Нещодавно президент Російської Федерації Борис Єльцин мав телефонну розмову з колишнім канцлером Німеччини Гельмутом Колем... Ностальгічна розмова, звичайно. Будівничий об’єднаної Німеччини, Коль мав можливість бути добрим приятелем і Єльцинові, і його попередникові у Кремлі Михайлові Горбачову.
У нового німецького канцлера Герхарда Шрьодера ані бажання, ані можливості бути великим приятелем Єльцина чи Примакова немає. Москва зовсім не стала однією з перших столиць, які відвідує після своєї перемоги новий федеральний канцлер. До того ж, Шрьодеру доводиться враховувати не тільки німецькі, але й загальноєвропейські інтереси: Німеччина зараз головує у ЄС. Шрьодер точно знає, що саме потрібно росіянам — те, чого не вистачає європейцям. Грошей.
Однак вже напередодні його візиту до Москви майбутнім співрозмовникам Шрьодера без натяків дали зрозуміти, що на гроші годі й розраховувати. Посол ФРН у Росії Ернст-Йорг фон Штуднітц підкреслив: «Як можна говорити про нові кредити, якщо Росія вже сказала, що не може обслуговувати старі. Й де гроші, щоб обслуговувати нові кредити?». Слушне запитання. Якраз одне з тих, на які ні російський прем’єр Примаков, ані його підлеглі не можуть дати відповіді. Про стабільність — будь ласка. Про підтримку вітчизняного виробника — аякже. Про те, що не будуть більше підкорятися диктату МВФ — очевидно. А от про економіку...
Президентові Єльцину не пощастило не з новими західними друзями. Йому не пощастило зі старими урядовцями. Поки «вічно вчорашні» прогулюватимуться коридорами московського «Білого дому», а замість програм виходу з економічної кризи писатимуться плани політичної злагоди, Єльцин навряд чи може розраховувати на появу нових приятелів.
Як і на появу грошей...
