На нетривалу історію діяльності організації ГУУАМ, в якій свої зусилля для співпраці об’єднали Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан та Молдова, вже неодноразово мали мiсце різного плану неприємності. Постійні розмови про крах угруповання стали незмінним супутником існування ГУУАМ. Чи змінився стан справ сьогодні? Майже. Індикатором життєздатності організації обіцяє стати запланований на наступний тиждень (3—4 липня) саміт президентів держав ГУУАМ в Ялті. Його підготовка відбувається повним ходом. Хоч, подейкують, і не без проблем. Зокрема, ходять чутки, що кремлівського тиску щодо участі в зустрічі зазнав президент Молдови Володимир Воронін. Негаразди зі здоров’ям у лідера Азербайджану Гейдара Алієва теж можуть поставити під сумнів його присутність на кримському узбережжі. Не вдалося поки що стовідсотково з’ясувати і можливість участі в саміті президента Узбекистану Іслама Карімова. У дипломатичних колах України між тим не схильні драматизувати ситуацію і, навпаки, відзначають небувалий досі динамізм в розвитку організації. Детальніше про перешкоди, можливості й перетворення об’єднання — в інтерв’ю з національним координатором України в ГУУАМ Андрієм КОНОНЕНКОМ.
— Чим відрізнятиметься нинішній Ялтинський саміт від попередніх?
— Передовсім хотів би зазначити, що в ГУУАМ відбулися суттєві якісні зміни після минулорічного саміту в Ялті. До цього можна було говорити про ГУУАМ, як про певний консультаційний клуб, в якому представники держав зустрічалися переважно в рамках міжнародних організацій і узгоджували окремі позиції. Торішній саміт став тим етапом, після якого ГУУАМ є «повнокровною» регіональною організацією. Принциповий момент в діяльності об’єднання — створення робочих механізмів із реалізації конкретних напрямків розвитку: було сформовано вісім робочих груп із питань транспорту, торгівлі, енергетики, гуманітарних проблем та інші. Кожна з цих груп протягом останнього року провела щонайменше по одному засіданню. Другий важливий момент — це те, що за останній рік активізувалася співпраця організації зі Сполученими Штатами Америки. До цього мова йшла про певний діалог, а з минулого саміту ми перейшли від розмов до конкретних справ. У грудні минулого року на засіданні ради міністрів закордонних справ було ухвалено рамкову програму співробітництва ГУУАМ—США. На основі цієї програми зараз розробляються два проекти. Один в галузі безпеки — створення регіонального центру у боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю. Другий в економічній сфері — передбачаються заходи, які мають сприяти ефективній торгівлі й транспортуванню товарів. На нинішньому саміті буде підписано сім документів. Із них два стосуються згаданих проектів: угода про створення регіонального правоохоронного центру і меморандум щодо проекту сприяння торгівлі і транспортуванню.
— На цьогорічний саміт ГУУАМ в Ялті було запрошено багато представників різноманітних організацій — від арабських до латиноамериканських. Думаєте, в них є інтерес до пострадянської «п’ятірки»?
— Загалом було запрошено представників 14 країн та 10 міжнародних організацій і регіональних ініціатив. Запрошення були надіслані не навмання, а саме до тих, хто вже виявляв інтерес до співпраці з ГУУАМ. Якщо торік ми ініціювали контакти, запрошуючи на саміт окремі країни, то вже зараз запрошуємо тих, з ким співпрацюємо. У цьому в деякій мірі полягає підсумок роботи ГУУАМ за останній рік. Наше об’єднання уже розглядало ті форми, в яких ГУУАМ співпрацюватиме з іншими державами та організаціями. Зокрема, мова йде про надання статусу спостерігача для діяльності в угрупованні. Країни залучатимуться до проектів ГУУАМ залежно від їхньої готовності й бажання співпрацювати. Хотів би підкреслити, що програми, які розробляються в ГУУАМ, не є локальними, а стосуються ширших рамок взаємодії. Наприклад, для втілення транспортних проектів безумовною є співпраця Європи з Центральною Азією. Те ж саме стосується торгівлі і питань безпеки. ГУУАМ — не замкнуте угруповання, а тому не обмежує участь у програмах і проектах лише п’ятьма країнами.
— Отож, ГУУАМ може розширюватись. Уявляєте членом угруповання Росію?
— Членом ГУУАМ може бути будь-яка держава, яка поділяє цілі й завдання, встановлені Хартією організації. Якихось обмежень не існує. Об’єднання готове до співпраці з будь-яким регіоном, з будь- якою країною, якщо вони поділяють наші цілі й підходи. У цьому випадку можуть бути встановлені різні варіанти співпраці — від повного членства до участі в окремих проектах.
