Радник з питань євразійського регіону заступника міністра оборони США з міжнародних справ Джеймс Макдугалл опікується питаннями військово-політичного співробітництва із країнам Співдружності незалежних країн. Він часто буває в цьому регіоні і проводить консультації із урядовцями цих країн. Днями він побував в Україні і провів переговори з українськими урядовцями. Основною темою консультацій було заплановане розміщення елементів американської протиракетної оборони в Польщі і Чехії. Чи вдалося йому переконати українських посадовців у доцільності розміщення елементів американської ПРО в Польщі і Чехії? Якої реакції очікує Вашингтон від України з проблематики цього питання? Чи очікувала американська сторона подібну реакцію з боку Росії на розміщення ПРО в Європі? Чи була поінформована Москва про такі плани заздалегідь? Про це в ексклюзивному інтерв'ю «Дню» розповідає американський радник Джеймс МАКДУГАЛЛ.
— Чи справді існує з боку Ірану реальна загроза США, щоб виправдати розміщення елементів ПРО на території Чехії і Польщі?
— Ми дуже занепокоєні у США потенційною можливістю, що Іран створить ядерну зброю. Ми проводимо дуже активну дипломатичну кампанію, щоб відговорити їх від слідування таким курсом. І це робиться і за допомогою підтримки трійки ЄС, а останнім часом через Раду Безпеки ООН. Ми залишаємося прихильниками активної дипломатичної кампанії по відношенню до Ірану. У той же час ми вважаємо, що є виправданим вдатися до захисних дій. І як ви чули, ми вже розпочали перемовини з Польщею і Чеською Республікою щодо розташування елементів протиракетної оборони на території цих країн, що, як планується, забезпечить певний ступінь захисту від ракетних загроз, які походять з Близького Сходу.
— Чи вдалося вам на переговорах з українськими колегами переконати їх у ваших аргументах доцільності розміщення ПРО в Польщі і Чехії?
— Посол Вільям Тейлор і я обговорили з українськими офіційними особами на загальнополітичному рівні ті стурбованості, які у нас є в цьому відношенні. Ми організовуємо приїзд до України групи технічних експертів, які б розповіли про деталі наших намірів представникам Міністерства оборони України, Міністерству закордонних справ, Секретаріату Президента, офісу прем'єр-міністра та представникам української сторони, які були б зацікавлені в цьому. Ми сподіваємося, що цей візит відбудеться протягом кількох наступних тижнів. Експерти більш детально повідомлять представникам української сторони технічні параметри наших планів. Місця розташування тих елементів, які ми розглядаємо, є оптимальними з точки зору можливості відстеження і потім потенційного перехоплення ракетних пусків, які могли б робитися з Близького Сходу і бути скеровані проти Сполучених Штатів і Європи. Таким чином, ці потенційні місця розташування вибирається не довільно, а на основі розрахунків, що базуються на географічних і фізичних параметрах. Команда технічних експертів буде в змозі пояснити більш переконливо і з кращими аргументами, ніж це можу зробити я, будучи людиною відповідальною за загальнополітичні рішення.
— Як ви оцінюєте реакцію України з цього питання? Адже український прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив, що у зв’язку з планами розміщення елементів американської ПРО в Європі Україна опинилася в складній ситуації і це може нести загрози.
— Дозвольте мені у цьому зв’язку сказати, що у нас не має наміру вдаватися до якихось кроків, які б ускладнили життя для України. Україна була надійним і важливим партнером для США у низці ключових питань безпеки і ми маємо всі підстави сподіватися, що Україна продовжуватиме бути таким партнером. Але щодо реакції і сприйняття українською стороною цієї ситуації, то, мабуть, я залишу пріоритет у відповіді на питання представникам України.
— На які заяви з боку України чи на яку позицію України відносно цього питання ви очікуєте чи розраховуєте? Можливо, висловлення розуміння американської позиції?
— Я думаю, це важливо, щоб країни в цьому регіоні розуміли, що пропозиція, яка зараз обговорюється, спрямована проти загроз, які походять з Близького Сходу. І ми розпочали консультації з нашими друзями і партнерами, щоб передати їм інформацію і аргументи, щоб вони розуміли, якими є наші наміри. І якщо через деякий час після початку цього консультативного процесу партнери зможуть сказати: так, ми розуміємо про що йдеться, то можна буде сказати, що ми досягли поставленої мети в цьому консультативному процесі.
— Тобто для вас буде достатньо слів, що Україна з розумінням відноситься до таких планів США?
— Я не хочу забігати наперед. А лише хочу сказати, що ми розпочали консультативний процес з країнами, які є нашими друзями і партнерами, країнами цього регіону, щоб пояснити, в чому полягає наша аргументація стосовно необхідності цих дій. І ми побачимо, як цей процес буде розвиватися.
— Якщо в України з’явиться розуміння, то чи може виникнути ситуація, коли США запросять Україну, яка має величезний досвід із розробки систем протиракетної оборони і, можливо, разом з Росією, яка має ще більший досвід у цій галузі, до створення американської ПРО?
— На даний момент я не маю ніяких підстав вдаватися до якихось міркувань з цього приводу. Тому що зараз якогось плану просити про щось у цьому аспекті немає.
— Чи була для вас очікувана позиція Росії, яка останнім часом гостро критикує плани по розміщенню елементів американської ПРО в Європі?
