Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дежа вю

Чи в змозі Україна захистити своє майно за кордоном?
21 серпня, 2004 - 00:00
УКРАЇНСЬКИЙ ЛІТАК — ЗНОВУ ПІД АРЕШТОМ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКIВА / «День»

Те, чого так боялися ще рік тому, справджується. Учора стало відомо про арешт ще одного українського літака за кордоном. Сценарії, за якими розгорталися події у минулорічному випадку (Канада, 26 червня) і нинішньому (Бельгія, 18 серпня), майже подібні. Від чого з’являється гірке відчуття дежа вю, яке, на жаль, може знову й знову повторитися.

Отож, і в Канаді, і в Бельгії затримано український літак Ан-124-100 (більше відомий як «Руслан»). Обидва вони належать Авіаційному науково-технічному комплексу імені Антонова. Обидва арештовані за борги перед кіпрською компанією TMR Energy. Обидва здійснювали перевезення в рамках операції НАТО в Афганістані. І це, вочевидь, лише продовження ситуації, яка виникла як наслідок рішення Стокгольмського арбітражу про заборгованість України вище згаданій енергетичній компанії понад сорока мільйонів доларів. Нещодавно, до речі, ледве вдалося вирішити конфлікт навколо розморожування рахунків посольства України в Ізраїлю. Їхнє блокування також сталося у зв’язку з господарським спором на вимогу юристів кіпрської компанії.

Як швидко вдасться звільнити «Руслан», затриманий в Бельгії, на сьогодні ніхто не береться сказати. Український літак у Канаді досі залишається під арештом, попри численні судові слухання, які відбулися в цій країні. Наразі очікується, що доля транспортного засобу (вартість якого оцінюється в десятки мільйонів доларів) може вирішитися восени. Уряд Канади при цьому неодноразово заявляв, що жодним чином не може вплинути на розгляд справи в суді у зв’язку з незалежністю останніх. Не виключено, що аналогічний розвиток подій чекає на «Руслан» у випадку з бельгійським арештом.

Учора Міністерство закордонних справ України повідомило, що докладає усіх зусиль для вирішення ситуації з арештом у Брюсселі українського літака. «Триває процес погодження з авіаційними властями Бельгії і АНТК ім. Антонова разом із замовником, який фрахтує літак, авіаційних процедур і документів, необхідних для подальшого виконання контракту», — повідомив начальник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський. За його словами, для якомога швидшого вирішення питання МЗС використовує всі існуючі дипломатичні та юридичні важелі й можливості. Саме тому, повідомив пан Лубківський, українська компанія-перевізник знаходиться в стадії очікування завершення цих процедур і отримання дозволу на виліт. На час здачi номера старший партнер юридичної фірми «Ільяшов і партнери» Роман Марченко повідомив «Українським новинам», що увесь екіпаж продовжує перебувати на борту літака. Однак, за його словами, якщо не вдасться звільнити «Руслан» протягом кількох днів, то екіпаж, який очікує розблокування літака, буде змушений повернутися в Україну.

У тому, що «Руслан» можуть заарештувати в Бельгії, особливої новини немає. Ще минулого року було відомо, що рішення Стокгольмського арбітражу визнають як мінімум в чотирьох країнах — Бельгії, Франції, США та Канаді. Ще в липні знову ж таки минулого року МЗС України рекомендувало «утриматися на даному етапі від польотів літаків, які знаходяться у держвласності України» до згаданих держав. Зрозуміло, що втеча від ризику бути заарештованим не найкращий вихід із ситуації. Однак, можливо, єдиний, який міг убезпечити українську власність від нових арештів. Літаки як у Канаді, так і в Бельгії можуть звільнити лише за трьох умов. Перша — якщо борг кіпрській компанії буде сплачено. Друга — рішення стокгольмського Міжнародного арбітражного суду нарешті оскаржать. Третя — якщо юристи доведуть неправомірність відповідних органів інших держав брати під арешт державне майно України як гарантію сплати боргу. Можливий і четвертий варіант, однак він належить більше до фантастичних: Києву вдасться тимчасово домовитися про звільнення «Руслана» на основі, приміром, того, що один літак уже знаходиться під арештом за цією ж, «кіпрською» справою. Поки що всі ці сценарії можна віднести до розряду теоретичних. Реально ж маємо — два арештованих літаки і жодних осіб, які б мали нести за це відповідальність...

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: