Iдеальна чистота, абсолютна довіра і всеохоплююча інформатизація. Усі ці названі якості характеризують сучасну Фінляндію. Ідеальна чистота вас переслідуватиме скрізь. Як на вулицях столиці Гельсінкі, у маленьких містечках, по дорогах і полях, біля озер, так і в громадських убиральнях. Фіни довіряють не лише своїм, але й чужим. На вулицях велосипеди і мопеди не замикають на ключ. В абсолютній довірі автор переконався на власному досвіді. Українських журналістів, які прибули взяти інтерв’ю у фінського президента Тар’я Халонен, не пропускали через рамку, навіть не перевіряли портфелів і апаратури. А ця процедура є звичною при відвідуванні українського Міністерства закордонних справ, не кажучи вже про Секретаріат Президента України. Що стосується всеохоплюючої інформатизації, то зрозуміло, що кожен фін як мінімум «озброєний» мобілкою виробництва вітчизняної компанії Nokia. Багато фінів не розлучаються з портативними комп’ютерами. У кафе, ресторанах, аеропортах і вокзалах Фінляндії можна побачити чимало людей, які снідають чи обідають із працюючим комп’ютером. Автору довелося навіть у ліфту зіткнутися з чоловіком, який на ходу користувався переносним комп’ютером.
Для українців, мабуть, було б цікавим дізнатися, як такій невеличкій країні з населенням в 5,2 млн. чоловік вдалося стати однією із найконкурентоспроможніших країн Європейського Союзу із доходом $37,5 тис. на душу населення. Слід зауважити, що на початку 1990-х років Фінляндія переживала банківську кризу, безробіття сягало 20%, а з розпадом колишнього СРСР вона втратила 25% експорту, який припадав саме на велику східну державу. Не менш цікавим є фінський досвід інформування про ЄС і чому фіни з скептицизмом стали ставитися до Євросоюзу і реалізації двомовності на практиці.
ВІДКРИТІ СЕКРЕТИ
Фіни не приховують своїх секретів процвітання і з готовністю діляться ними та власним досвідом. Автор книги про конкуренцію Фінляндії за останні 200 років, директор Делегації ділового життя Фінляндії (EVA) Рісто Пенттіля вважає, що для досягнення успіху Україні потрібно мати три речі: освіту, спільну мету і везіння. Останні роки Фінляндія, яка вступила в ЄС 1994 року, займає одне із перших місць за конкурентоспроможністю. Зокрема, друге місце за рейтингом Міжнародного економічного форуму, поступаючись лише Швейцарії. Тривалий час Фінляндія займала третю сходинку в рейтингу Інституту розвитку менеджменту, який показує, як швидко піднялась країна з низьких показників на вершину.
Такі високі місця Фінляндії, пояснює Пенттіля, забезпечили урядові інституції, що добре функціонують, юридична інфраструктура, високі технології, а також дотримання договорів. Про те, що основною рисою фінів є дотримання слова, сказала в бесіді з українськими журналістами президент Тар’я Халонен, яка розпочала інтерв’ю точно за запланованим ще тиждень до цього графіком.
Директор EVA наголосив, що членство Фінляндії в ЄС відкрило нові орієнтири для бізнесу. Під час кризи в країні відбувалися дискусії, в яких брали участь політики, бізнесмени, профспілки. У результаті було досягнуто консенсусу, і з розпадом СРСР було знайдено нову мету — вступ до ЄС. Саме за такою схемою відбувається розвиток країни: спочатку криза, потім новий консенсус і нова мета. Дуже важливу роль у Фінляндії відіграють інформаційні технології, які роблять великий внесок в економічне зростання, що становить 5 — 6% на рік. Без цього сектора ріст становив би лише від 2,5 до 3%, зазначив Пенттіля.
За його словами, приєднання до зони євро спонукало до реформування державного сектора і скорочення видатків. Завдяки інноваціям, Фінляндії вдалося забезпечити конкурентоспроможність економіки, стверджує старший радник міністерства закордонних справ Фінляндії Лійса Талонпойка. До слова, головною темою нещодавнього неформального саміту в Лахті була інноваційна діяльність.
