Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Єльцин не в Горках, Єльцин — в Аммані

9 лютого, 1999 - 00:00

Для російських спостерігачів перебування Єльцина в Йорданії взагалі виглядає фантастикою. Ще кілька днів тому кожне прибуття російського лідера до Кремля коментувалося як подія дня, рахували кожну годину, яку там проводив Єльцин. Те, що багато хто просто шокований президентською подорожжю, можна було зрозуміти з заяви голови Ради Федерації Єгора Строєва, який назвав бажання Єльцина попрощатися з королем Хуссейном «душевним поривом», однак підкреслив, що такі пориви мають відповідати можливостям людини. Поява Примакова в Аммані на похороні Хуссейна знову переконала б світ, що він має справу зі спадкоємцем російського престолу. Однак прибуття Єльцина примушує провести іншу паралель — із самим королем Хуссейном. Уже смертельно хворий йорданський монарх прибув ненадовго на батьківщину, щоб усунути від влади одного спадкоємця трону і призначити новим спадкоємцем свого сина Абдулу.

Єльцин також здатний змінити спадкоємця трону — нехай він не справжній монарх, нехай його повноваження обмежуються 2000 роком, однак поки що Росія живе ще із цим президентом. І тепер зовсім інакше виглядають останні події в російській столиці — відставка генерального прокурора Юрія Скуратова, обшуки в структурах, пов’язаних із Борисом Березовським, арешти і кримінальні справи... У прем’єра й шефа президентського апарату можуть бути розбіжності в поглядах, у кадрових симпатіях, однак вони можуть погоджуватися з Єльциним у головному — у необхідності посилити режим, приборкати те, що залишилося від «олігархів», створити атмосферу якщо не економічної, так хоча б політичної стабільності та одновладдя.

Архітектором такого нового режиму також є саме Єльцин. Тож неймовірно цікавим стає проведення саміту СНД, призначеного на 26 лютого в Москві, від якого багато хто очікує не стільки вирішення проблем навколо Співдружності, скільки перевірки позицій Березовського як виконавчого секретаря СНД. А якщо згадати, що призначення Березовського було результатом своєрідного «заколоту» колег-президентів проти Бориса Єльцина, і що в оточенні Єльцина після цього призначення без особливих симпатій відгукувались про президента України — неважко передбачити, що бажання російського президента усунути Березовського з посади може призвести до «обміну репліками» на саміті...

Москва

Віталій ПОРТНИКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: