«Ми свідки вражаючого прориву у двосторонніх відносинах», — наголосив міністр закордонних справ Румунії Мірча Джеоане під час свого візиту до Києва. Бухарест просто намагається замилити очі Заходу, показати налагодженість відносин із сусідами (зокрема, з Україною) заради якнайшвидшого вступу до НАТО, — так коментували «Дню» цей «прорив» представники українського керівництва.
Особливою теплотою відносини України та Румунії майже ніколи не відзначалися. Дипломати обох країн в конфіденційних розмовах рідко приховують претензії своєї країни до іншої. На публіку, однак, виносяться здебільшого запевнення в дружбі, незламному співробітництві. «Ми хотіли б зберігати принцип солідарності у просуванні наших держав до Євросоюзу», — заявив Джеоане. Український міністр Зленко не заперечував і говорив про плідну зустріч із колегою і про досягнуті результати.
Заявлено, зокрема, що Київ та Бухарест готові конструктивно співпрацювати у питанні делімітації континентального шельфу на Чорному морі. (Ніби вони не були готові до цього десять років тому... Були. Тільки мали й мають вони дещо протилежні позиції в цьому питанні.) На київських переговорах з’ясувалось також, що сторони приділили значну увагу торговельно-економічній співпраці. (Стара добра традиція говорити про торгівлю між країнами, рідко доводячи справу до практики.) Крім того, вони обговорили майбутнє запровадження візового режиму. (Київ знову запевнили, що режим буде «пом’якшений».) А також було порушено питання захисту національних меншин. (Його обидві сторони намагаються подати як вирішальне у відносинах.)
Загалом схоже на те, що обидві країни вирішили скористатися з ситуації, що склалася. Румунія сьогодні змушена рахуватися з обставинами, які сильніші за неї. Євросоюз, заявивши недавно, що прийме у свої «обійми» десять країн- кандидатів у 2004 році, не зарахував тільки Туреччину, Болгарію та Румунію. Вступ країни до НАТО неможливий, оскільки вона досі не врегулювала питання із визначенням кордонів. Відсутність будь- яких проблем з сусідніми країнами, у тому числі — стосовно кордонів — одна із основних вимог Альянсу до країн-кандидатів на вступ. Хоча деякі із західних коментаторів, зокрема, член Парламентської Асамблеї НАТО Меккель, припускали, що не це буде головним критерієм при розгляді румунської заявки.
Від румунського уряду міністр закордонних справ Мірча Джеоане запропонував керівництву України встановити «Українсько-румунське партнерство заради Європи». Йдеться, зокрема, про встановлення відносин у «трикутнику» Україна — Польща — Румунія. На переконання румунського міністра, «поруч з Польщею Румунія та Україна можуть створити ту рівновагу, яка необхідна сьогодні у центрі Європи». Питання — чи справді хочуть і чи зможуть її реалізувати сторони, оскільки президент Польщі Кваснєвський проголошував цілком аналогічну ініціативу кілька років тому. Зрушень не сталося.
Так склалося, що на переговорах українського та румунського керівництва чільне місце посідає питання захисту прав національних меншин. Інтерес до нього, схоже, куди більший, ніж до інших питань. У Румунії, за офіційними даними, проживає близько 67 тис. українців. В Україні — майже 135 тис. румунів. За словами Анатолія Зленка, в Україні діють 99 шкіл з викладанням румунською мовою, функціонує близько 20-и румунськомовних газет, журналів та радіо-телевійзійних програм. Джеоане, у свою чергу, запевнив, що в Румунії діти українського походження навчаються у 89-и школах, українську мову вивчають близько 10-и тис. дітей, українську мову в румунських школах викладають 149 вчителів. Тим часом, як запевнили «День» українські дипломати, ці цифри не відповідають дійсності. У Румунії відсутні школи з українською мовою викладання. Відновлений у 1997 році український ліцей ім. Тараса Шевченка в місті Сігету-Мармацієй залишається єдиним навчальним закладом такого роду.
Із такими «конкретними» результатами і поїхав Джеоне з України. Питання делімітації кордону знову відклали в довгий ящик. Проте сторони все ще плекають надію вирішити його. У січні наступного року до Бухареста навідається український прем’єр-міністр Анатолій Кінах, у першій половиній наступного року до Києва приїде румунський президент Іон Ілієску.
