Сьогодні гостем рубрики «Україна у світі» є Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туркменістані Віктор Майко. Український дипломат працює в цій країні з березня 2005 р. У травні 2006 р. Указом Президента України його призначено послом України у Ісламській Республіці Афганістан за сумісництвом. Ми запропонували йому, як іншим українським дипломатам, акредитованим у зарубіжних країнах, дати відповідь на п’ять запитань.
1. У чому цінність чи важливість Центральної Азії і, зокрема, Туркменистану для України?
2. Які інтереси має Україна в Центральній Азії, насамперед, у Туркменистані, і чи вдається їх відстоювати?
3. Як розвиваються економічні та торгові відносини України з Туркменистаном? Наскільки активно український бізнес діє в цій країні? Чи потрібна для просування українського бізнесу в Туркменистані державна чи законодавча підтримка, а можливо і найвищого керівництва?
4. Чим цікавим може бути Туркменистан для українських громадян чи туристів?
5. Як в Туркменистані відносяться до України та українців? Якою вони бачать Україну?
1. Після розпаду Радянського Союзу колишня Середня Азія знайшла нові геополітичні контури і сьогодні всі ми звикли до терміну — Центральноазійський регіон або ж країни Центральної Азії, до яких традиційно відносимо п’ять колишніх радянських республік. Сюди також умовно можна віднести й Ісламську Республіку Афганістан.
Як відомо, після виведення радянських військ з Афганістану, а пізніше — з розпадом СРСР, до регіону Центральної Азії певною мірою було втрачено інтерес, який згодом помітно посилився завдяки появі на даному геополітичному просторі низки радикально налаштованих рухів, у тому числі екстремістського та релігійного спрямування. Нині Центральноазіатський регіон знову перебуває у фокусі подій світового масштабу. Сьогодні тут також загострюється боротьба за сфери впливу між такими потужними гравцями як США, Китай, Росія, Індія, Пакистан, Іран та інші.
У наші дні Центральна Азія та її величезні вуглеводневі ресурси є найважливішими геостратегічними і геоекономічними факторами, які впливають на регіональну та світову політику й економіку. Це важливий стратегічний вузол, складова частина південної комунікаційної лінії за напрямком північ — південь, що забезпечує вихід через Афганістан та Пакистан до Індійського океану й через Іран до Перської затоки. З іншого боку, Центральноазіатський регіон має вихід до Каспію і є сполучною ланкою між Азією та країнами Закавказзя.
Звичайно, що для України Центральна Азія є величезним ринком, де українські компанії у значній мірі можуть реалізувати свій потенціал. Крім того, з Центральної Азії до України через Росію постачається природний газ, який складає 2/3 газового балансу нашої держави.
На тлі історичних зв’язків дружби, що склалися між Україною та колишніми республіками Середньої Азії СРСР, наразі відсутні будь-які негативні тенденції і фактори, які могли б стати на заваді розвитку взаємовигідних двосторонніх відносин. Немає подібної упередженості щодо розбудови українсько-афганських взаємовідносин і з боку офіційного Кабулу.
Водночас сьогодні замало існувати за рахунок надбання минулих років. Зовнішня політика України в регіоні має бути більш активною, що власне й відбувається з приходом до керма зовнішньополітичного відомства України Арсенія Яценюка. У червні—липні поточного року міністр закордонних справ України здійснив візити до Туркменистану та Ісламської Республіки Афганістан. За підсумками цих візитів було досягнуто низку домовленостей, однією з яких стало рішення відкрити найближчим часом у Кабулі відділення Посольства України в Туркменистані та Ісламській Республіці Афганістан.
Довгоочікуване рішення віталося не лише керівництвом Афганської держави, її зовнішньополітичного відомства та пересічними громадянами цієї країни, а й представниками українського бізнесу, які працюють в Афганістані. Без сумніву, постійна політична присутність України сприятиме розвитку двосторонніх зв’язків з Афганістаном в усіх сферах. Перспективним напрямком, зокрема, є геологорозвідка вуглеводневих ресурсів півночі країни, а також інших корисних копалин, співробітництво у будівельній, торговельно-економічній, енергетичній та гуманітарній сферах.
Важливим аспектом є і те, що глава зовнішньополітичного відомства України за результатами візитів налагодив довірливі відносини з керівництвом Туркменистану й Афганістану. На Сході високо цінуються саме особисті взаємини. Безумовно, на мою думку, це сприятиме подальшому розвитку двостороннього співробітництва, ефективному просуванню національних інтересів України в регіоні.
2. Економічна складова — найголовніше у співробітництві з країнами Центральної Азії. Центральноазіатський регіон є надзвичайно важливим з точки зору диверсифікації джерел енергопостачання, що є запорукою енергетичної безпеки нашої держави і повністю відповідає нашим національним інтересам. У той же час величезні ринки збуту української продукції, насамперед, металургійного комплексу, військово-технічного призначення тощо дають змогу впевнено дивитись у майбутнє двосторонніх українсько-туркменських та українсько-афганських відносин на близьку, середню та довгострокову перспективу.
