Сьогодні гостем рубрики «Україна у світі» є Надзвичайний та Повноважний Посол України в Арабській Республіці Єгипет Євген Микитенко. Український дипломат працює в цій країні з вересня 2006 року. До цього він очолював українські дипломатичні місії в Саудівській Аравії 1996—2000 рр. (і за сумісництвом у Хашимітському Королівстві Йорданія), у Сирійській Арабській Республіці (2000—2001 рр.), а також в Об'єднаних Арабських Еміратах і за сумісництвом у Катарі і Бахрейні (2004— 2006 рр.). Володіє англійською та арабською мовами.
— Пане посол, ви маєте великий досвід роботи в якості посла в цілій низці арабських країн. Відтак, хотілось би почути від вас, якою має бути українська політика на Близькому Сході і на півночі Африки?
— Україна — знана держава на Близькому Сході і має авторитет, а також великий досвід присутності в цьому регіоні. Причому цей досвід нараховує десятки років. Україна не є терра-інкогніта для арабів й ізраїльтян.
У нинішніх умовах Близький Схід переживає зміну поколінь керівництва. Зокрема, в Саудівській Аравії до влади прийшов новий король, в Об'єднаних Арабських Еміратах — новий президент, в Кувейті — новий емір, в Сирії — новий президент, в Йорданії — новий король, в Палестинській автономії — новий керівник. По суті, відбулася зміна керівництва в цих головних центрах Близького Сходу, за винятком Єгипту. З 1981 року цю країну очолює президент Хосні Мубарак, який користується величезною повагою і величезним авторитетом, і не тільки в ісламському світі, але й серед головних міжнародних гравців. Одночасно Мубарак є «батьком» у самому Єгипті, його багато разів переобирали на нові президентські терміни. Але час іде й нинішньому президенту виповнилося 78 років. На думку близькосхідних експертів, Єгипет у найближчі три-чотири роки також очікує зміну керівництва і, разом iз тим, можливо, і зміну керівної еліти. Хоча, скажімо, в Сирії зміна керівництва відбулася, а еліта лишилася тою самою.
Іншим важливим фактором є, так би мовити, точки кипіння, які продовжують існувати на Близькому Сході. Це палестино-ізраїльський конфлікт, війна в Іраку, іранська ядерна програма, складна ситуація в провінції Дарфур у Судані та Лівані і напружені лівано-сирійські відносини. При цьому треба мати на увазі, що більшість країн ведуть прагматичну економічно-дипломатичну політику. Той, хто платить гроші, зокрема, надає найбільшу допомогу, той і замовляє музику. Це, перш за все, США, ЄС і Японія. Мова йде про кредити, безоплатну допомогу, участь у спільних підприємствах, спільну розробку родовищ енергоносіїв. Серед інших видів допомоги можна виділити китайський спосіб проникнення в цей регіон. Це, перш за все, дешева робоча сила за певної непоганої якості і швидкості виконання робіт. Китай зараз користується величезною повагою на Близькому Сході і економічне проникнення Китаю є надзвичайно сильним.
— А все-таки, що треба робити Україні для закріплення в цьому регіоні, зважаючи на те, що там нас пам'ятають?
– Україна має присутність, причому досить непогану, на Близькому Сході. Наша країна має середню вагу серед політичних гравців на міжнародному рингу. І на сьогодні Україна набагато випереджає таких же середньоваговиків як, наприклад, Польща, Угорщина. Я б навіть сказав, що наша країна наближається до напівважкої ваги. У багатьох аспектах і сферах Україна переважає Росію у співробітництві з арабськими країнами, у тому числі не тільки в поставках нашої традиційної продукції: метал, зернові. А що дуже приємно сказати — у галузі новітніх технологій.
Прикладом цього є 17 квітня цього року, коли відбувся запуск із космодрому «Байконур» українським ракетоносієм «Дніпро-1» першого штучного супутника землі Egyptsat 1, виготовленого на заводі«Південмаш» українськими та єгипетськими фахівцями. Зараз супутник перебуває на потрібній орбіті і виконує поставлені завдання. У жовтні цього року під Каїром за участю українських фахівців буде завершено спорудження станції керування, спостереження та отримання інформації з цього супутника. Планується, що цю станцію відкриватиме президент Єгипту Хосні Мубарак.
— Чи буде там наш Президент?
— Поживемо побачимо. Час біжить швидко. Справа в тому, що ви торкнулися дуже цікавої тематики...
— Чому Мубарак досі не відвідав з візитом Україну?
