Греція — одна з небагатьох країн Європейського Союзу, що демонструють прихильність до України не на словах. Можливо, з огляду на власну нелегку історію. Під час свого головування в Євросоюзi Греція сподівається ширше розчинити двері ЄС для України, сказав, будучи гостем «Дня», Надзвичайний і Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні Дімітріс Контумас. Він переконаний, що Україна «ні в чому не відстає», але вона повинна використати одне зi своїх багатств — молодь. Слова посла Контумаса про те, що працівники з України не мають проблем з правоохоронними органами, дещо не збігаються iз загальною позицією країн ЄС. Проте пан Посол радить не вірити обіцянкам легкого заробітку в його країні. Взагалі ж позиція Греції, яка першою в ЄС пішла на легалізацію усіх працівників з-за кордону, могла б стати прикладом для багатьох. Так само, як і позиція Афін з військово-технічного співробітництва, культурних та інших обмінів.
— Яким у Греції бачать світ, що постав після 11 вересня? Що можуть і мають зробити наші країни в сучасній ситуації? — Трагічні події 11 вересня — це послання до всього світу. Це глобалізація і тероризму, і способів боротьби з ним. Сліпий терор, який не можна назвати інакше, як анархією, став гальмом для розвитку економіки всього світу. Паніка, страх перед сибіркою — все це означає, що ми живемо за правилами гри всесвітнього тероризму, всесвітньої анархії. З іншого боку, завдяки глобальному баченню світу, яке відкрилося внаслідок цих подій, майже всі країни ООН вперше утворили коаліцію для боротьби з тероризмом. Я не казатиму про «хрестовий похід», бо це словосполучення має історично негативне значення. Старі відносини, що існували в світі, старе протистояння Заходу і Сходу, капіталізму й комунізму, вже не мають жодного значення.
Греція засудила теракти 11 вересня не тільки тому, що вона є членом НАТО, — це була природня реакція. Щонайменше 50 греко-американців загинули 11 вересня у Всесвітньому Торговому Центрі. Ці люди мали родичів, батьків у Греції, підтримували зв’язок з батьківщиною. Крім того, у підмурках однієї з цих веж знаходився грецький православний храм святого Миколая, збудований 1800 року, перший храм, який у США збудували грецькі емігранти. 11 вересня його було повністю зруйновано. Хіба що дивом можна пояснити те, що вціліло кілька ікон та Євангелій. У Греції розпочато збір пожертв для відбудови цього храму. Мер італійського міста Барі, що знаходиться на узбережжі Адріатичного моря, вніс $500 тисяч на відновлення цієї церкви — це приклад того, як поєднує людей християнська віра.
Нечисленні демонстрації проти операції в Афганістані, які пройшли в Греції, є цілком природнім явищем для демократичного суспільства, але вони не відбивають поглядів більшості грецького народу.
Український уряд і Президент, як і Греція та багато інших країн, допомагають не Америці, а всьому вільному світові, який не хоче жити під варварським правлінням, таким, як правління Талібану, не хоче, щоб жінки носили паранджу і сиділи вдома. Талібан твердить, що ведеться боротьба сіонізму та християнства проти ісламу. Це зовсім не відповідає дійсності. Ісламська релігія не має стосунку до насильства й тероризму. Тому дуже актуальною є ініціатива Вселенського Патріарха Варфоломея скликати світовий форум представників усіх релігій для обговорення проблем протистояння тероризму.
— Після подій 11 вересня антиісламські настрої в грецькому суспільстві не зросли?
— Не було жодного прояву таких настроїв, жодних сутичок. Наразі у Фракії живуть 120 тисяч мусульман, які є грецькими громадянами, по всій Греції зараз є велика кількість афганців, пакистанців, єгиптян. Ще за давньою традицією греки вміють співіснувати з представниками інших релігій. Іноземців у Греції не сприймають ворожо. Це стосується й українців, які працюють в нашій країні.
— Чи буде Греція наслідувати приклад США, Німеччини, Франції, які вже ухвалили законодавство, що передбачає більш жорсткий контроль в аеропортах, на кордонах?