На туркменський природний газ припадає більше половини щорічного газового балансу України. За статистичними даними, початкові сумарні геологічні запаси вуглеводнів Туркменістану сьогодні оцінюються міжнародними експертами на рівні 45,44 млрд. тонн умовного палива, а видобувні — 30,60 млрд. тонн. Але співробітництво в енергетичній галузі не обмежується тільки газовими питаннями.
Українські будівельні компанії активно залучаються до розвитку інфраструктури паливно-енергетичного комплексу Туркменистану, зокрема будівництва газокомпресорних станцій, газотранспортних мереж, нафтопроводів.
Слід зазначити, що останнім часом різко загострюється конкуренція між провідними компаніями світу за участь у широкомасштабних інвестиційних проектах на туркменському ринку, які ініціюються новим керівництвом Туркменистану.
Разом з тим, незважаючи на інтенсивне проникнення в країни Центральної Азії компаній США, РФ, Китаю, Франції та інших держав, а також із сусідніх країн — Ірану та Туреччини, — для України існують шанси закріпитися на Центральноазійському ринку.
Україна має великий інтелектуальний та промисловий потенціал і здатна на своєму технологічному рівні створювати конкурентоспроможні виробництва в країнах Центральної Азії, забезпечувати їхні потреби необхідними товарами продовольчої та промислової сфер, надавати послуги, передовсім у будівельній сфері, геологорозвідці тощо. Крім того, значні перспективи існують у військовому та військово-технічному співробітництві як з Туркменистаном, так і з Афганістаном.
Інтереси України та країн Центральної Азії не вступають у протиріччя в жодній із вищеназваних площин і, водночас, існує досить реальна перспектива активізації співробітництва. На цьому тлі є можливість формування системи довгострокового партнерства з державами регіону.
До кожної окремої країни стратегічна лінія поведінки України має бути диверсифікованою, тобто відрізнятися в залежності від особливостей країни, державного устрою, рівня досягнутого розвитку взаємин, визначення пріоритетів та сфер обопільних інтересів. Наприклад, для Туркменистану — це нафтогазова, будівельна, торговельно-економічна сфера та ВТС, для Афганістану — гуманітарне співробітництво, ВТС, поставки різноманітних товарів та надання послуг (будівництво, геологорозвідка, консультаційні послуги тощо), освітня галузь та інші.
3. Сьогоднішні торговельно- економічні відносини з Туркменистаном розвиваються динамічно. Так, за даними Державного комітету статистики України, у 2006 році товарообіг склав 3624,8 млн. дол., експорт — 132,8 млн. дол., імпорт — 3492,0 млн. У порівнянні з 2005 роком товарообіг збільшився на 759,3 млн. дол. Ця стійка тенденція спостерігається і в 2007 році. За 5 місяців поточного року товарообіг, у порівнянні з відповідним періодом 2006 року, збільшився на 212,4 млн. дол. США та склав 2 млрд. 729,1 млн. дол. США.
Основними статями експорту з України до Туркменистану була продукція чорної металургії, машинобудування, хімічної промисловості, продуктів харчування та інше. Так, близько 30% продуктів харчування на туркменському ринку мають українське походження.
Серед традиційних сфер плідного співробітництва хотілося б особливо відзначити будівельну сферу, де задіяні українські компанії. Сьогодні на території Туркменистану працює понад двадцять українських компаній, найбільшими серед яких є: БА «Інтербудмонтаж», ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе», ДК «Укртрансбуд», ЗАТ «Укргазпромбуд», які споруджують складні об’єкти загальнодержавного значення в Туркменистані на загальну суму майже 1 млрд. дол. США. У 2007 році лише спеціалістами ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» здано в експлуатацію компресорні станції «Дер’ялик», «Йиланли» та «Готурдепе» на суму близько 300 млн. дол.США.
Сприятливе географічне розташування Туркменистану обіцяє чималі прибутки від вкладів у транспортну інфраструктуру — в автомобільні та залізничні дороги.
На мій погляд, значну перспективу також має розширення науково-технічного співробітництва між двома країнами, насамперед, у нафтогазовій сфері, електроенергетиці, в сфері геологорозвідки, сейсмології та охорони навколишнього середовища, архітектури та містобудування, медицини, у космічній галузі. Я переконаний, що перспективи такої двосторонньої співпраці дуже серйозні.
Що стосується державної підтримки, то дійсно, процес просування вітчизняних товаровиробників та бізнес-структур на ринок Туркменистану потребує допомоги, у тому числі й на найвищому рівні. У цьому контексті особливу роль у створенні сприятливих умов для ефективного розширення політичної й економічної присутності України в регіоні Центральної Азії та Афганістані матиме підтримання регулярного політичного діалогу на найвищому рівні.
