Нещодавно відбувся візит прем’єр-міністра України Віктора Януковича до Турецької республіки. Чи справдилися сподівання, які покладала турецька сторона на цей візит? Чи залишилися перепони, які заважають розвитку двосторонньої торгівлі між нашими країнами? І найголовніше, чи привнесе цей візит нову динаміку двостороннім відносинам? Чи мінятиме Анкара тактику інтеграції в ЄС у зв’язку із нещодавнім рішенням Брюсселя уповільнити переговори щодо вступу Туреччини до ЄС. Чи загрожує Росії розширення НАТО? Про це «Дню» розповідає Надзвичайний i Повноважний Посол Туреччини в Україні Ердоган Шериф ІШДЖАН.
— Я вважаю, що сам факт віднесення Туреччини до числа країн, які на пріоритетній основі відвідав український прем’єр Віктор Янукович після обрання на цю посаду в серпні минулого року, чітко свідчить про великий потенціал подальшого розвитку відносин між Україною і Туреччиною. Ми постійно підтримуємо контакти на високому рівні. Останнім часом відносини стали поліпшуватися в усіх сферах. Зусилля, які були спрямовані на подолання існуючих перепон, уже почали приносити позитивні результати. У цьому відношенні цілком очевидно, що візит прем’єра Януковича надав нового імпульсу відносинам між країнами. Обидва прем’єр-міністри висловили відновлену спільну волю підняти українсько-турецькі відносини на вищий рівень.
Очікування турецької сторони щодо цього візиту великою мірою справдилися. Сторони підписали Угоду про співпрацю в оборонній сфері і Протокол про участь України в операції «Чорноморська гармонія». Ми повідомили українську сторону про певні труднощі, з якими стикаються турецькі бізнесмени. Прем’єри домовилися в першій половині цього року провести засідання міжурядової комісії з питань економічної та науково-технічної співпраці, а також комісії з питань туризму. В рамках цього візиту відбулося засідання робочої групи з питань енергетики, на якому обидва прем’єр-міністри дали згоду на проведення найближчим часом зустрічі міністрів енергетики України та Туреччини, щоб обговорити питання, які становлять спільний інтерес.
Що стосується обставин ведення бізнесу в Україні, то всі закордонні інвестори продовжують стикатися із труднощами, і турецькі компанії не є виключенням. Нам потрібно лише, щоб Україна створила більш сприятливий клімат для ведення бізнесу. Реформи, які тривають, уже мають позитивний вплив щодо усунення труднощів. На моє тверде переконання, вступ до СОТ наблизить Україну до світових стандартів. Ми очікуємо, що всі питання, які мають відношення до взаємних інвестицій у Туреччині й Україні, будуть обговорені під час наступного засідання міжурядової комісії з питань економічного і науково-технічного співробітництва.
— Яким чином може Україна взяти участь у проекті Nabucco? Які інші спільні проекти можуть реалізувати наші країни в найближчому майбутньому?
— Проект газопроводу Nabucco простягається від Туреччини до Австрії через Болгарію, Румунію і Угорщину. Це багатонаціональний проект, мета якого полягає в поставках газу з Каспію до Європи. Важливо зазначити, що в останньому документі Європейської комісії під назвою «Енергетична політика для Європи» газопровід Nabucco є одним із чотирьох пріоритетних проектів.
Прем’єр-міністр Ердоган під час спільної прес-конференції 17 січня в Анкарі зазначив, що проект Nabucco відкритий для зацікавлених регіональних країн, включаючи Україну. Модальність такої участі буде обговорюватися між компетентними керівниками в області енергетики наших країн. Ми сподіваємося, що міністри енергетики обох країн зустрінуться найближчим часом і обговорять усі питання, які становлять спільний інтерес у сфері енергетики.
— Зважаючи на останні події в ЄС, зокрема уповільнення процесу переговорів про вступ і небажання деяких країн старожилів приймати до своїх лав вашу країну, чи буде Туреччина міняти свою тактику щодо інтеграції в євроспільноту, чи ні?
— Тривалі відносини Туреччини з ЄС завжди мали періоди злетів і падінь в залежності від розвитку подій в Туреччині і в середині євроспільноти. Однак Туреччина ніколи не відмовлялася від зусиль досягати європейських політичних і економічних критеріїв, а також вступу до ЄС. Ця мета стала способом життя Туреччини. І вона продовжує поліпшувати стандарти турецького народу з огляду на політичні та економічні критерії.
У відповідь на останнє рішення ЄС уповільнити переговори щодо вступу Туреччини до ЄС, прем’єр-міністр Реджеп Тайїп Ердоган і міністр закордонних справ Абдулла Гюль висловили тверду позицію, яка забезпечує безперервний процес реформування. Ця позиція знаходить підтримку більшості населення. Тому перспектива є багатообіцяючою. Нещодавно, уже на початку німецького головування, ЄС вирішив розпочати переговори щодо нової глави і запросив Туреччину подати свої пропозиції.
Ми повинні пам’ятати, що Стаття 49 Договору про ЄС гласить, що будь-яка європейська країна, котра поважає і дотримується європейських цінностей: демократії, верховенства закону, прав людини і фундаментальних свобод, може подавати заявку на членство в ЄС. Європейська комісія вже зробила висновок в 2005 році про те, що Туреччина досягла рівня відповідності критеріям ЄС. Відповідно, Рада ЄС вирішила розпочати з Туреччиною переговори про вступ.
Туреччина сповнена рішучості продовжувати свої зусилля, спрямовані на повну відповідність європейським нормам. Багато хто в Європі добре розуміє, що вступ Туреччини в ЄС є великою можливістю і для Європи, і для Туреччини. Я переконаний, що членство Туреччини відповідає стратегічним інтересам ЄС, особливо з точки зору дедалі зростаючих у наш час глобальних і регіональних викликів. Водночас, ми також знаємо, що в Європі є різні підходи щодо цього. Тому Європа сама має вирішити ці суперечності.
— Ваша країна перебуває в НАТО досить тривалий час. Чи вважаєте ви, що Росія сьогодні має підстави побоюватися розширення НАТО і зокрема вступу України до цієї організації?
— НАТО ніколи не переслідувало цілей, які могли б викликати занепокоєння Росії. НАТО прагне миру, безпеки і стабільності. І політика розширення НАТО буде і надалі базуватися на цих принципах.
— Зважаючи на нинішню ситуацію в світі з новими викликами і загрозами, що на вашу думку, було б краще для України: продовжувати нинішню невизначену політику щодо НАТО, отримати нейтральний статус, чи якомога швидше вступати до Альянсу? До речі, чи, перебуваючи в Анкарі, український прем’єр пояснив своє бачення щодо інтеграції України в НАТО?
— Що краще для країни — мають вирішувати винятково демократичні обрані представники України. Що стосується Януковича, то він неодноразово пояснював позицію уряду щодо відносин iз НАТО. Зі свого боку Альянс привітав рішучість уряду продовжувати реформи.
