Мало хто байдужий до «Аль- Джазіри» — супутникового телевізійного каналу, розташованого в Катарі. В американських посадовців буквально закипає кров, коли йдеться про цей телеканал. Справді, в контексті мрії про об’єднання всіх арабів і свободу від іноземного контролю «Аль-Джазіра», безсумнівно, небайдужа до сподівань арабів. Але це не робить її інформаційні програми не гідними довіри.
Фактично телеканал «Аль-Джазіра», який держсекретар США Колін Пауелл називає «жахливим» і «тенденційним», є основним засобом пропаганди реформ і змін, до яких закликають як справжні арабські активісти, так і міжнародна спільнота. Однак «Аль-Джазіра» викликала таке невдоволення і гнів США, що вони створили свій власний арабомовний «рупор» у вигляді супутникового телеканалу «Аль-Хурра».
Однак мовлення «Аль-Хурри» заборонене на території США, бо телеканал контрольований державою. Араби також не довіряють йому. Він продемонстрував свій статус «кімнатної собачки», коли жодного разу не показав фотографії знущань над в’язнями в сумно відомій багдадській в’язниці «Абу-Греїб». У цьому плані, принаймні «Аль- Хурра» чудово вписується в традицію пасивності й покірності арабських державних телеканалів.
Америка однак не єдина, хто кидає прямий виклик «Аль-Джазірі». Британська телерадіомовна корпорація Бі- Бі-Сі, котра мала протягом недовгого часу свій власний арабський інформаційний телеканал у середині 1990-х років (до того, як закрила його через невдоволення репортажами з боку саудівських спонсорів), нещодавно оголосила, що має намір знову запустити супутниковий інформаційний телеканал арабською мовою.
Але замість постійних нападок і намагань підірвати діяльність «Аль-Джазіри» політики повинні заохочувати цей бастіон свободи вираження й розуміти, що арабам доведеться пройти через вельми хаотичний процес на шляху до демократії. На цьому звивистому шляху неминучі образливі випади на адресу найбільших світових держав і, можливо, навіть досить регулярні.
В арабському світі телебачення протягом багатьох років правлячі президенти, королі та еміри використовували для пропаганди своїх офіційних поглядів і нічого більше. Радіо- й телевізійні станції зазвичай охороняють елітні військові підрозділи, оскільки вони часто є першими мішенями під час військових переворотів.
З огляду на історичні традиції та шквал закликів до реформ в арабському світі, трагічна іронія полягає в тому, що США й Захід звертають так мало уваги на монопольні арабські телеканали. Справді, критика на адресу «Аль-Джазіри» з боку США звучить більше як прагнення виправдатися у зв’язку з незграбними діями американців в Іраку, ніж як істинне бажання сприяти появі вільних, відкритих і критичних засобів масової інформації в арабському світі.
Якщо демократія означає надання людям свободи вибору, тоді, безсумнівно, вибором більшості арабів буде телеканал, що виражає їхні мрії та прагнення. У цьому сенсі «Аль-Джазіра» відверто тенденційна, оскільки керівництво каналу складається з арабських патріотів, і він відображає думки й настрої, що панують в арабському світі. Але це аж ніяк не більший злочин, ніж той факт, що американські засоби масової інформації відображають американські мрії та прагнення і під час війни намагаються підняти бойовий дух американських солдат. Головне питання тут полягає в тому, чи можна довіряти тому, що повідомляє «Аль-Джазіра» або американські телевізійні канали.
«Аль-Джазіра», безсумнівно, вирізняється високим професіоналізмом. Провідні журналісти телеканалу здобули освіту на Заході, і багато з них довго працювали на Бі-Бі-Сі. Фактично «Аль-Джазіру» заснували тільки після того, як Бі-Бі-Сі закрила телеканал арабською мовою під тиском з боку Саудівської Аравії. Девіз «Аль-Джазіри» «думка і протилежна думка» сколихнув арабських глядачів, оскільки розходження у поглядах рідко зустрічається на арабських телеканалах.
Звісно, висвітлюючи ізраїльську окупацію палестинських територій та війну в Іраку на чолі зі США, «Аль- Джазіра» не була об’єктивною. Але як вона могла бути об’єктивною? Вона не спотворювала факти, а просто відображала думку більшості в арабському світі. У таких фундаментальних питаннях, що стосуються арабської злагоди, просто нелогічно очікувати, що арабські канали будуть неупередженими.
Понад те «Аль-Джазіра» не залишає без відповіді скарги на свою адресу. У липні «Аль-Джазіра» стала першим арабським телеканалом, що прийняв кодекс професійної етики. Згідно з Бі- Бі-Сі, кодекс абсолютно ясно та зрозуміло визначає, як повинні поводитися журналісти «Аль-Джазіри», а також встановлює чітке розмежування між передачею новин, аналізом і репортажем.
Що стосується якості програм «Аль- Джазіри», судити про роботу каналу давно час шанованим професійним журналістам, а не американським та іншим посадовцям, які переслідують корисливі політичні цілі. Наприклад, великий університетський факультет журналістики, що працює з арабськими критиками, які оцінюють діяльність засобів масової інформації, міг би надати набагато справедливіший аналіз роботи телеканалу.
Якщо американські, британські та інші західні політики серйозно бажають реформ в арабському світі, вони мусять підтримувати арабських індивідуумів й організації, що прагнуть реформ, навіть якщо ці організації час від часу ставлять їх у незручне становище. Якщо це стане нормою для Заходу, «Аль-Джазіра» негайно переміститься зі сфери проблем до сфери засобів їх вирішення.
