Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) давно називають неефективним об’єднанням, до якого давно ніхто й не прислухається. Чи справедлива подібна критика? Лише частково. Власне, самі члени організації визнають необхідність реформування і працюють над його здійсненням. Однак до думки ОБСЄ досі прислухаються. Це стосується і виборчих перегонів, і врегулювання багатьох конфліктів. Коли та чи інша держава приймає рішення про запровадження санкцій щодо країни, яка порушує права людини, то посилання на резолюцію ОБСЄ фактично є обов’язковим. Цього тижня (18—19 жовтня) Київ відвідав діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Республіки Словенія Дімітрій РУПЕЛЬ. Головна мета його візиту — придністровське врегулювання. Саме тому до маршруту його турне увійшли Росія, Молдова й Україна. Якою є роль Києва в переговорах по Придністров’ю? Які застереження має ОБСЄ щодо наступних парламентських виборів?
— Ви вже відвідували Київ як голова ОБСЄ на початку цього року. Невдовзі Україна відзначатиме першу річницю помаранчевої революції. Увесь світ вітав відданість українського народу демократичним цінностям. Наскільки Україна змінилася відтоді?
— Це мій третій візит до України з тих пір, як я обійняв посаду голови ОБСЄ. Повторні президентські вибори в Україні у грудні 2004 року були перемогою демократії та верховенства права. Активний політичний діалог, мирні демонстрації й роль Верховного Суду продемонстрували здорову демократичну атмосферу в Україні. Україна зробила важливий крок уперед за останні десять місяців. Я думаю, що потрібно підтримувати цей момент для подальшого зміцнення розвитку демократії та стабільності в державі. ОБСЄ надає великого значення цьому процесу й готова надати додаткову підтримку.
Ми сподіваємося продовжувати важливу роботу, здійснену Офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні, доти, доки це буде необхідно. Я гадаю, що наша організація може надалі допомагати Україні в різноманітних сферах: допомога під час виборів, свобода слова, освіта, боротьба проти торгiвлi людьми, захист національних меншин, зміцнення прикордонної безпеки, утилізація озброєння та складів стрілкової зброї, а також економічна діяльність.
— Чи існують у ОБСЄ застереження стосовно майбутніх парламентських виборів в Україні?
— ОБСЄ намагається допомогти Україні. Офіс демократичних інституцій та прав людини й Офіс координатора проектів ОБСЄ сприятиме в удосконаленні системи реєстрації виборців і технічному здійсненні виборчих процедур. Я високо ціную той факт, що значну кількість рекомендацій, наданих ОБСЄ/БДІПЛ після президентських виборів, в Україні взяли до уваги під час підготовки нового закону про вибори до парламенту. БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини) має намір направити спостережну місію до кінця цього року для оцінки підготовки державою до виборів.
Як я вже говорив, Україна повинна захищати демократичні ідеали й очікування, задекларовані минулої зими. У цьому контексті, гадаю, що надзвичайно важливо, аби всі, хто був причетний до порушень під час минулорічних виборів, були притягнуті до відповідальності згідно з законодавством. ОБСЄ розглядає майбутні парламентські вибори, які відбудуться в березні 2006 року, як можливість для українського керівництва підтвердити свою відданість демократії та верховенству права. Я впевнений, що Україна проведе ці вибори в прозорий, чесний і вільний спосіб.
— Після тривалої паузи за безпосередніх зусиль України поновилися переговори з придністровського врегулювання між Кишиневом і Тирасполем. Як ви гадаєте, чи є «план Ющенка» найбільш прийнятним для остаточного врегулювання проблеми? Чи не стане перешкодою в процесі врегулювання російський план?
— Я гадаю, що новий поштовх для процесу має бути наданий пошуком довготривалого врегулювання придністровського питання. ОБСЄ залишається відданою пошуку мирного вирішення. Словенія під час свого головування в організація присвятила цьому значну кількість часу та зусиль. Мої візити до Росії, Молдови й України, так само як і зустріч посередників (разом зі спостерігачами від ЄС і США) цього тижня в Любляні, — кроки в цьому напрямі. Ми сподіваємося, що переговорний процес, який буде поновлено наприкінці цього місяця в розширеному форматі «5+2», стане ще одним позитивним кроком.
Недавно відновлений інтерес із боку всіх причетних сторін, включно з Росією, є нагодою надати руху переговорному процесу після тривалого періоду застою. Роль України, так само як і активна участь Президента Ющенка, заслуговує на високу оцінку.
— ОБСЄ курирує питання виведення російських баз із території Грузії та Молдови. Наскільки успішно просувається вирішення цієї проблеми?
— Я вітаю прогрес, досягнутий у питанні виведення військ і боєприпасів із російських баз із території Грузії. Я також вітаю намір двох країн підписати найближчим часом угоду щодо деталей операції виведення, що передбачено спільною заявою Росії та Грузії, підписаною під час саміту ОБСЄ 17 листопада 1999 року, та спільної декларації міністрів закордонних справ Росії й Грузії від 30 травня цього року. ОБСЄ готова забезпечити допомогу в створенні умов для виведення російських військ із цієї країни.
Однак вирішення цього ж питання з Молдовою відкладено на певний час. Ми сподіваємося, що нещодавня нова динаміка, присутня в придністровському процесі врегулювання, створить нові можливості у сфері виведення.
— Багатьом українцям цікаво дізнатися про готовність Москви вирішувати питання подібного плану, оскільки в Україні дислокований Чорноморський флот у Криму, строк перебування якого завершується в 2017 році...
— Це двостороннє питання між Росією й Україною, стосовно вирішення якого в ОБСЄ немає ані мандату, ані запиту про участь.
— ОБСЄ — одна з найбільш авторитетних структур у сфері захисту прав людини. Утім, дедалі частіше в бік організації лунають заклики про необхідність реформування. У чому полягають основні труднощі ОБСЄ? Якими мають бути зміни?
— Звичайно, ОБСЄ має труднощі. Змінена безпекова ситуація в регіоні ОБСЄ нещодавно дала підстави для закликів про реформування організації. Інші міжнародні організації постали перед подібними викликами. Словенія під час свого головування відвела значну частину цього року питанню реформ. Рада видатних особистостей, яку було скликано на початку цього року, виробила низку пропозицій щодо реформування. Вони були вивчені державами-учасницями ОБСЄ на високому рівні минулого місяця. Наразі робоча група продовжує ці зусилля, й ми очікуємо, що вона розробить низку конкретних рішень, які будуть передані Раді міністрів у грудні. Вони будуть сфокусовані на внутрішній структурі ОБСЄ. Я впевнений, що ці рішення в подальшому поліпшать ефективність організації та створять можливості для того, щоб ОБСЄ могла достойно зустріти виклики зміненого безпекового середовища. Попри це я гадаю, що питанням реформування ОБСЄ також опікуватиметься наступний голова організації, оскільки це довготривалий процес.