— У ході розробки наших планів у цьому відношенні протягом останніх кiлькох років ми неодноразово консультувалися з російською стороною і офіційними представниками Росії. Ідея полягала в тому, щоб наші дії були прозорими, щоб росіяни розуміли, в чому полягають наші занепокоєння. У нас були з цього приводу зустрічі від рівня технічних експертів до рівня міністра оборони. І нашою метою було показати нашим російським колегам, що ці системи жодною мірою фізично не є загрозою російській стороні. Тому відповідаючи на ваше питання, чи ми здивовані реакцією Росії, то в певному сенсі це так, тому що це обговорюється вже протягом певного часу. Тон і зміст російських заяв видаються дещо невідповідними, тому діалогу, який у нас відбувається на цю тему вже протягом деякого часу, і тону наших дискусій. Система, про яку йдеться, є оборонною. І я думаю, що російські експерти це розуміють, виходячи з тих дискусій, які ми з ними мали.
— Начальника генерального штабу російської армії генерала Юрія Балуєвського, напевне, теж можна віднести до експертів, але він чомусь називає розміщення американської ПРО не інакше як реконфігурацію американської присутності в Європі.
— Це питання до нього.
— До речі, відомий російський експерт Дмитро Тренін з Центру Карнегі теж сказав в інтерв’ю «Дню», що розміщення американської ПРО має відношення до балансу сил у Європі, як це було в часи холодної війни. Чи можете ви спростувати це?
— Я не бачив цього конкретного коментарю Дмитра Треніна. Тому мені важко реагувати на нього. Але я хочу у цьому зв’язку сказати, що ми не розглядаємо наші плани як такі, що якимсь чином націлені на порушення, на зміну балансу сил у Європі. Ці плани однозначно розраховані на захист від загроз, які походять з Близького Сходу.
— Чи може вплинути на плани розміщення елементів ПРО в Європі той факт, що громадська думка в Польщі і Чехії переважною більшістю налаштована проти цього?
— Я не візьмуся коментувати внутрішню політику Польщі і Чехії.
— Формально прозвучало, що США готові запросити Росію до розробки протиракетної оборони. Але Росія відмовилася від цієї пропозиції. Як ви гадаєте, чому Москва не хоче йти на співпрацю в цій галузі? Чи дійсно це обумовлено відсутністю довіри між обома країнами, як стверджують експерти? Чи тут є якісь інші причини?
— Ми протягом років працювали над тим, щоб розбудовувати сфери взаємодії між Сполученими Штатами і Росією, між НАТО і Росією. І безумовно, існує можливість і плідного співробітництва в галузі протиракетної оборони. Всі ці роки відбувалося обговорення цього питання і я можу припустити, що вони продовжаться у майбутньому.
— Які інші питання ви обговорювали тут з українськими колегами? Чи йшлося про взаємодію між Україною і США в сфері військово-політичного і військово-технічного співробітництва?
— Я протягом декількох останніх днів обговорив зі старшими високопоставленими представниками міністерства оборони України нашу двосторонню співпрацю у військовій і оборонній галузі. Ми дуже задоволені рівнем співпраці між нашими військовими. Ми маємо низку програм обміну з українськими військовими, а також низку програм, які реалізуються тут, допомагаючи у трансформації українських збройних сил у напрямку нової моделі. Я особливо хочу відзначити програму партнерства з Україною каліфорнійської національної гвардії, яка, я вважаю, є дуже активною і приносить багато користі. Я вважаю, що співпраця на оперативному рівні, технічна, тактична, є корисною звичайно і для Заходу, але особливо для України. Деякі з наших програм мають характер середньочи довготермінових, таких як наприклад, розбудова старшинсько-сержантського корпусу, який згодом буде становити кістяк збройних сил.
Торкаючися питання американсько-української військової співпраці, я хотів би додати один момент до вже згаданих програм щодо реформування, семінарів, конференції. Ми, як правило, щороку маємо спільні військові навчання. І наскільки я розумію систему, яка діє в Україні, Верховна Рада повинна щороку затверджувати список військових навчань з участю іноземних військових, котрі повинні прибути на територію України. Я так розумію, що відповідні законопроекти знаходяться на розгляді Верховної Ради. Я би хотів зазначити, що ми були б дуже раді ухваленню відповідного законодавства. Оскільки навчання подібного роду є дуже важливими для обох сторін. Вони покращують здатність взаємодіяти між нашими військовими. А це в свою чергу дає можливість ефективно діяти спільно у багатосторонніх операціях у всьому світі. І принагідно я хотів би подякувати Україні за її внесок у подібні багатосторонні операції. Я думаю, що Україна зараз задіяна, мабуть, десь у близько десяти різних подібних операціях у світі, включаючи такі, як сили під егідою ООН та сили КФОР у Косово. Окрім цього, в Іраку залишаються українські експерти, які надають підтримку коаліції та Навчальній місії НАТО в Іраку. Я ще раз підкреслюю, наскільки ми цінуємо цей внесок України. І ще раз наголошую, що навчання, які дозволяють нам покращувати здатність взаємодіяти, дуже важливі для наших двосторонніх так і подібних багатосторонніх місій по всьому світові.
— В Україні існує зацікавленість у військово-промисловому співробітництві зі США. Зокрема, мова може йти про використання українського авіаційного ноу-хау для створення військово-транспортних літаків, які потребує сухопутна армія США. Чому немає прогресу в цьому напрямку і не вдається налагодити такої співпраці?
— Перш за все відзначу, що ідея військово-промислового співробітництва є важливою і корисною. І ми, безумовно, її підтримуємо. Проте в американській системі, і взагалі на Заході, подібного роду співпраця здійснюється приватними корпораціями, приватним сектором. І тому обговорення цієї співпраці має бути направлене саме в таке русло. Тому що уряд США безпосередньо не приймає участі в укладені подібного роду партнерств. У цій галузi, яка регулюється ринковими принципами, саме ринкові переваги співвідношення ціни і якості визначають, які проекти здійснюються, а які відкидаються чи відкладаються. Отже, це мають бути ринкові механізми.