Слід зазначити, що в бюджеті Фінляндії видатки на освіту становлять 6,5 млрд. євро і поступаються лише видаткам на соціальну сферу і охорону здоров’я (11,7 млрд. євро). Якщо порівняти ці дані із загальним бюджетом країни, який становить 40 млрд. євро, то неозброєним оком видно, що фінський уряд не на словах, а на ділі піклується про освіту, а також охорону здоров’я, а також розвиток науки. Наступного року державні видатки на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) (НИОКР російською) будуть складати 1,525 млрд. євро. Загалом у Фінляндії з урахуванням приватних інвестицій на дослідження виділяється 3,5% від валового національного продукту. Торік ці видатки становили 5,4 млрд. євро, сказав «Дню» другий секретар посольства Фінляндії в Україні Юкка Паярінен. Він також зазначив, що ключовим елементом процвітання країни є активна і глибока співпраця між компаніями і вищими навчальними закладами.
Утім, незважаючи на це, Фінляндія розуміє, що не можна весь час спочивати на лаврах.
Директор EVA зізнався, що зараз Фінляндія втрачає лідируючі позиції. Це зумовлено двома причинами: дуже великим державним сектором і дуже високими податками. Крім цього, Фінляндія стикається із новими труднощами, які можуть підштовхнути країну до модернізації. З одного боку, це зумовлено тим, що маленькі фінські бізнесмени переносять виробництво в Естонію, де низькі податки, а великі компанії — в Китай. З іншого боку, найбільшим і головним викликом для Фінляндії є демографічна криза. У жовтні минулого року із трудового ринку вперше вийшло більше людей, ніж прийшло. Один із шляхів вирішення цієї проблеми у Фінляндії бачать у заохочені людей виходити на пенсію пізніше. Людям, які мають право на пенсію, пропонують менше працювати і разом з тим отримати більшу пенсію. Такими малими кроками державному секторі вдалося збільшити вік виходу на пенсію на два-три роки. Приватний сектор на це йде важко.
ПРО ЄС ПОЗИТИВНО
У Фінляндії приділяють велику увагу інформуванню населення про діяльність Європейського Союзу. Причому ця робота ведеться ще з 1993 року, коли було прийнято рішення про вступ країн до ЄС. Тоді уряд ухвалив рішення про створення мережі інформаційних пунктів з висвітлення мети і діяльності ЄС. В усіх 20 губерніях є ці пункти, які 2003 року отримали постійний статус, згідно із рішенням уряду. У рамках бюджету міністерства закордонних справ два млн. євро виділено на забезпечення діяльності інформаційних пунктів. У роботі цих пунктів задіяні 29 чоловік, з яких сім працює в міністерстві закордонних справ. Мета інформаційних пунктів — подавати інформацію про діяльність європейських структур, щоб задовольняти потреби кожного громадянина країни. Тому треба йти ближче до людей, щоб вони краще розуміли, яким чином функціонує ЄС, зазначив керівник Інформаційного бюро Європейського Союзу в Гельсінкі Роберто Танці-Альбі. Він зізнався, що інформація, яка готується в центральному пункті й передається в усі губернські пункти, є позитивною, але не пропагандою. Справа уряду — передати базову інформацію, щоб ЗМІ могли виконувати свою функцію. І ця інформація має бути багатосторонньою, і подані відомості мають дати громадянам уявлення про ЄС, яким він є насправді, пояснив Р. Танці-Альбі. За його словами, інформаційні пункти разом з політичними партіями організовують семінари і є форумом для дискусій.
Зазвичай інформаційні пункти розташовані при бібліотеках, в яких міністерство орендує приміщення величиною 10 — 15 кв. м. У пунктах люди можуть отримати буклети, брошури про ЄС, поставити запитання щодо діяльності європейських структур. Усі матеріали друкуються на фінській і шведській мовах. Веб-сайт інформаційного бюро також є двомовним.
«Через iнтернет щороку ми отримуємо 140 тис. звернень громадян. Тим часом пункти фізично відвідало за рік 100 тис. громадян. Найбільше фіни запитують про те, як здобути освіту, отримати роботу в інших країнах ЄС чи переїхати на проживання до іншої країни євроспільноти. Фіни також постійно звертаються з питанням, як отримати кошти від ЄС, особливо для реалізації проектів в сільському господарстві, сказав Роберто Танці-Альбі. За його словами, представники пунктів не завжди мають відповіді на запитання відвідувачів і тому найчастіше переправляють клієнтів до тих, хто компетентний в даних питаннях.