— Такий контроль існував і продовжує існувати, але не можу сказати, що грецьке законодавство запровадить якісь жорсткіші норми. Прикордонний контроль, що існує в нас зараз, не є достатнім. Греція має дві тисячі кілометрів лінії кордону з Албанією, Болгарією, Колишньою Югославською Республікою Македонією, яка проходить по гірських масивах, де важко застосувати електронні методи контролю, а прикордонники з собаками там не справляються. На східному кордоні, в Егейському морі, де тисячі островів та островків, ми кожного ранку знаходимо велику кількість човнів. Після початку бойових дій в Афганістані кількість біженців, які щоночі пристають до нашого берега, значно збільшилася. Це пакистанці, іракці, курди. Часто ми знаходимо трупи потонулих дітей, жінок. Работоргівці, які обіцяють перевезти біженців до грецького берега, бояться бути заарештованими грецькою владою, й тому залишають людей на певній відстані від берега, щоб ті самі діставалися суходолу. Особливо багато людей гине взимку, коли море неспокійне. За перевезення однієї людини работоргівці беруть $2000. Грецькі правоохоронці часто затримують цих злочинців, але інші приходять їм на зміну.
Що стосується більш жорсткого режиму надання віз та суворішого контролю на кордонах, можливо, пізніше ЄС ухвалить нові правила, але поки що Посольство Греції, консульства в Одесі та Маріуполі на доручення уряду докладають зусиль, щоб збільшити притік туристів, відкрити грецькі кордони для справжніх туристів. Я також заохочую українські туристичні фірми, аби вони знаходили партнерів у Греції для організації відвідування греками України. Адже люди з задоволенням приїдуть подивитися на античні пам’ятки, церкви, монастирі. Коли в Україні буде краще організовано туристичне обслуговування, її відвідуватиме більше туристів з Греції.
— Чи розглядає Греція Україну як джерело нелегальної імміграції? Чи позначаться останні події на планах грецького уряду легалізувати тих українських громадян, які зараз працюють в Греції? Чи йдеться про запровадження якихось офіційних квот?
— Греція не розглядає Україну як джерело нелегальної імміграції. Ми звичайно, розуміємо, що деякі регіони України, які знаходяться в тяжкому економічному становищі, можуть бути джерелом нелегальної імміграції. Але для цього й існує візова, Шенгенська система, щоб ми могли переконатися, що принаймні 99% людей, що їдуть з України в Грецію, — це студенти, туристи, художні колективи, вчені, люди, які їдуть відвідати родичів. Є дуже багато змішаних грецько-українських сімей, дуже природньо, що батьки молодих їдуть на весілля, на хрестини, відвідати родичів. Ми не є закритим суспільством і тільки вітаємо це. Я нещодавно наказав нашим консульствам видавати візи протягом якомога меншого часу — три-чотири робочі дні щонайбільше.
Легалізація іноземних працівників, яка вперше в історії пройшла в нашій країні, охопила 700 тисяч іноземців. Ми справді хочемо знати, де живуть ці люди, де вони працюють, чи мають вони страхування, чи не загрожує їм стати об’єктом експлуатації. Серед цих іноземців були, звичайно, й українці. Я знаю, що тільки на Криті живе понад 20 тисяч українців. З вашими співвітчизниками, що працюють в Греції, в нас найменше проблем. Вони чесні, роботящі, віруючі люди й не мають проблем з законом, з поліцією. Дуже часто це люди з високим рівнем освіти, які змушені займатися фізичною працею, що не відповідає рівню їх освіти й можливостей. Багато людей працює на сільськогосподарських роботах — збирають томати, апельсини, пасуть овець. Змушений, проте, зауважити, що дуже часто молоді дівчата стають жертвами як українських, так і грецьких злочинних угруповань, начебто працюють в барах, але насправді займаються проституцією. Це, на жаль, соціальне явище, дуже негативне як для України, так і для Греції, це ганебна пляма на нашій культурі. Коли ми перевіряли, як ці дівчата потрапили до країни, то впевнились, що вони не отримували дозволу на в’їзд в жодному з наших консульств. Зазвичай, їх нелегально проводять їхні «роботодавці» через грецько-болгарський кордон. Хотів би, користуючись нагодою, звернутися до українських жінок з закликом не піддаватися на обіцянки легких заробітків в Греції, дуже обережно ставитися до подібних пропозицій. Звернення по телефону до наших консульств могло б відкрити їм очі та врятувати від тенет работоргівців.
— Греція була єдиною країною-членом НАТО, що купувала в України зброю. Як ви сьогодні бачите перспективи військово-технічної співпраці між нашими країнами?
