Україна почує «добрі новини» від Євросоюзу, якщо її вибори визнають чесними. Про це учора заявив міністр закордонних справ Польщі Влодзімєж Цімошевич. Він висловив сподівання, що країни ЄС «не будуть обмежуватися у висловленні добрих слів і заяв, але вони також мають бути відкритими для посилення співпраці з Україною». Водночас прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який наступного року головуватиме в ЄС, недавно сказав: «Я можу лише попередити проти того, аби запропонувати Україні перспективу членства. Нам потрібні особливі відносини з Україною, обумовлені стратегічним значенням цієї країни». Лише ці дві заяви свідчать, що на Заході з новою силою розгорілися дискусії з приводу того, як вибудовувати надалі відносини з Києвом. Події останніх тижнів нівелювали фактично основний аргумент ЄС і НАТО відносно того, чому Україну не можна приймати до своїх рядів — йдеться про рівень демократії. Тепер усі дивляться на 26 грудня. Якщо ці вибори будуть визнані чесними, то західні інституції будуть поставлені перед непростою дилемою — або запропонувати вищий рівень співпраці (аж до приєднання), або визнати, що політика подвійних стандартів таки існує... Про те, які перспективи відкрила перед Україною помаранчева революція, в коментарях експертів.
Катарина ВОЛЧУК , Центр російських та східноєвропейських досліджень університету м. Бірмінгем, Велика Британія:
— Перед Україною, безсумнівно, відкриваються нові зовнішньополітичні перспективи. У Єврокомісії зараз точиться дискусія про те, що не можна більше продовжувати щодо Києва стару політику. Треба думати про те, як інтегрувати Україну, включно з перспективою членства. Це початок. Але багато залежатиме від того, як відбудуться вибори 26 грудня. Якщо все відбудеться за найвищими стандартами, то ЄС просто буде змушений придiляти Україні більше уваги, ніж дотепер. Щодо НАТО, то ситуація досить подібна. Під час Стамбульського саміту НАТО проявило себе не найкращим чином стосовно України. Я думаю, що скоро в Альянсі зрозуміють деякі недоліки попереднього курсу. Хоч поки що НАТО займає доволі обережну позицію. По-перше, якщо Україна рухатиметься шляхом реформ, то ЄС буде абсолютно обеззброєним. Брюссель більше не зможе вдаватися до аргументу, що, мовляв, Україна не виконала свою «домашню роботу». По-друге, вплинути на розвиток подій може турецький чинник. Останні події створюють відчуття, що порівняння України й Туреччини у світлі останніх подій у Києві спрацьовує на користь України. Російський чинник теж, вочевидь, відіграватиме певну роль. Приміром, Італія та Франція, займаючи дуже обережну позицію щодо подальшого розширення ЄС, проводили доволі російськоцентричну політику. Водночас більшість країн-членів Євросоюзу помітила, наскільки негативно впливав на Україну російський фактор. Росія своїми діями показала, що Москва сповідує зовсім інші цінності, аніж ЄС. Дотепер Україна робила багато декларацій. Натомість усі декларації, які робляться стосовно ЄС, мусять бути підкріпленими внутрішніми змінами. Це — в інтересах і Європи, й самого українського народу.
Сергій МАКСИМЕНКО , директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень «ЄвроРегіон Україна»:
— Безпосереднього зв’язку між подіями, які відбуваються сьогодні в Україні, та конкретними кроками в напрямку НАТО чи Євросоюзу немає. «Помаранчева революція» створює лише підґрунтя, на якому всі ці кроки базуватимуться. На сьогодні вступити до НАТО значно легше, ніж до ЄС — Україною було багато зроблено у військово-технічному та певною мірою у політичному плані іще до «помаранчевої революції». Якщо переголосування другого туру та розвиток подій після нього засвідчать світовій спільноті, й зокрема НАТО, що рівень демократії та дотримання прав та свобод в Україні відтепер буде якісно новим, то безумовно відкриються нові перспективи у стосунках із Альянсом. З другого боку, в цій ситуації Захід може зважати на позицію Росії, оскільки невідомо, як далеко здатна піти Москва у сенсі визнання чи невизнання законного права України на приєднання до НАТО. Останнім часом російським керівництвом було зроблено ряд жорстких заяв, Росія фактично «посварилася» з ЄС, НКТО та ОБСЄ. Тому будуть потрібні дуже чіткі й аргументовані кроки, аби процес просування України в євроатлантичному напрямку не загрожував двостороннім вiдносинам з Росією. Хоча якщо російському керівництву вистачить здорового глузду, то значних проблем у подальших стосунках із Москвою не буде. Стосовно ЄС, то очікувати якихось проривів важко. Однак варто сподіватися як мінімум на «потепління» у вiдносинах Києва та Брюсселя. Треба пам’ятати, що Європейський Союз сьогодні не має чіткої консолідованої зовнішньої політики взагалі й щодо України зокрема. Безумовно, були позитивні кроки, політичні заяви Європейського парламенту — але вони були й до «помаранчевої революції». Поки що ми бачимо відсутність політичної волі в ЄС, і навряд чи найближчим часом Україна отримає конкретний сигнал від Брюсселя. Головне завдання майбутнього керівництва України — закріпити просування позитивного іміджу України у світі, створеного «помаранчевою революцією». Не можна втратити цього піднесення, але його потрібно матеріалізувати у певні конкретні зрушення в політиці.
Джон КОНЛАН , колишній конгресмен США:
— Я гадаю, що увесь світ склав добре враження від «помаранчевої революції». В України з’явиться більше друзів, інші держави ще більше підтримуватимуть українську незалежність. Люди побачили, що існує величезна різниця за духом між Україною й Росією, дуже позитивна різниця на користь українців. Це дуже добре для міжнародного іміджу України та для іноземців, які прагнуть допомогти українській економіці. Попри це, я вважаю небажаними спроби України приєднатися до Євросоюзу. Щонайменше в наступні десять років. Ви повинні будете прийняти 80 тисяч сторінок різноманітних правил — необхідно буде підняти податкові ставки й запровадити інші кроки, які можуть налякати іноземного інвестора. Якщо ви приєднаєтесь до ЄС найближчим часом, то вб’єте усі шанси для свого розвитку. Ви поставите хрест на своїх можливостях стати новим Гонконгом або Ірландією, які мають міцні економіки. НАТО — це дуже добре. Світова організація торгівлі — дуже добре. Але ЄС загальмує ваш розвиток. Інтеграція України до НАТО стане сигналом для Росії, аби вона ніколи не намагалася втручатися у справи іншої держави. Звичайно, це займе кілька років, допоки будуть реформовані Збройні сили України. Також український уряд повинен вжити рішучих кроків для боротьби з корупцією. Усе це має бути здійснено, перш ніж ви навіть подумаєте про вступ до НАТО. До Альянсу не приймають корумповані й недемократичні суспільства. Відносини України та Росії мають будуватися за зразком відносин США та Мексики — дружні, але різні. Ви повинні мати нормальну торгівлю, спрощені митні правила, але вам не потрібен ЄЕП. Це буде катастрофою для України. Ви повинні брати приклад із Ірландії. За 20 років Ірландія з країни третього світу стала другою за прибутками в Європі. Вам не потрібен ані ЄС, ані ЄЕП. Будьте незалежними й сильними. Це найшвидший шлях для економічного й демократичного зростання.
