Киргизстан — найменша держава Центральної Азії, як перехрестя Великого Шовкового шляху активно намагається стати центром торгових та інформаційних потоків iз Європи до Південно-Східної Азії та протистояти потоку контрабанди зброї та наркотиків через свою територію з «неблагонадійних» азіатських країн. Киргизька Республіка першою з держав СНД стала членом Всесвітньої торгівельної організації, першою запровадила приватну власність на землю. Як розповів «Дню» Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизстану в Україні Есенгул Омуралієв, економічна ситуація в його країні приблизно така ж сама, як і в усіх країнах Співдружності. Проблеми жителів Киргизстану близькі всім нам — збільшується поляризація населення, не сформовано середній клас. Однак вже другий рік поліпшується ситуація в промисловості й аграрному секторі Киргизстану. Пан Омуралієв називає себе оптимістом і вірить, що його народ досягне майбутнього, на яке заслуговує, а всі бажаючі в Україні зможуть відпочити і поправити своє здоров’я на славнозвісних киргизьких курортах.
— Киргизстан багато хто називає найдемократичнішою державою Середньої Азії. У чому полягають особливості киргизького шляху розвитку молодої держави?
— Киргизька Республіка дійсно є найбільш просунутою в розбудові демократичного суспільства країною із всіх незалежних держав, що з’явилися після розпаду Радянського Союзу. Не маючи великих енергетичних запасів, великого об’єму внутрішнього ринку, знаходячись на околиці колишньої імперії, вдалині від морських, залізничних та інших комунікацій міжнародного значення, не маючи транзитного потенціалу, ми повинні були вдатися до особливого підходу в розбудові майбутнього Киргизстану. Ми одразу обрали шлях убік відкритої демократії, ринкової економіки та ліберальної торгівлі. Тільки за таких орієнтирів можна було розраховувати на надходження інвестицій.
Водночас, ми мали гарний потенціал людських ресурсів — стовідсоткова письменність, велика кількість кваліфікованих фахівців. У Киргизстані людям надали можливість самим створювати своє майбутнє.
— Наскільки актуальними сьогодні для пересічного жителя Киргизстану є проблеми безпеки в Центральній Азії?
— Питання миру та безпеки протягом всіх десяти років незалежності було для Киргизстану першорядним. У нас в країні робилося все, щоб зберегти міжнаціональну згоду. Дякувати Богу, ми цього домоглися. Але існує загроза безпеці країни передусім з боку терористів, які під егідою ісламського фундаменталізму проникають у країни Центральної Азії. На жаль, останні два роки ми на собі відчували наслідки їхніх вилазок. За рахунок об’єднаних зусиль країн, що входять до сил колективної безпеки, нам вдається стримувати натиск терористів. Потенційна загроза нашій безпеці, пов’язана з нестабільністю, зокрема, в Афганістані, залишається. Однак сьогодні в нашій країні нормальний, спокійний режим, жодних проблем, пов’язаних з безпекою країни та людей, не існує.
— І в Ферганській долині також все спокійно?
— Ферганська долина завжди була благодатним краєм, там знаходяться важливі стародавні пам’ятники ісламу, які привертають увагу багатьох паломників і туристів. На жаль, в останні роки там з’явилися терористи, що сповідують ісламський фундаменталізм. Але не можна сказати, щоб ці сили робили там погоду. Є невеликі проблеми, пов’язані з ситуацією в Таджикистані, однак в цій країні вже проходить процес мирного врегулювання. Є питання, пов’язані з вилазкою терористів на кордоні Киргизстану та Узбекистану, але ця проблема також під контролем. Хоч міжнародний тероризм прикривається лозунгом створення у Ферганській долині ісламського халіфату, я не бачу особливих причин турбуватися з цього приводу. Це не більш, ніж настрої.
— Наскільки у Киргизстані вірять в перспективи колективної безпеки в СНД?
— Киргизстан є членом ради колективної безпеки. Наша країна потребує такої співпраці, і ми активно в цьому напрямi працюємо. Це не означає, що тільки сили колективної безпеки країн, що беруть участь в Договорі про колективну безпеку, — безперечний пріоритет подібної співпраці. Ми співробітничаємо в цій сфері й у рамках Шанхайської п’ятірки, яка сьогодні створює антитерористичний центр. Крім того, Киргизстан бере участь в програмі партнерства і співпраці з НАТО.
— Як в Киргизстані уявляють собі майбутнє СНД?