— Греція має з Україною стабільне військово-технічне співробітництво. Сподіваюсь, коли буде завершено передачу другого купленого десантного корабля «Зубр», щодо якої є певні технічні труднощі, ми зможемо приступити й до йнших замовлень. Я впевнений, що в майбутньому й інші країни , чи то члени НАТО, чи ні, також наблизяться до українського ринку. Я не бачу причин, чому стосовно України мали б існувати якісь обмеження в продажу продукції її оборонної промисловостії. Торгівля зброєю — це питання і гарної якості, і гарної презентації. Я впевнений, що всі ці достоїнства існують в Україні.
— Як ви оцінюєте ситуацію, що виникла в зв’язку з продажем Україною озброєння Колишній Югославській Республіці Македонії?
— Греція — член НАТО. Колишня Югославська Республіка Македонія — це дружня країна, з якою, окрім питання про назву, ми маємо дуже гарні відносини. Ми, так само як і ви, зацікавлені у розвитку цієї країни й людей, які в ній живуть. Україна має з цією країною вільні торговельні відносини, які здійснювалися без ембарго. Інша річ, що на стадії закінчення проявів ворожнечі та початку миротворчого процесу в Колишній Югославській Республіці Македонії слід було уникати будь-чого, що могло зруйнувати баланс між урядом та повстанцями. Цим пояснюється втручання НАТО з метою, щоб озброєння не порушило драматичним чином балансу, що існує. Ембарго, однак, не було введено. Нещодавно зброю до Скоп’є почала продавати й Туреччина.
— Чи достатньо представлене грецьке мистецтво, зокрема, сучасне, в Україні, а українське — в Греції? Що можна зробити, аби розширити культурні зв’язки наших країн?
— Наші дві країни мають багато спільного в культурі й цивілізації. У Греції та України настільки багата культурна традиція, що її неможливо вкласти в рамки якихось угод, та й не потребує вона такої бюрократичної допомоги. Формально ми маємо підписану Угоду про співпрацю в галузі освіти й культури, в кінці листопада очікуємо на приїзд грецької делегації для обговорення конкретного протоколу на виконання угоди. Але нашим країнам не потрібні формальні протоколи для того, щоб мати таке культурне співробітництво, яке ми маємо сьогодні. Приємним сюрпризом стала книга «Греки на українських теренах», яку видали співробітники Інституту історії Національної академії наук України. Незабаром за ініціативою недержавних органів була видана книга «Античні пам’ятки Півнiчно- Західного Причорномор’я». Нещодавно в Одесі, Маріуполі та Києві виступив прекрасний хор грецької організації телекомунікації. Все це не передбачалося якимись протоколами. На квітень я планую проведення в Українському домі виставки копій скульптур, що прикрашають західний фриз Парфенона. Це один великий зліпок довжиною в 22 метри, що зображує процесію давньогрецького свята Панафінеї. Я звернувся з проханням, щоб принаймні у вранішні години вхід на експозицію для школярів та студентів був безкоштовним.
З української сторони в Афінах плануються виставка картин Айвазовського та виставка візантійських ікон з Національного музею у Львові.
— Гості Олімпіади 2004 року зовсім не впізнають Афіни?
— Афіни змінюються постійно. Будуються великі готелі, спортивні споруди, автотраси. Сподіваюся, що місто зміниться на краще, й Олімпіада не стане тільки рекламною подією. Тому ми просуваємо ідею проведення й культурної олімпіади. Актуальною сьогодні є практика олімпійського перемир’я, що походить зі старовини, коли на час ігор припинялися всі ворожі дії між містами античної Греції. Звернення до цієї ідеї підтримав і Олімпійський комітет, і ООН. Мені відомо, що українські будівельні організації зацікавлені в участі у зведенні олімпійських споруд в Афінах. Було б добре, якби це здійснилося. До речі, багато грецьких спортивних федерацій мають українських тренерів.
— Сподіваємося, з часом Греція передасть Україні й досвід проведення Олімпійських ігор, і досвід входження до зони євро…
— 1994 року, коли Греція головувала в ЄС, я безпосередньо брав участь у підготовці підписання угоди про партнерство та співробітництво між Євросоюзом та Україною. Сподіваюся, що у першому півріччі 2003 року, коли Греція знову головуватиме в ЄС, ми зможемо ширше відкрити двері Європейського Союзу для України. А потім, коли Україна приєднається до зони євро, на банкнотах єдиної європейської валюти, до слова «євро» латиницею та грецькою мовою додасться й український напис. Ви ні в чому не відстаєте. І ще: я маю велику надію, що Україна відкриє для себе своє, поки приховане, велике багатство — її молодь.
