Позавчора ввечері верхня палата парламенту Франції проголосувала за ухвалення закону про заборону носіння в громадських місцях паранджі (бурки) і нікабу — традиційного мусульманського одягу, що приховує обличчя жінки. Як передає Associated Press, за заборону проголосували 246 членів сенату і лише один висловився проти. У липні поточного року закон був ухвалений Національними зборами — нижньою палатою парламенту.
Закон про заборону носіння паранджі (бурки) і нікабу викликав активну дискусію у Франції. Згідно з опитуванням, що провів американський дослідницький центр Pew, 82% респондентів висловилися за заборону носіння національного мусульманського одягу в громадських місцях. За заборону висловився також глава держави Ніколя Саркозі. За його словами, носіння одягу, що повністю закриває тіло і обличчя, суперечить національним цінностям, а самі по собі паранджа і нікаб є символами поневолення жінки.
Критики заборони зазначають, що Франція провокує агресію мусульман, яких у країні понад 5 млн., і порушує їхнє право на свободу совісті. Прибічники закону наполягають, що борються за права жінок і відстоюють принцип рівності громадян. За оцінками соціологів, новий закон торкнеться близько 1,8 тис. мешканок Франції: саме стільки жінок у країні носять паранджу або нікаб. «Ми були проти такого рішення ще до початку дискусій у парламенті і зараз своєї думки не змінюємо. Радикальна заборона — це не вихід», — вважає голова Ради мусульманських общин Франції Мохаммед Мусаві. Проти заборони також виступила міжнародна правозахисна організація Amnesty International. «Повна заборона на одяг, що закриває обличчя, порушить права жінок, які носять чадру або нікаб, таким чином виявляючи свої релігійні переконання», — вважає експерт цієї організації з питань дискримінації у Європі Джон Далх’юзен.
Якщо заборона паранджі не буде оскаржена в Конституційному суді, цей закон набере чинності через шість місяців, тобто в березні 2011 року. Перевіркою закону впродовж місяця займатиметься конституційна рада.
Після набуття забороною чинності приховувати обличчя не можна буде не лише в школах, університетах і держустановах, але й просто на вулиці. Згідно з законом, заборона на паранджу поширюється не лише на громадянок Франції, але й на туристок, у тому числі з країн Близького Сходу та інших ісламських держав. За порушення закону передбачений штраф — 150 євро. Крім того, оштрафованих мусульманок зобов’яжуть відвідати уроки зі французького законодавства. За примус жінки до носіння паранджі загрожує набагато серйозніше покарання — 30 тис. євро штрафу і рік в’язниці. Термін і сума збільшуються вдвічі, якщо винний змусив носити нікаб дитину.
«Примус жінки до носіння певного одягу є новою формою рабства, що для нашої республіки неприйнятне по духу», — заявляють автори законопроекту. Їхні опоненти заперечують: «А як же свобода особистості, свобода совісті, віросповідання?». Одна з мусульманських активісток, парижанка Кенза Драйдер, заявила, що не зніме чадри, не зважаючи на штраф, що загрожує їй. Як тільки її оштрафують, вона звернеться до Європейського суду з прав людини. Інші мусульманки кажуть, що готові взагалі не виходити на вулицю, але не погоджуються зняти паранджу. «Я просто попрошу інших людей ходити за мене до магазину, а сама залишуся вдома і молитимуся», — розповіла журналістам 45-річна мешканка паризького передмістя Аум Аль-Кір. На її думку, новий закон, що направлений на інтеграцію мусульманок у суспільство, навпаки, ізолює їх.
У квітні 2010 року першою європейською країною, де носіння нікабу і паранджі в громадських місцях заборонене законодавчо, стала Бельгія. Порушницям заборони загрожує штраф або тюремне ув’язнення на термін від одного до семи днів. У Франції з 2004 року хіджаб заборонено носити в школах та ВНЗ. У Голландії не можна з’являтися в паранджі і нікабі в будь-яких громадських місцях. В освітніх закладах носити хіджаб не можна на території восьми федеральних земель Німеччини. У Туреччині, Марокко, Алжирі, Тунісі і Узбекистані його заборонено носити в школах, ВНЗ і держустановах. Із березня 2009 року список країн, де заборонено носити хіджаб в освітніх закладах, поповнився Киргизією. Студенток, які носять паранджу, не пускатимуть на територію університетів у Сирії. Як заявив міністр у справах вищої освіти країни Гіяс Баракат, носіння паранджі не відповідає академічним цінностям і традиціям університетів у Сирії. Ісламський духовний лідер Єгипту шейх Мохаммед Сайєд Тантаві заборонив студенткам у паранджі з’являтися в університеті Аль-Азхар — одному з провідних освітніх центрів ісламу.
ДОВIДКА «Дня»
Найбільш строгим традиційним жіночим одягом в ісламі є паранджа — верхній одяг мусульман Середньої Азії. Вона є халатом із довгими несправжніми рукавами і прямокутною сіткою, що закриває обличчя, яка виготовлена з кінського волоса чачван. До речі, в XVI столітті подібні халати носили й чоловіки. Чадра — легке покривало білого, синього або чорного кольору, що приховує жіночу фігуру. Має персидське походження. На відміну від звичайних вуалей, головна частина чадри складається з муслінової тканини, що закриває обличчя. Нікаб — головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей. Як правило, виготовляється з тканини чорного кольору.