4. Хотів би відзначити, що сьогоднішній Туркменистан — це інша країна порівняно з тією, яку ми бачили буквально десяток років тому. Навіть якщо не вдаватися до сухої статистики, дивлячись на білокам’яний красень — столицю Ашгабат, відчуваєш великі зміни у житті країни. Щороку тут будуються нові об’єкти промислового виробництва, житлові будинки, офіси, заклади освіти, культури, охорони здоров’я та багато інших.
Безперечний потенціал рекреаційних зон Туркменистану, особливі кліматичні умови та історичне надбання надають унікальну можливість для розвитку туристичного бізнесу в країні. Нещодавно на узбережжі Каспійського моря (м.Туркменбаши) відбулася презентація першої національної туристичної зони «Аваза», у створення якої Туркменистан має намір інвестувати близько 1 млрд. дол. США. Згідно з затвердженим перспективним планом розвитку, ближчим часом тут піднімуться десятки санаторіїв та лікувально-оздоровчих центрів, будинків відпочинку та готелів. Кардинальної реконструкції очікують відомі санаторії у Арчмані, Байрамалі, грязьовий курорт Моллакара. В цілому, створення вільної туристичної зони дозволить найбільш повно реалізувати природний та економічний потенціал країни, яка володіє колосальними можливостями у сфері розвитку санаторно-курортного відпочинку та екологічного туризму.
Хотів би відзначити, що на сучасному етапі багато туристичних об’єктів Туркменистану переживають друге народження, відбувається реставрація пам’яток архітектури та історії, декілька з них включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Взагалі, про Туркменистан та його багате минуле все більше дізнаються за кордоном.
Цілком природно, що у наших країн є також обопільна зацікавленість у розвитку культурно-гуманітарного співробітництва. Це, зокрема, обмін творчими колективами, фольклорними, естрадними, танцювальними групами та окремими виконавцями, організація гастролей українських театрів в Туркменистані та відповідно туркменських театральних колективів в Україні, проведення виставок образотворчого мистецтва, товарів широкого вжитку, предметів народної творчості, виробів майстрів-ювелірів тощо. Важливим засобом для ефективного культурного обміну має стати проведення Днів культури України в Туркменистані та відповідно Туркменистану в Україні, над цим питанням сьогодні працюють обидві сторони.
5. Насамперед, маю підкреслити, що в основі зовнішньополітичної стратегії Туркменистану лежить принцип збереження статусу постійного нейтралітету і, відповідно, увесь комплекс зобов’язань, взятих на себе країною, виходячи з цього статусу. Безумовно, у Туркменистані з великим інтересом спостерігають і за подіями внутрішньополітичного та міжнародного життя України, розвиваючи й підтримуючи політичні, економічні, культурні контакти з нашою країною.
Як відомо, Україна і Туркменистан мають багаторічний плідний досвід тісного економічного співробітництва за різними напрямками, нас об’єднує спільне історичне минуле, взаємна допомога і підтримка у нелегкий час Великої Вітчизняної війни. Зокрема, після війни тисячі українців залишилися назавжди жити на туркменській землі, згодом з’явилися змішані українсько-туркменські шлюби. Багато хто з громадян Туркменистану навчався у вищих навчальних закладах нашої країни, працював на промислових об’єктах, а також має знайомих та близьких в Україні. Тому я впевнений, що туркмени дуже добре пам’ятають і знають Україну, цінують її вагомий внесок у розбудову нової незалежної Туркменської держави.
Звичайно, згадуючи про ставлення до України, не міг би не згадати про діяльність Товариства дружби «Туркменистан—Україна», засідання якого щорічно проходять у день народження Т.Г.Шевченка. Хотів би відзначити, що до складу цього товариства входять представники міністерств і відомств Туркменистану, працівники культури, освіти та спорту. Традиційно, у березні члени правління товариства спільно з співробітниками Посольства України покладають квіти до пам’ятника Великому Кобзарю в Ашгабаті, а також на спільному зібранні підбивають підсумки роботи товариства, планують його подальшу роботу. Безумовно, це важливий напрямок двосторонньої взаємодії, і його необхідно продовжувати.
З метою задоволення культурно-освітніх потреб українців, що мешкають у Туркменистані, при Посольстві України вже шостий рік поспіль діє українська недільна школа, яка користується авторитетом серед молоді країни. Зокрема, у відповідності до міждержавних домовленостей близько 100 громадян Туркменистану українського походження — випускників нашої школи, направлені на безоплатне навчання до вузів України. Беручи до уваги те, що наразі у Туркменистані активно проходять реформи у сфері освіти та науки, вважаю, що така співпраця є вкрай необхідною та має великі перспективи в майбутньому.
На мою думку, Україна і Туркменистан, виходячи з національних інтересів, мають розбудовувати взаємовигідне рівноправне партнерство та будувати свої відносини на засадах взаєморозуміння, поваги, розвитку політичного діалогу на всіх рівнях, зміцнення дружби і співпраці між обома народами.