— Цього року ми святкували скромну, але все-таки важливу дату — 15-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Єгиптом. З того часу українські президенти відвідували Єгипет. Українські прем'єри і десятки українських міністрів бували в Єгипті. На жаль, ні президент Мубарак, ні єгипетські прем'єри не відвідали до цього часу Україну. Я як новий посол в Єгипті мав відверті розмови з цього приводу і з президентом, і з прем'єром та їхніми радниками. За чашкою кави вони мені сказали: ми очікуємо, коли в Україні нарешті наступить стабільність. Тому що для єгиптянина, який «стабільно» живе з 1981 року, наші «протуберанці» — зміни уряду, вибори парламенту, відкрита, демократична і прозора політична боротьба — трохи в новинку. Це не лише простий люд, а й керівництво дещо бентежить. Але я сподіваюся, що ці візити відбудуться, і високі єгипетські керівники відвідають Україну найближчим часом. І наші керівники обов'язково відвідають Єгипет. Дуже приємно те, що наші внутрішні питання не лякають єгипетських бізнесменів. Їхній потік в Україну збільшується з кожним роком.
— У чому важливість і цінність Єгипту для України? Чи справді ця країна може стати свого роду містком для проникнення українських інтересів на північ Африки і Близького Сходу?
— Зважаючи на стратегічне географічне положення, значний економічний і людський потенціал, великий авторитет і вплив в арабському світі та на африканському континенті, наявність розгалужених зв'язків з ЄС і США, Єгипет розглядається як ключова держава регіону. Від успішного розвитку відносин із Каїром, де розташована штаб-квартира Ліги арабських держав, значною мірою залежатиме результативність політики України на Близькому Сході в цілому. Єгипет проводить багатовекторну політичну лінію, яку в нас засуджують. Але в самому Єгипті це сприймається дуже природно. Тим не менше для Єгипту головними є арабські країни, зокрема сусіди. На другому місці — США, на третьому — ЄС. А четверте місце в пріоритетах зовнішньої політики Єгипту займають Росія і Китай. У травні цього року під час візиту віце-президента Діка Чейні до Єгипту американський керівник підкреслив, що Єгипет залишається для США ключовою країною у регіоні. Ще один цікавий поворот, який відбувся цього року на Близькому Сході — з американського боку відбулася певна ревізія стратегічної лінії США щодо регіону. Якщо раніше США виступали за тотальну демократизацію близькосхідних держав, то зараз, на мій погляд, вони фактично відмовилися від такої жорсткої лінії стосовно авторитарних режимів на Близькому Сході. І зараз вони концентрують свої зусилля на формуванні так званої вісі поміркованих держав для підтримки стабільності на Близькому Сході.
Чим Єгипет цікавий для України? Як не дивно, у тому числі своїм досвідом роботи з ЄС. У березні цього року Єгипет підписав з Євросоюзом план дій у рамках Європейської політики сусідства. За цим планом протягом п'яти років ЄС надає Каїру безоплатну допомогу на суму 558 млн. євро. Ці кошти будуть використані головним чином для реформування таких сфер, як освіта, торгівля, надання послуг та енергетика. Це дуже важливі сфери. І як можна побачити, ця сума є дуже значною для Єгипту.
Виникає питання, чому ЄС планує приділяти таку значну увагу саме цій країні, яка дійсно існує містком між Європою, арабським світом та африканським континентом. По-перше, Єгипет має одну з найбільших і найпотужніших армій у регіоні. І це найбільш населена арабська країна на Близькому Сході. Крім того, європейці розглядають Єгипет як певну небезпеку для себе. Тому що протягом останніх років різко збільшилася міграція, в тому числі нелегальна, громадян Єгипту до європейських країн. Зараз у Єгипті відбувається демографічний бум. На сьогодні населення країни становить близько 80 млн. чоловік, а через 20 років очікується, що в Єгипті буде проживати мінімум 125 млн. чоловік. А це означає, що державі буде дуже важко забезпечити мінімальні потреби великої кількості населення.
— Пане посол, чи вдається Україні відстоювати інтереси в Єгипті?