— На початковому, не дуже ефективному, етапі СНД була спробою спільного порятунку від глобального розпаду. Сьогодні СНД не повинна стати лише політичним клубом для розмов, хоч така діяльність також потрібна. Але передусім Співдружність повинна стати полем для економічної інтеграції. В 1996 році було здійснено спробу реформувати СНД саме з погляду економічної інтеграції. З ініціативи України було внесено пропозицію про створення зони вільної торгівлі. На жаль, сьогодні це питання далеке від рішення. З’явилися різношвидкісні інтеграції — Євразійський Союз, ГУУАМ, Центрально-Азійський Союз, Союз Росії та Білорусі — які певним чином відсунули у бік питання про можливість налагодження співпраці в рамках великого СНД. На мою думку, ці різношвидкісні інтеграції були спрямовані на те, щоб дати імпульс для пожвавлення великого СНД. Я оптиміст і вірю в майбутнє СНД з погляду майбутньої економічної співпраці.
— Кого Киргизстан вважає своїми стратегічними партнерами?
— Ми, так само як ви, ведемо політику різновекторної інтеграції. За десять років, за наших умов трансформованої економіки, дуже складно підібрати собі пріоритети. Якою буде структура економіки через 50 років — ще не відомо. Поки що рано робити висновки, куди і з ким саме інтегруватися. Тому Киргизстан будує свої відносини з сусідами і партнерами на взаємовигідних умовах і з врахуванням киргизьких інтересів.
— Завдяки чому Киргизстан спромігся першим серед країн СНД стати членом Всесвітньої торгівельної організації?
— Від Киргизстану переговори з ВТО проводив я, будучи міністром зовнішньої торгівлі та промисловості і віце-прем’єром. Головне в тому, що ми успішно провели ці переговори й завершили їх усього за три роки, — політичне рішення вищого керівництва країни про те, що тільки ставши країною з відкритою торгівлею та транзитними можливостями, ми зможемо збудувати гідне майбутнє. Ставши членом ВТО, Киргизстан привів практично все законодавство у відповідність вимогам відкритої торгівлі. Будь-який інвестор, будь- який виробник товарів може працювати на нашому ринку. При цьому він буде твердо переконаний, що його захищають міжнародні норми торгівлі, виконання яких забезпечує Киргизстан. Ці правила панують над національним законодавством.
Наш вступ до ВТО був сприйнятий нашими партнерами по митному союзу, до якого входять Росія, Казахстан, Білорусь i Таджикистан, як неадекватний крок. Хоч в рамках митного союзу прийнято рішення, що кожна країна вступає до ВТО самостійно, чим ми й скористалися. Однак наші партнери почали блокаду з окремих видів товарів та послуг, мотивуючи це тим, що захищають свої ринки від проходження через територію Киргизстану реекспорту товарів та послуг. Але ми не допустили того, чого побоювалися наші партнери, і протягом двох років ці проблеми було вирішено.
— Чи існує у Киргизстані необхідність переглянути офіційний статус російської мови?
— Такої необхідності немає. Державна мова у нас — киргизька, але російська є офіційною мовою. Жодних проблем, пов’язаних з цим, ми не відчуваємо. Киргизька мова була певною мірою деформована і знаходилася на другому плані. Зараз ухвалено закон про державну мову, державну програму з впровадження киргизької мови. Вона поступово починає повертатися до міст. У селах традиційно 90% населення становлять киргизи, які вдома, в школі й на роботі розмовляють киргизькою. В містах та районах компактного мешкання в російськомовних громадян були проблеми, але зараз все поступово нормалізується. Вважаю, тут потрібен еволюційний підхід. У нас проживають представники понад 40 народів, багато з яких спілкуються російською, але сказати, що це комусь заважає, я не можу.
— Чи можуть українські любителі природи й туризму відпочити на озері Іссик- Куль?
— Ми сьогодні робимо для цього все можливе. 2001 рік у нас оголошено роком туризму. Киргизстан — унікальна за природою центрально-азійська країна, яка завжди була місцем відпочинку для жителів Центральної Азії та Сибіру. Маємо унікальне озеро Іссик-Куль, прекрасні гірські санаторії, джерела, альпіністські та туристичні бази. Останнім часом дуже інтенсивно розвивається полювання. Сьогодні ми активно використовуємо туризм для економічного росту в нашій країні. В Україні ми також ведемо таку роботу, і я радий, що українські турфірми вже пропонують поїздки до Киргизстану. Наше Посольство буде сприяти розвитку такого співробітництва.
