіше уникнути й контролювати його.
Малярії можна запобігти значно ефективніше, її можна лікувати практично з 100% успіхом, використовуючи для цього недорогі технології. І водночас жертви африканської малярії, а також її жертви в інших частинах світу, як правило, надто бідні, щоб отримати доступ до цих рятівних технологій. Глобальні зусилля, подібні реакції на цунамі, що сталося в Азії, можуть змінити цю небезпечну ситуацію, рятуючи, таким чином, життя більш як мільйона людей на рік.
Саме в цьому полягало основне послання, що міститься в новому звіті щодо Проекту тисячоліття ООН, який представили в середині січня Генеральному секретарю ООН Кофі Аннану. Цей проект, яким я керував за дорученням Генерального секретаря, складають зусилля понад 250 вчених і експертів із проблем розвитку, спрямовані на визначення практичних засобів досягнення цілей розвитку тисячоліття і, таким чином, скорочення кількості крайніх проявів бідності, лих і голоду до 2015 року. Наш новий звіт під назвою «Інвестиції в розвиток: Практичний план досягнення цілей розвитку тисячоліття» показує, яким чином можна досягнути таких цілей.
Ключовим моментом у досягненні цілей розвитку тисячоліття в бідних країнах є збільшення інвестицій у людський потенціал (освіта, харчування й планування сім’ї), навколишнє середовище (водопостачання, поліпшення санітарних умов, підвищення родючості грунтів, збереження лісів і біологічного розмаїття), а також інфраструктуру (дороги, джерела енергії й порти). Бідні країни не можуть дозволити собі робити ці інвестиції самостійно, тому багаті країни мусять їм допомогти.
Збільшення фінансової допомоги спільно з поліпшенням системи державного управління в бідних країнах можуть сприяти своєчасному досягненню цілей розвитку тисячоліття. Коротше кажучи, наш новий звіт — це заклик до дії. Багаті й бідні країни мають об’єднати свої сили, щоб скоротити рівень бідності, хвороб і голоду.
Цілі розвитку тисячоліття є здійсненними з тієї причини, що існує потужна технологія, яка дає нам інструменти, що сприяють досягненню швидкого успіху в поліпшенні якості життя та зростанні економічної продуктивності найбідніших країн світу. Рівень захворюваності й смертності від малярії можна значно знизити за допомогою використання протимоскітних сіток, просякнутих знищуючими комах речовинами, що дозволить не допустити розповсюдження малярії москітами, а також за допомогою використання ефективних медичних препаратів, які допомагають полегшити перебіг цього захворювання. Сумарні витрати на боротьбу з малярією в Африці дорівнюють приблизно 2 — 3 млрд. доларів США на рік.
Оскільки у країнах із високими доходами проживає майже один мільярд людей, то їм це коштуватиме близько 2-3 доларів США на людину за рік для того, щоб допомогти країнам світу, що розвивається, профінансувати зусилля, які можуть врятувати понад один мільйон дитячих життів щорічно. Після зниження дитячої смертності бідні сім’ї зможуть дозволити собі мати менше дітей, оскільки будуть упевненими, що їхні діти доживуть до того моменту, коли стануть дорослими. Таким чином, хоч як це парадоксально, врятування дитячих життів є частиною розв’язання проблеми швидкого зростання населення в найбідніших країнах.
Малярія є дуже важливим прикладом того, що цільові інвестиції можуть вирішити проблеми хвороб, голоду і жахливої бідності. У нашому звіті міститься кілька десятків таких практичних рекомендацій.
Інвестиції в підвищення родючості грунтів і розвиток іригаційного землеробства можуть допомогти африканським фермерам подвоїти або навіть потроїти отримувані ними врожаї. Антиретровірусні лікарські препарати можуть врятувати мільйони життів від СПІДу. Дороги в сільській місцевості, вантажівки й електрика можуть створити нові економічні можливості для віддалених сіл у Латинській Америці, Африці й у Азії. Програми шкільного харчування, де використовуватимуть вироблювану на місцях їжу, можуть прискореними темпами підвищити відвідуваність занять бідними дітьми, особливо дівчатами, поліпшити їхню здатність вчитися, водночас забезпечуючи розширений ринок збуту продукції для місцевих фермерів.
Ці інвестиції є неймовірно вигідною угодою. Багаті країни вже давно обіцяли збільшити рівень своєї допомоги до 0,7% від національного доходу (нині це становить лише 0,25%). Обіцяні 0,7% означають, що багаті країни світу віддаватимуть країнам, що розвиваються, десь 70 центів із кожних 100 доларів національного доходу.
Останніми тижнями багато європейських країн нарешті пообіцяли виділити ці 0,7%, а п’ять європейських країн (Данія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Швеція) вже зробили це. Настав час США та Японії також виконати такі обіцянки. Понад те, в ході процесу «демократизації» допомоги ми можемо сподіватися, що зросте рівень зусиль приватних осіб, які здійснюються разом із наданням офіційної допомоги.
Звісно, не всіма країнами, що розвиваються, управляють досить правильно для того, щоб чесно й ефективно скористатися збільшеною допомогою. Тому світ повинен приступити до програми надання допомоги, спочатку сконцентрувавшись на бідних країнах, в яких вже існує відносно хороший уряд, готовий ефективно та справедливо розподіляти необхідні їм інвестиції. У цьому списку Гана, Сенегал, Танзанія, Кенія й Ефіопія. І дуже важливо, щоб ми негайно приступили до надання такої допомоги цим і подібним бідним країнам із належною системою державного управління цього року.
Джеффрі Д. Сакс — професор економіки та директор Інституту Землі при Колумбійському університеті