— Я вже казав про запуск супутника. А тепер хотів би зазначити, що в січні цього року в швейцарському місті Давос вперше за останні десять років відбулася зустріч і переговори між прем'єр-міністрами обох країн — Віктором Януковичем і Ахмедом Назіфом. Прем'єри обговорили широкий спектр питань, у тому числі питання візиту єгипетського прем'єра до України. До речі, цей візит мав відбутися в кінці липня — на початку серпня цього року. Але, зважаючи на ситуацію в нашій країні, єгиптяни ухвалили рішення про його перенесення. Дуже відрадно те, що навесні цього року в єгипетському парламенті — Національних зборах Єгипту — було створено потужну групу дружби: Єгипет — Україна, яку очолює голова комітету з економіки єгипетського парламенту Мустафа аль Саїд, колишній міністр економіки. Я з ним зустрічався незадовго до мого приїзду в Україну. Він мені сказав відкритим текстом, що єгипетська сторона очікує обрання нового парламенту в Україні й якнайшвидшого створення відповідної групи у новій Верховній Раді.
За нашої ініціативи ми хочемо запропонувати Єгипту дуже цікавий досвід. Ще з часів СРСР існують так звані побратимські відносини між Одесою та Александрією. Але, на жаль, нам не вдалося протягом останнього року активізувати ці зв'язки. Разом із тим, в Єгипті існує кілька міст, які хотіли б налагодити прямі побратимські відносини з містами України.
— Якими саме?
— Зараз ми працюємо над низкою майбутніх «весіль» між містами. Зокрема, місто Суец — це порт і один із промислових центрів Єгипту, у якому розташований великий металообробний комбінат, де працюють у тому числі й інженери з України, — хотіло б стати побратимом міста Маріуполя. Всі українці знають невеличкі, але дуже популярні єгипетські курортні міста Хургада і Шарм аль-Шейх. Перше з них, вивчивши міста України, які розташовані на узбережжі Чорного моря, висловили бажання встановити побратимські відносини з містом Миколаїв. А друге єгипетське місто хотіло б подружитись із містом Ялта. Ми вважаємо, що цей сегмент міжрегіонального співробітництва є дуже важливим.
Дуже цікаво у нас розвивається співробітництво в медичній сфері. По-перше, десятки єгиптян навчаються в десятках різних вузів України. Зі свого боку, Єгипет славиться виробництвом досить дешевих, але дуже якісних ліків за ліцензіями західних країн. Він поставляє ліки в Україну. Я гадаю, що цей сегмент співробітництва також буде розвиватися і надалі. Тому що нам вигідно купувати дешеві, але корисні ліки, які поки не виробляються в Україні.
Що стосується співпраці в сфері ВТС, то таке співробітництво існувало, існує і буде продовжуватися. Зважаючи на те що в цій сфері дуже багато конкурентів, я не хотів би називати якісь конкретні напрямки і конкретні цифри. Водночас можу зазначити, що минулорічні цифри становлять десятки мільйонів доларів США. Я сподіваюся, що в цьому і в наступному роках вони не зменшаться, а навпаки будуть збільшуватися.
— Торік у ЗМІ були повідомлення, що Україна втратила шанс узяти участь у будівництві Трансарабського нафтопроводу. Чи це відповідає дійсності?
— Трансарабський нафтопровід будується. І це дуже велика гілка, яка починається з Єгипту і закінчується поки в Туреччині з можливим продовженням на Констанцу. Деякі ділянки цього нафтопроводу вже побудовані, але вони ще не діють. Деякі проектуються, а по деяких ведуться переговори. До речі, цей нафтопровід пройде по Йорданії та Сирії й Туреччині. Можливо, в ньому буде брати участь Румунія. Наші фахівці знають про це і працюють над цим. Але зараз для України важливіше виконати вже взяті на себе зобов'язання. Нагадаю, що в грудні минулого року було підписано дуже важливу концесійну угоду по розробці родовища в Аль-Шавіш-Іст.
— Як реалізується ця угода?
— На жаль, затримки є. На сьогодні відбулася лише реєстрацію офісу представництва НАК «Нафтогаз» в Каїрі. Але до конкретної реалізації, як то кажуть, до робіт у полі, українські фахівці ще не стали. Відставання може бути надолужено дуже швидко.
Я сподіваюся, що до кінця цього року свердловина буде.
— А як ви прокоментуєте давню історію щодо створення заводу зі складання КрАЗів у Єгипті?
— КрАЗ — дуже відома марка на Близькому Сході. Ці автомобілі бігають усіма дорогами Близького Сходу і багатьма дорогами і бездоріжжям Африки. КрАЗ дійсно робив поставки автомобілів до Єгипту. Потім йшли переговори про модернізацію КрАЗа на основі деяких європейських моделей, але на території Єгипту. На жаль, поки ця тема ще не набула продовження.
— А як щодо просування українських військово-транспортних чи пасажирських літаків у Єгипті? Чи спостерігається тут поступ?
