Перший тур дострокових президентських виборів у Польщі (як відомо, президент Лех Качиньський розбився на літаку під Смоленськом) не виявив очевидного фаворита цієї виборчої кампанії. Згідно з результатами першого туру виборів кандидат від правлячої партії «Громадянська платформа» Броніслав Коморовський випереджає лідера консервативної партії «Право і справедливість» Ярослава Качиньського не більше, ніж на п’ять відсотків. За Коморовського проголосували 41,54% виборців, за Качиньського — 36,46%. На третьому місці — наймолодший кандидат в президенти Польщі, 36-річний лідер Союзу демократичних лівих сил Гжегож Наперальський із 13,68% голосів. Інші кандидати в президенти Польщі набрали менше 3%.
Зрозуміло, що основна боротьба в другому турі розвернеться між Броніславом Коморовським і Ярославом Качиньським.
ПОСИЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО ВПЛИВУ
Наскільки важливо для Білорусі, хто саме стане новим польським президентом? Треба сказати, що Польща останніми роками серйозно підсилила свій вплив на Білорусь. Досить нагадати, що головою Європарламенту є поляк за національністю Єжи Бузек, який під час недавнього газового конфлікту між Білоруссю та Росією заявив, що Європейський Союз не втручатиметься у вирішення цього конфлікту.
Досить динамічно розвиваються й двосторонні економічні стосунки між Мінськом і Варшавою. Польський капітал усе більш зацікавлено дивиться на можливість інвестицій у ряд окремих білоруських підприємств.
І все-таки політична складова поки домінує в білорусько-польських взаєминах. «День» вже писав про події, пов’язані з Домом польські в Івенці Гродненської області, коли в черговий раз зіткнулися офіційний Союз поляків у Білорусі й неофіційний, який підтримує польський уряд, і саме його воно вважає громадським об’єднанням, що справді виражає інтереси осіб польської національності в Білорусі. Тоді обидва Союзи заявили, що мають право на Дом польські. 8 лютого цього року судові виконавці зробили опис майна Дому польського і випровадили з будівлі активістів неофіційного СПБ. Керівництво організації розцінило це як «загарбання» і звернулося за підтримкою до польських властей.
Ситуація в Івенці стала причиною дипломатичного скандалу — посол Польщі в Білорусі Хенрік Литвин був відкликаний для консультацій до Варшави. Після подій в Івенці білорусько-польські стосунки серйозно погіршилися. Правда, до якогось глобального дипломатичного скандалу все-таки справа не дійшла. Польський посол повернувся до Білорусі. А зовсім недавно замість лідера неформального Союзу поляків Білорусі Анжеліки Борис, яка викликала особливе неприйняття властей республіки, була вибрана інша Анжеліка — Орехво.
Треба сказати, що Польща підтримує не лише неформальний Союз поляків Білорусі. Абсолютно офіційно польська влада фінансує супутниковий канал Белсат, що мовить на Білорусь. Причому, як нескладно здогадатися, в пакеті програм цього каналу немало гострих, які критикують окремі дії білоруської влади. Матеріально підтримує Варшава й радіо «Рация».
СУПЕРНОВОГО ЧЕКАТИ НЕ ВАРТО
І ось тепер постає питання, чи буде новий польський президент виступати за продовження фінансування телеканалу й радіостанції, взагалі чи поміняє він тональність в польсько-білоруських взаєминах?
Політолог Андрій Федоров вважає, що чекати чогось супернового в цих стосунках навіть після обрання чергового президента не варто: «Повинен нагадати, що в Сеймі домінує «Громадянська платформа» Дональда Туска, до якої належить і фаворит нинішньої виборчої гонки в Польщі Броніслав Коморовський. Коли консервативна партія «Право і справедливість», до якої належить Ярослав Качиньський, вносила на розгляд Сейму пропозиції в підтримку засобів масової інформації, що мовлять на Білорусь, «Громадянська платформа» погоджувалася з даними пропозиціями. До того ж є ще одна вкрай важлива обставина. У Польщі президент — фігура в основному презентаційна, політику країни в основному формує прем’єр-міністр, яким зараз в Польщі є суперпопулярний Д. Туск».
ТІЛЬКИ НЕ ЧЕРЕЗ МОСКВУ
Правда, недавно минулі дебати двох основних кандидатів у президенти — Ярослава Качиньського й Броніслава Коморовського — показали, що в них досить серйозні розбіжності з питання відбудови стосунків з офіційним Мінськом. На запитання, яку політику в стосунках із Білоруссю вибрав би кожен із кандидатів у президенти — поступового діалогу чи тиску, Ярослав Качиньський відповів: «Білорусь — це важка проблема, тому що пробували одну політику, принесла вона невеликі результати, іншу — теж незначні. Потрібний синтез цих двох підходів, але ні в якому разі не можна приймати рішення, які можуть справити враження, що тверда позиція білоруської сторони оцінюється поляками як ефективна форма тиску».
Ярослав Качиньський також вважає, що про ситуацію в Білорусі є сенс розмовляти з президентом Росії Дмитром Медведєвим, який прийняв запрошення відвідати Польщу після президентських виборів. Важко собі уявити, аби таке міг сказати Лех Качиньський, який більш ніж прохолодно ставився до Росії та її зовнішньої політики.
Не погодився з позицією Ярослава Качиньського по Білорусі й Броніслав Коморовський: «Такої політичної ідеї ще не було! Аби з Москвою розмовляти про Білорусь! Я категорично проти! Це абсолютно суперечить польським національним інтересам і не прийнято в міжнародній політиці. Це те ж саме, якби білоруси розмовляли про польські справи, або з Берліном або з Росією. Я не згоден! Це по-перше. По-друге, Білорусь — це реальна проблема. Польща має все більший вплив на східну політику Євросоюзу й повинна робити так, щоб Європа потужнішим голосом розмовляла з президентом Лукашенком. І, по-третє, Польща повинна підтримувати не лише польські недержавні організації в Білорусі, але й інші. Тому що з них формується демократичне суспільство».
Стосовно посилення впливу Польщі на Білорусь говорить і політолог Геннадій Сокол: «Безумовно, в налагодженні діалогу провідних європейських структур і білоруської влади Польща грає мало не ключову роль. І з кожним роком ця роль стає лише більшою. Тому мені було дуже дивно почути про бажання Ярослава Качиньського в разі його обрання на президентський пост про ситуацію в Білорусі розмовляти з президентом Росії Дмитром Медведєвим. Недавній газовий конфлікт Москви й Мінська показав справжні цілі й завдання Російської Федерації відносно Республіки Білорусь. Росіяни хочуть максимально прив’язати нашу країну як політично, так і економічно. Причому, це тиск на Білорусь із часом лише посилюватиметься. Тому я дуже сподіваюся, що новим польським президентом стане Броніслав Коморовський».
Правда, Г. Сокол не виключає, що Я. Качиньський свої підходи по відбудові діалогу з Білоруссю ще поміняє: «Зрозуміло, що Качиньський просто намагається завоювати симпатії максимально великої кількості виборців, багато хто з яких виступає за нормалізацію стосунків з Росією. Але якщо Качиньського виберуть президентом, то він більше думатиме про захист національних інтересів Польщі. А ці інтереси передбачають наявність реально незалежної й самостійної Білорусі».
