Відставний британський генерал Кен Перкінс, наприклад, пише, що він у Югославії наступав би не 200 тисячами солдатів НАТО, про які досі йшла мова, а лише 60 000. Інші експерти поділяють його думку і говорять, що чисельність солдатів для інтервенції не повинна перевищувати 100 тисяч, бо «дороги Югославії зможуть пропустити лише до 19 000 бойових машин».
Лондонська «Санді таймс» пише, що треба рахуватися з тижнем інтенсивних бойових дій піхоти, а потім потрібен ще місяць, аби остаточно придушити опір югославської армії і перейти «до гуманітарних проблем». Перкінс же вважає, що воювати, можливо, доведеться тижнів три.
Називається в пресі кінцевий термін можливої інтервенції — серпень. Пізніше наступати — з огляду на метеорологічні умови Балкан і прогнозований експертами наступ зими — нераціонально.
Найбільш придатним плацдармом для наступу називається Македонія. Піхота при підтримці десантників ударить одразу в кількох напрямах, щоб якнайшвидше відрізати Косово від Сербії з півночі. Основними проблемами вважаються заміновані гірські дороги та партизани. «Якщо сухопутні війська буде введено до Косово до того, як успішно завершиться повітряна кампанія, — пише генерал Перкінс, — втрати будуть більшими. Ми повинні налаштуватися на загальні втрати сухопутних військ кількістю 250 осіб».
Із цих 250 Німеччина не хоче втрачати жодного. Усі партії поки що категорично відкидають введення сухопутних військ. Однак відомий політик — «старий лис» Гайслер — на з'їзді опозиційної ХДС, який учора завершився, поставив питання руба: «А якщо НАТО вирішить уводити війська, то що нам тоді, з НАТО виходити?»