— Українська авіація присутня в Єгипті переважно літаками «Антонов». Час від часу ці літаки прилітають на ремонтні бази в Україну чи Об'єднані Арабські Емірати. Підписано контракт на поставку Єгипту трьох АН-74. Перша машина вже поставлена, і єгиптяни очікують поставку ще двох машин. Якщо до кінця цього року ці літаки будуть поставлені, то Єгипет буде готовий підписати угоду ще на поставку семи подібних літаків.
— Очевидно, можна буде сподіватися продовження єгипетських замовлень з космічної тематики?
— Так, я сподіваюсь, що таке продовження буде. Дійсно, єгиптяни трохи напрацювали свій космічний багаж. Вони переконалися в тому, що наші високі технології дійсно є високими й сучасними. Хочу зазначити, що всі контракти, які підписуються Єгиптом, мають пройти тендер. До кінця цього року має відбутися тендер з будівництва нового супутника для Єгипту. В цьому тендері буде брати участь європейський концерн, Росія й Україна. Будемо сподіватися, що уже набутий досвід співробітництва між двома країнами зіграє свою роль.
— А що можна сказати загалом про присутність українського бізнесу в Єгипті? Чи потребує він сприяння держави?
— Державна присутність і робота міждержавної комісії зі співробітництва дуже важлива. Але, на жаль, з різних причин майже чотири роки не відбувалося засідань цієї комісії. Разом із тим, відрадним фактором є те, що наприкінці минулого року в Києві була створена українсько- єгипетська ділова рада, яка провела перше засідання у столиці України. Через чотири місяці засідання цієї ради відбулося в Каїрі. Така рада працює дуже активно. До її роботи залучаються різні бізнесмени, які роблять швидку роботу.
За перше півріччя цього року український експорт до Єгипту склав 420 млн. доларів США, причому номенклатура товарів складає 99 позицій. Тим часом імпорт з Єгипту — 36 млн. доларів США. Експорт українських послуг — 18 млн. доларів США й імпорт єгипетських послуг — майже 20 млн. доларів США. Фактично це означає, що товарообіг між Україною та Єгиптом склав 0,5 млрд. доларів США. Можливо, цього року (постукаю по дереву) ми поб'ємо рекорд і вийдемо на 1 млрд. доларів США. Я вважаю, що в цьому підвищенні, незважаючи, до речі, на діюче ембарго на експорт українського зерна, велику роль зіграла діяльність новоствореної українсько-єгипетської ділової ради.
Що стосується державної підтримки, то можу сказати, що на сьогодні між нашими країнами створена велика договірно-правова база. Підписано близько 50 різних угод, з яких діє близько 40. У роботі знаходиться 12 різних угод, у тому числі угода про співробітництво у галузі мирного освоєння космосу. Але, на жаль, ці угоди погоджуються дуже повільно.
— А чим пояснюється великий інтерес єгипетського бізнесу до України?
— По-перше, арабський бізнес присутній в України. І арабські бізнесмени чудово обмінюються інформацією. Якщо в Україні є саудівські, еміратські й кувейтські бізнесмени, то, певна річ, єгипетські також пробують тут себе. Я знаю, що в Києві є щонайменше з десяток представництв різних єгипетських компаній, які працюють на свій страх і ризик. Сподіваюся, що цей процес буде продовжуватися.
— Чим цікавим може бути Єгипет для українських громадян і туристів?
— При слові Єгипет в уяві українця виникають єгипетської піраміди і курорти. Крім пірамід, у Каїрі українським туристам, звичайно, необхідно відвідати Національний музей. Це один із найбагатших музеїв світу. Тому в ньому необхідно провести як мінімум один день. Треба не забувати, що на південь, в 700 кілометрах від Каїру, знаходиться місто Луксор. Це древнє місто, в якому не так багато туристів з України, але яке, дійсно, потребує уваги, і його відвідини будь-яким українцем залишать у нього незабутнє враження.