Керівник Інформаційного бюро Європейського Союзу в Гельсінкі зазначив, що зараз фіни більш скептично ставляться до ЄС, але більш позитивно, ніж громадяни старих країн євроспільности до розширення. Роберто Танці-Альбі сказав, що фіни із самого початку критично ставилися до ЄС. Раніше було багато позитивного в ЄС, а зараз — навпаки. Відтак можна сказати, що зараз серед фінів менша підтримка ЄС, ніж це було на референдумі 1994 року. Тоді 53% населення підтримали вступ в ЄС, 47% — були проти. Такий скептицизм пов’язаний із політичними труднощами, які виникають в ЄС у зв’язку з великим розширенням, яке порушило багато запитань. Парадокс полягає в тому, що фіни ставляться критично до ЄС і одночасно очікують, що Брюссель щось зробить. Це викликано тим, що ЄС не зміг виконати ті політичні цілі, які він поставив перед собою. Як відомо, успіх завжди пов’язаний із підтримкою. Коли все гаразд, то люди підтримують. А зараз на шпальтах газет багато пишеться про труднощі, з якими стикається ЄС, зазначає керівник Інформаційного бюро.
Крім цього, негативу в ставленні фінів до євроспільноти додає намір Брюсселя заборонити у Фінляндії полювання на вовків. Люди невдоволені тим, що Європейська комісія вважає, буцiмто фінська влада дає багато дозволів на полювання на вовків, яких, на думку Гельсінкі, розвелося дуже багато, і вони загрожують населенню деяких регіонів. Фінляндія також відчуває зменшення субсидій сільському господарству. «Якщо донедавна ми вносили в бюджет ЄС і отримували з нього однакову суму, то 2007 року нам доведеться сплачувати більше, ніж отримувати», — сказав Роберто Танці-Альбі. Проте навіть у такій ситуації він бачить хороші можливості для фінського бізнесу, який отримав доступ до ринку інших країн, робочої сили, якої не вистачає. «Нові країни стануть багатшими й ми зможемо збільшити туди експорт», — вважає він. За його словами, незважаючи на погіршення фінансового становища у зв’язку з розширенням ЄС, фіни не сердяться на новi країни-члени ЄС, а на ті країни, які зберегли великі субсидії для власного сильного сільськогосподарського сектора.
Роберто Танці-Альбі вважає, що ідеальні відносини між Брюсселем і Гельсінкі можуть полягати в наступному: фіни хочуть, щоб у ЄС ухвалювали рішення, які дійсно потрібні й приносять додаткову вартість, інші питання мають прийматися на національному рівні. Крім цього, важливо, щоб між усіма країнами ЄС були рівні відносини, чого зараз в євроспільності немає, наголосив він.
ДВОМОВНІСТЬ
За конституцією Фінляндії в країні забезпечено однакові права для фінської та шведської мови. У Фінляндії люди самі визначають, що вони є носіями шведської мови. За сьогоднішньою статистикою, 6% фінів вважають себе шведськомовними. Фінська мова стала домінувати у всіх сферах життя після здобуття незалежності 1917 року. Але шведська мова з того часу втратила свої позиції і тепер перебуває в класичній позиції мови меншості.
Якщо особа стверджує, що вона є носієм шведської мови, державні органи мають забезпечити її обслуговування рідною мовою. Зокрема, йдеться про виховання дітей у шведськомовних садочках. У фінських школах обов’язково викладається шведська мова, також практикуються мовні ванни, коли деякі предмети викладаються шведською мовою. Державні службовці, працівники комунальних освітніх закладів, а також медичних установ, повинні знати дві мови. Проте ніде не зафіксована вимога, щоб президент країни знав шведську мову.
Слід зауважити, що фінські шведи володіють ясно вираженою фінською ідентичністю. Зокрема під час хокейних матчів вони вболівають за фінську команду, а не шведську.
Для україномовних ЗМІ може бути цікавим досвід газети Hufvustadbladet, що орієнтована на фінів, які володіють шведською мовою. Газета була заснована 1864 року і свого часу виходила дуже великим тиражем. Зараз вона займає серед фінських газет 10 те місце з тиражем у 51 тисячу примірників. У газеті працює 90 журналістів. При цьому весь персонал газети, яка має власну друкарню, становить 175 чоловік.
Головний редактор газети Hufvustadbladet Макс Архиппайнен зазначив, що завдання газети полягає в тому, щоб давати альтернативну точку зору людям, які можуть читати шведською мовою. За його словами, тираж газети зменшувався протягом 16 ти років. «Ітоді ми зрозуміли, що треба щось робити, щоб відрізнятися від інших ЗМІ. У зв’язку з цим ми вирішили зменшити формат і стали прагнути до того, щоб новини були власними», — сказав Архиппайнен. На його думку, шведська мова стане сильною і цікавою, якщо газета буде сильною і цікавою. І тоді шведські фіни самі стануть обирати шведську мову, вважає головний редактор.
