Усе частіше й частіше складається враження, що Росія на чолі з нинішнім керівництвом рухається не в майбутнє, як це робить більшість країн, і частково нова американська адміністрація на чолі з президентом афроамериканцем Бараком Обамою, який пропонує радикальні скорочення ядерної зброї та діалог своїм противникам, а в минуле — до часів холодної війни та «могутності» колишнього СРСР.
У цю логіку вписується й торішня війна Росії з Грузією, і спроби Кремля відновити привілейовану сферу впливу не лише над колишніми радянськими республіками, але й над країнами так званого соціалістичного табору. Примітно, що таке бачення майбутнього Росія закріпляє в законах і доктринальних документах. І, вочевидь, не випадково після ухвалення закону про можливості застосування російських військ за кордоном російське керівництво заявляє про ймовірність нанесення превентивних ударів. Про таку можливість в інтерв’ю «Известиям» заявив секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев. «Щодо положень про можливості застосування ядерної зброї, то цей розділ військової доктрини сформульований у дусі збереження за Російською Федерацією статусу ядерної держави, здатної здійснити ядерне втримання потенційних противників від розв’язання агресії проти Росії та її союзників. Це є в доступній для огляду перспективі найважливішим пріоритетом нашої країни. Крім того, передбачається варіантність можливості застосування ядерної зброї у залежності від умов ситуації та намірів вірогідного противника. У критичних для національної безпеки ситуаціях не виключається нанесення в тому числі попереджуючого (превентивного) ядерного удару по агресору», — цитує Патрушева російське видання. За його словами, нова редакція військової доктрини буде до кінця року представлена президенту.
Нагадаємо, що діюча військова доктрина була прийнята 2000 року і в ній, зокрема, зазначається, що Росія залишає за собою право застосовувати ядерну зброю у відповідь на ядерний напад або крупномасштабну війну проти неї. Згадки про превентивні ядерні удари в діючій доктрині немає.
Російський політичний істеблішмент майже миттєво підтримав нові ядерні превентивні ініціативи. Росія має право нанести превентивний ядерний удар по агресору, якщо того вимагає ситуація, заявив у ефірі радіостанції «Эхо Москвы» постійний представник РФ при НАТО Дмитро Рогозін.
Також логічною назвав заяву Миколи Патрушева голова Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії Сергій Караганов. Однак на місці Патрушева він не говорив би про можливості нанесення превентивного ядерного удару вголос. «Абсолютно зрозуміло, що в сучасному світі, досить небезпечному й непередбачуваному, в ситуації, коли Росія не може собі дозволити утримувати величезні звичайні збройні сили, така можливість нанесення превентивного ядерного удару повинна враховуватися всіма гравцями на міжнародній арені», — зауважив С. Караганов. Тому, на його думку, «і так всі знають, що в надзвичайному випадку ми можемо нанести превентивний удар».
Тим часом не всі в Росії у захваті від такої перспективи, що може призвести до використання російськими військовими тактичної ядерної зброї (ТЯЗ) у локальних конфліктах. Учасник форуму на сайті Грани.ру Володимир Темний назвав нову доктрину «листом щастя», який Кремль адресує і слухняним рідним регіонам, і країнам СНД, і далекому зарубіжжю, і, звичайно, перезавантаженим США. «Тут усі без виключення можуть приміряти на себе можливий гнів великої ядерної держави. Росія, що володіє одним із наймогутніших арсеналів тактичного ядерного озброєння, в діалозі з США викладає на стіл новий козир — потенційну готовність перевести будь-який локальний конфлікт (де завгодно, а не лише на своїй території) зі звичайного в ядерний. Зрозуміла занепокоєність Вашингтона російською ТЯЗ — ця зброя, якщо потрапить до рук терористів, багато що може у світі змінити», — зазначає російський блогер.
Невідомо, чи була заява Патрушева спеціально запланована до візиту держсекретаря США Гілларі Клінтон до Росії. Якщо так, то що цим у Кремлі хотіли продемонструвати Вашингтону? Клінтон у прямому ефірі радіостанції «Эхо Москвы» прямо відповіла, що «не може відреагувати» на інформацію про нову редакцію російської військової доктрини, оскільки не знає, що сказав Патрушев. Вона також повідомила, що в американській військовій доктрині не зазначається про можливість США завдавати превентивного ядерного удару по агресору. Однак і Рогозін, і Караганов поспішили заявити, що Клінтон приховала правду, зауваживши, що американська військова доктрина виключає можливість нанесення превентивного ядерного удару по агресору. Насправді, вони, як то кажуть, чули дзвін, але не знали де він. Дійсно, 2005 року в США обговорювалися плани використання превентивної ядерної зброї проти забороненої зброї. Однак вони так і не були зафіксовані в документах.
Зрозуміло, Україні та іншим пострадянським країнам хотілося б, щоб у США ознайомилися з інтерв’ю Патрушева і оцінили, в яке майбутнє рухається Росія і чи можна з нею будувати майбутнє, звернене в минуле.
КОМЕНТАР
— Що означає намір Росії внести у Військову доктрину право превентивного ядерного удару в критичних для національної безпеки ситуаціях? Як його слід трактувати в Україні?
Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук:
— Росія закріплює у законодавчому полі застосування сили проти інших держав. Це говорить про те, що вона в своїй зовнішній політиці спирається, перш за все, на такий крайній чинник, як військова сила. Це досить серйозний знак для сусідів, зокрема, для України. Що ж тоді можна очікувати від такої політики Російської Федерації?
Але найбільш небезпечним є те, що існує положення про право наносити превентивні ядерні удари по території країн, з яких може надходити загроза національній безпеці Російської Федерації. Фактично, це повернення до доктрини реалістичного залякування, яка існувала в часи холодної війни. Ця ядерна доктрина була дестабілізуючою і привела до порушення відносин між Сполученими Штатами та Радянським Союзом, до підриву режиму невикористання ядерної зброї, коли деякі країни, які відчували загрозу, почали розробляти ядерну зброю. По завершенню холодної війни і США, і СРСР відмовилися від цієї доктрини першого превентивного ядерного удару й перейшли до стратегії стримування. Тепер ми бачимо, як Росія відходить від цієї стратегії і переходить до стратегії, яка побудована на психологічному залякуванні сусідів та інших країн, які не йдуть у руслі російських інтересів.