Не можна не згадати про одне з міст паломництва, у якому бувають наші туристи — це гора Мойсея на Синаї. Я вважаю, що це місце повинен відвідати кожен турист, який прибуває до Єгипту. Разом із тим, я хотів би зауважити, що в Хургаді чи Шарм аль-Шейху дійсно чисте повітря, вода. Зате Каїр — це місто контрастів. На вулицях поруч із «Мерседесом» можна побачити коня з возом і віслюка з наїзником. Не треба забувати, що Каїр — це двадцятимільйонний мегаполіс, який, за даними ООН, є другим містом у світі по забрудненню. Тим не менше, Єгипет — дуже красива країна. Але потрібно бути дуже обережним на відпочинку. Для прикладу, Червоне море має деякі особливості як при купанні, так і при засмаганні. Там є небезпечні морські медузи й їжаки. Досить обережним потрібно бути в магазинах. На жаль, часом відбуваються консульські колізії з нашими туристами. Потім доводиться їх визволяти. Однак ми сподіваємося, що до кінця цього року в містах Хургада і Шарм аль-Шейху ми заснуємо інститут почесного консульства. У нас уже є декілька кандидатів із місцевих громадян, які знають Україну, мають з нею зв'язки і готові, в разі потреби, допомагати нашим громадянам. Вони і зараз це роблять у цих містах. Я був одного разу дуже радий, почувши, що одного дня до Шарм аль-Шейху прибуває 14 чартерних рейсів з України. Великою привабливістю серед туристів користуються пляжі, морські курорти, різні види розваг, поїздки в пустелю, спортивні й оздоровчі заходи. Єгипет має в своєму розпорядженні протяжну берегову лінію на Середземному і Червоному морях. Більшу частину року там тримається погода, сприятлива для відпочинку.
На ділянках із живописними кораловими рифами і багатою морською флорою і фауною чудові умови для підводного плавання і фотографування, дайвінгу, рибальства, парусного спорту. В Єгипті багато місць із сухим повітрям та лікувальними джерелами. З місць медичного туризму можна згадати Ель-Гарбі недалеко від Александрії, Фараонські джерела (південний Синай), Сафага (Червоне море), джерела Селлін (оазис Ель-Файюм), джерела Болак (Нова Долина).
Минулого року Єгипет відвідали майже 250 тис. українців. Тим часом з Росії прибуло 1 млн. туристів, з Німеччини — 1,1 млн., а з Великої Британії — 1,2 млн.
— Який, на вашу думку, єгипетський досвід може запозичити Україна в організації відпочинку, щоб перетворити українське узбережжя Чорного моря на курортну Мекку?
— Я думаю, що цьому може, перш за все, сприяти встановлення прямих зв'язків між містами. Шарм аль-Шейх — Ялта, Хургада — Миколаїв. Це дуже важливо. По друге, зараз у нашій дипмісії розпочалася робота по просуванню ідеї участі єгипетських бізнесменів у допомозі Україні у проведенні Євро-2012. Відверто кажучи, нам не треба шкодувати грошей на рекламу самої України, її туристичних можливостей на провідних телеканалах, які транслюються на весь світ. Дуже часто можна побачити рекламу Вірменії, Казахстану, Азербайджану на «Євроньюз», на телеканалі «Аль-Джазіра», який дивляться всі араби. Дійсно, це кошти досить великі, але вони з часом повертаються.
Дійсно, єгиптяни мають великий досвід у підготовці готельного персоналу. Для нас це дуже необхідно. Мова йде про підготовку, починаючи з першого кроку, з зустрічі туриста на землі в аеропорту до розміщення в готелі. У нас давно треба було б починати роботу з розширення аеропорту «Бориспіль». Це обличчя нашої держави.
— Пане посол, якою єгиптяни бачать нашу країну і як вони ставляться до українців?
— Ставлення до українців доброзичливе, що притаманно єгиптянам. Разом із тим, поки зустрічаються випадки сприйняття українців через призму колишнього Радянського Союзу. На рівні політиків, бізнесменів, інтелігенції, які побували в Україні або співпрацюють з українцями, сприймають нашу країну європейською, демократичною державою з розвинутою економікою, багатою культурою, чарівною природою, в якій проживають відкриті та гостинні люди. Нас люблять, поважають і цінують, навіть інколи заздрять, що ми такі відкриті, розкуті. Сподіваюся, що у майбутньому наші відносини будуть хорошими і ще тіснішими. Наше завдання — докласти до цього всіх зусиль.
Єгиптяни є великими прихильниками футболу. Величезне враження на них справив виступ збірної України на останньому чемпіонаті світу, коли українці розтрощили Саудівську Аравію і виграли в іншої арабської країни — Тунісу. Єгипетські вболівальники мріють про те, щоб у товариському матчі зустрілися чемпіон Єгипту, діючий володар кубку чемпіонів Африки команда Аль-Ахлі і чемпіон України. Ця пропозиція вже надіслана в Україну. Зокрема, це могло б статися в січні наступного року, коли наші команди готуватимуться до сезону.