— У пресі з’являлося чимало повідомлень, що Москва намагається перешкодити діяльності ГУУАМ. Чи відповідають вони дійсності?
— Така ситуація склалася вже давно, коли інтереси країн ГУУАМ протиставляються інтересам інших пострадянських країн. Проте, якщо подивимося на пріоритети ГУУАМ, на ті проекти, які розвиваються в рамках об’єднання, то не помітимо нічого, що б могло комусь загрожувати. Країни ГУУАМ, навпаки, сподіваються, що Росія підтримуватиме ту діяльність, яку ГУУАМ намагається вести у вже згаданих сферах — в економічній (створення зони вільної торгівлі) і правоохоронній. Ми виступаємо за те, щоб Росія співпрацювала з ГУУАМ і готові зі свого боку співробітничати з нею в цьому плані.
— Чи можна розглядати створення центру ГУУАМ у боротьбі з тероризмом і оргзлочинністю як перехід до більш масштабної співпраці в сфері безпеки — приміром, створення пiдроздiлу миротворчих сил?
— Створення регіонального центру видається надзвичайно актуальним з погляду сусідства країн ГУУАМ з деякими проблемними точками, — зокрема, Афганістаном й Іраком. Але немає підстав зараз обговорювати інші варіанти внеску ГУУАМ у вирішення питань стабільності і безпеки.
— Як суміщається розвиток зони вільної торгівлі ГУУАМ зі створенням Єдиного економічного простору Україною, Росією, Казахстаном і Білоруссю? Чи немає тут суперечностей?
— У підходах України суперечностей немає. Київ визначив пріоритетною і в рамках ГУУАМ, і в рамках СНД, і в ході переговорів зі створення ЄЕП реалізацію режиму вільної торгівлі. У цьому плані створення зони вільної торгівлі в одному чи іншому форматі є цілком сумісним. Одна країна може бути учасником різних зон вільної торгівлі.
— Коли запрацює режим вільної торгівлі в рамках ГУУАМ?
— Він уже працює. Взяти хоча б показники торгівлі між Україною і Грузією: лише за останній рік вони зросли майже удвічі. Торік між країнами ГУУАМ було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі. Нещодавно з ратифікацією Азербайджаном, а раніше це було зроблено Грузією та Україною, вона набула чинності. Але головне, як реалізуються на практиці засади вільної торгівлі. Формальні перешкоди на шляху вільної торгівлі між державами ГУУАМ, я б сказав, фактично відсутні. Маю на увазі обсяг вилучень чи наявність суттєвих торговельних обмежень. Нормальному ж здійсненню торгівлі перешкоджають проблеми, пов’язані з роботою митних служб, транспортною інфраструктурою. На цих питаннях і зосереджена наша робота, спрямована на втілення проекту зі сприяння торгівлі та транспортуванню. У вересні в Києві зберуться представники всіх країн-учасниць ГУУАМ, експерти митних і прикордонних служб, які за участі американських експертів мають розробити відповідний робочий план. Після визначення ключових точок співпраці і підготовки кредитних угод зі Світовим банком проект повністю перейде в практичну стадію.
— Чим би ви пояснили активізацію співпраці США і ГУУАМ?
— Існують різні чинники. ГУУАМ виявився на кордоні між проблемними точками на Сході і Європою, тому у рамках організації можна вирішувати питання нелегальної міграції, наркобізнесу, організованої злочинності. Крім того, така політика відповідає спрямованості США підтримувати процеси на шляху економічних реформ, досягнення стабільності й зміцнення демократичних цінностей в країнах Східної Європи та на пострадянському просторі.
— Чи можна говорити про життєздатність ГУУАМ, коли Узбекистан призупинив торік своє членство?
— Узбекистан не призупиняв членства, а оголосив, що утримуватиметься від участі в окремих заходах ГУУАМ і співпрацюватиме в конкретних програмах і проектах. За цей рік такі програми і проекти, що становлять спільний інтерес, з’явилися. Тепер представники Узбекистану беруть повноцінну участь у засіданнях, зокрема щодо тих проектів, які розробляються за рамковою угодою ГУУАМ—США.
— Ташкент не проігнорує саміт у Ялті?
— Зараз представники Узбекистану беруть активну участь у всіх заходах із підготовки саміту.
— Відмежування узбеків від участі в ГУУАМ спричинило розмови про смерть організації. Чи можна зараз говорити про друге народження об’єднання?
— Думаю, останній рік показав, що участь чи неучасть окремої країни в діяльності ГУУАМ не є смертельною для об’єднання. ГУУАМ продовжує працювати, організація має внутрішню структуру, інтереси, пріоритети, механізми. Тепер є підстави ставити питання — чи не зашкодить неучасть певної країни в діяльності об’єднання її ж інтересам...
