Аргентинська криза перестала бути новиною номер один світових мас-медіа. Мабуть, внаслідок того, що президентська чехарда, як бачиться, припинилася, побоювання з приводу встановлення чергової військової диктатури, що виникли спочатку, виглядали безпідставними, а у швидке відновлення країни після потрясінь все одно ніхто не вірить. «Каструльні бунти», як і раніше, підтримуються абсолютною більшіст’ю населення. Банки вже чесно визнають, що грошей немає. Тим часом, одне із останніх соціологічних досліджень стверджує, що в Аргентині з’явилася нова категорія населення — «нові бідні». Скандал же з приводу того, що у екс-президента країни Карлоса Менема виявилися чималі рахунки у Швейцарії, взагалі виглядає дрібничкою. МВФ дав зрозуміти, що владі країни не варто навіть сподіватися на те, що Аргентина зможе отримати 15 млрд. доларів, на які нове керівництво, схоже, всерйоз розраховувало — фонд збирається надавати Буенос-Айресу лише технічну допомогу. Передусім у вигляді порад. Одночасно Аргентині намагаються допомогти Світовий банк, радники із США, Мексики, Бразилії, Чилі, Індонезії та Іспанії. У разі успіху, ймовірно, буде накопичено дійсно унікальний досвід створення рецептів на основі накладання несумісних між собою принципів.
Оголошено про те, що футбольні клуби заборгували своїм гравцям близько 100 млн. доларів. Влада, як повідомляється, збирається зробити все, щоб чемпіонат розпочався, як і годиться, у лютому. Що буде в іншому випадку — важко передбачити. Бо якщо темпераментних аргентинців ще й позбавити улюбленого видовища, ситуація може стати цілком неконтрольованою.
Аргентинська ситуація красномовно демонструє, що навіть активна робота західних банків нічого не гарантує. Президент Дуальде змушений був вибачитися за те, що вкладники, якщо й отримають свої гроші, то не в доларах, а в песо. Бо банківська система — у жалюгідному стані, грошей немає (сума вкладів, що зникли, оцінюється у 46 млрд. доларів). Де поділися гроші — невідомо. Припускають, що вони залишили країну нелегально. Тим часом, вклади знаходилися головним чином у філіях цілком респектабельних банків США, Великої Британії, Іспанії, Італії. У банківських установах проводять обшуки. Вкладникам від цього навряд чи легше.
Оригінальну спробу пояснити причини важкої кризи в країні, яка начебто повинна була в теорії пережити «економічне чудо», здійснено у праці аргентинського соціолога Лопеса. Дослідження стверджує, передає РІА «Новости», що бідність аж ніяк не кон’юнктурне явище у цій країні, як стверджують, наприклад, католицькі єпископи, а результат впливу абсолютно визначеної соціальної структури, що ґрунтується на корупційній системі влади, протягом 26 років.
На думку вченого, протягом понад чверті століття всі верстви аргентинського населення поступово передавали свої прибутки найбагатшим співгромадянам. І чим біднішими вони були, тим більший відсоток віддавали — водночас частка найбагатшої частини аргентинців у загальнонаціональному прибутку неухильно збільшувалася. Саме в цьому й полягає причина появи в Аргентині неіснуючої раніше категорії населення — «нових бідних».
За підрахунками Лопеса, кожна бідна сім’я, в середньому із чотирьох чоловік, щомісяця передавала нагору соціальної піраміди усі ці роки щось на кшталт надподатку у 300 доларів. У результаті в травні 2001 року в Аргентині нараховувалося 15 млн. бідних при населенні 37 млн. чоловік. Третина населення взагалі живе нижче межі бідності. І в результаті влада змушена оголосити надзвичайний стан у сфері зайнятості — крім усього іншого, рівень офіційного безробіття становить 20 відсотків. Планується створення близько півмільйона робочих місць з оплатою 50 — 100 доларів на місяць — а рівень цін в Аргентині вважається вельми високим. Все це часом дуже сильно нагадує українські умови, з тією лише різницею, що іноземні банки аж ніяк не рвуться працювати з українським населенням, а українським банкам населення не довіряє, пам’ятаючи про скандали з «пірамідами» нещодавнього минулого. І все це говорить про те, що аргентинська ситуація цілком може повторитися передусім на теренах колишнього СРСР. Отже, спроби врятувати країну від повного колапсу також повинні бути ретельно вивчені.
